75. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.

Речами з погляду цивільного права є також гроші та валютні цінності (ст. 192 та ст. 193 ЦК). Гроші – це паперові та металеві знаки, що служать мірою вартості речей, робіт, послуг та інших матеріальних і нематеріальних благ, а також виконують функцію загального еквівалента, засобу платежу, обігу і накопичення. В Україні гроші використовуються у готівковій та безготівковій формі. Гроші в безготівковій формі зберігаються на банківських рахунках суб’єктів цивільних правовідносин і мають назву «грошові кошти». Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Указом Президента України від 25 серпня 1996 року «Про грошову реформу в Україні» у готівковий обіг в Україні введено банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінну монету 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Пізніше було введено в обіг банкноти номіналом 200 та 500 гривень. Так, були прийняті постанова Національного банку України від 30.08.2006 №345 «Про введення в обіг банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року» та постанова Національного банку України від 01.03.2007 №70 «Про введення в обіг банкнот номіналом 200 гривень зразка 2007 року». Виключне право введення в обіг гривні і розмінної монети, організація їх обігу і вилучення з обігу належить Національному банку України (п. 2 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 №679-XIV). Обіг безготівкових грошових коштів здійснюється в Україні згідно з постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.

Гроші є особливою категорією цивільних прав, так як вони виконують роль загального еквівалента. Грошам властиві ознаки родових і подільних речей. Родовий характер грошей полягає у тому, що розмір грошової суми визначається не кількістю грошових знаків, а числом вказаних у знаках грошових одиниць.

Гроші – річ замінна, тому боржник не може бути звільнений від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК). Як речі родові вони можуть бути індивідуалізовані шляхом запису номерів окремих грошових знаків (в слідчому протоколі). Як об’єкт права гроші виконують переважно платіжну функцію. Гроші можуть виступати як самостійний об’єкт правовідносин (договір позики – ст. 1046 ЦК, кредитування – ст. 1054 ЦК, дарування – ст. 717 ЦК, зберігання речей у готелі – ст. 975 ЦК). Держава забезпечує стабільність готівкового грошового обігу шляхом закріплення положень, що містяться у ст. 389 ЦК, відповідно до якої гроші, а також цінні папери на пред’явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача. Це правило поширюється і на випадки, коли гроші були індивідуалізовані шляхом переліку їх серій та номерів.

Валютні цінності – це визначені законом певні види майна. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Згідно зі ст. 1 цього Декрету до валютних цінностей відноситься:

валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Валюта України розуміється як власне валюта України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України.

Іноземна валюта розуміється як власне іноземна валюта, так банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Валютні цінності не слід ототожнювати з дорогоцінними металами і дорогоцінними каменями як самостійними об’єктами правовідносин. Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначаються Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997 № 637/97-ВР.