93.Відшкодування збитків як спосіб захисту цивільних прав.

Одним із найбільш розповсюджених, можна сказати майже універсальним способом захисту суб’єктивних цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, передбачене п.8 ст. 16 ЦК, котрий може застосовуватися як самостійно, так і поряд з іншими способами захисту, як у сфері договірних так і недоговірних відносин.

Отже, відшкодування збитків визначається як: по-перше, спосіб захисту цивільних прав та інтересів; по-друге, один із способів відшкодування майнової шкоди.

Це підтверджується і назвою та змістом ст. 22 ЦК: «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди». Під збитками розуміються втрати, які терпить, несе хто-небудь. Термін «збитки» багато в чому схожий з поняттями «утрата», «втрати», «шкода». Цей термін застосовують не тільки в юридичній термінології, в побутовому значенні збиток – це всяка утрата, втрати, які несе особа, як зі своєї вини, так в результаті чужого втручання в свою сферу.

Необхідно виділяти деяку відмінність тісно зв'язаних між собою понять – «збитків», як таких, і «відшкодування збитків». Це дві сторони одного і того ж явища, причому перше можна визначити як статичний, а друге як динамічний вияв. Виділення статичного і динамічного прояву в понятті збитків, їх розведення через терміни «збитки» і «відшкодування збитків» бачиться необхідним і доцільним. Статична сторона явища починає цікавити право, а значить, і регулюватися його нормами тільки з моменту вимоги про відшкодування збитків. Даний висновок підтверджується і ст. 16 ЦК, що визначає відшкодування збитків як один із способів захисту цивільних прав.

Цікаво також те, що в ст. 16 ЦК серед інших способів захисту названо «відшкодування збитків» і «компенсацію моральної шкоди». «Відшкодування шкоди» як самостійний спосіб цивільно-правового захисту не передбачений. Таке положення цілком зрозуміло. Аналіз норм, присвячених зобов'язанням в результаті заподіяння шкоди, дозволяє прийти до висновку, що поняття «шкода», «відшкодування шкоди» використовуються в широкому розумінні: перше – як наслідки порушення майнових прав фізичних і юридичних осіб, а також немайнових прав фізичних осіб (необхідний склад правопорушення), а друге – як загальний спосіб захисту, що включає відшкодування шкоди в натурі, відшкодування заподіяних збитків) і компенсацію моральної шкоди .

Під «відшкодуванням збитків» розуміються не тільки самі «збитки», але і покладання обов'язку по їх доведенню на потерпілу сторону, а на винну сторону – обов'язки по відновленню порушених нею правовідносин, матеріального положення потерпілої особи. Таким чином, поняття збитків має якусь динаміку, необхідність особам, що беруть участь в матеріальному правовідношенні, вчиняти певні дії.

Відшкодування збитків – встановлена законом міра цивільно-правової відповідальності, вживана як в договірних, так і в недоговірних відносинах. Причому серед форм цивільно-правової відповідальності особливе місце займає саме відшкодування збитків. Обумовлено це тим, що найбільш істотним і поширеним результатом порушення цивільних прав є збитки. Зважаючи на це дана форма відповідальності має загальне значення і застосовується у всіх випадках порушення цивільних прав, якщо законом або договором не передбачено інше, тоді як інші форми цивільно-правової відповідальності застосовуються лише у випадках, прямо передбачених законом або договором для конкретного правопорушення.

Отже, можливість використовувати відшкодування збитків як засобу захисту порушених прав виникає у фізичних і юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, це є вказівка в тій чи іншій нормі ЦК про таке право.