
- •Поняття цп як галузі права. Цп в с-мі права у.
- •Дуалізм приватного права: проблеми кодифікації.
- •Предмет цп. Зміст та риси врегульованих цп майнових та особистих немайнових відносин.
- •Вчення про предмет цп: наукові погляди на розмежування особистих немайнових та майнових відносин.
- •Метод цп: легальні та доктринальні риси.
- •Функції цп: поняття, сутність та види.
- •Загальні засади цивільного зак-ва. Зміст принципів цп.
- •8. Система цивільного права. Її елементи.
- •9. Джерела цивільного права. Співвідношення загаьного і спеціального цивільного законодавства.
- •10. Поняття та види актів цивільного законодавства.
- •11. Конституція України – основа цивільного законодавства
- •12. Цивільний кодекс України – основний акт цивільного законодавства: його структура й основні засади приватноправового регулювання особистих немайнових та майнових відносин.
- •13. Характеристика підзаконних-нормативно правових актів як категорії актів цивільного законодавства
- •14. Особливість нормативно-правових актів органів держаної влади та органів влади арк як складової актів цивільного законодавства.
- •15.Міжнародні договори і їх вплив на національне цивільне законодавсто України
- •16. Поняття звичаю і умови його застосування до цивільних відносин
- •17. Дія актів цивільного законодавства у часі просторі, за колом осіб
- •18.Прогалини у регулювання цивільно-правових відносин. Застосування актів цивільного законодавства за аналогією.
- •19.Прийоми та способи тлумачення правової норми .
- •20. Основні цивільно-правові систем світу. Романо – германська цивільно правова сімя :загальна характеристика та характерні ознаки.
- •21. Поняття і предмет науки цпу . Методи дослідження науки цпу.
- •22. Поняття навчальної дисципліни цивільного права
- •26. Класифікація юридичних фактів
- •27. Поняття фізичної особи. Ідивідуалізація фізичної особи.
- •28.Правоздатність фізичних осіб
- •29.Порівняльна характеристика цивільної правоздатності та суб’єктивного права. Випадки обмеження правоздатності фізичних осіб.
- •30.Поняття та види діїздатності фіз. Осіб
- •31.Обмеження діїздатності фіз. Осіб:підстави наслідки
- •32. Визнання фізичної особи недієздатною:підстави наслідки
- •33.Опіка та піклування:проблеми встановлення та наслідки
- •34.Місце проживання фізичнох особи та його цивільно правове значення.
- •35.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •37. Акти цивільного стану. Які ацс підлягають державній реєстрації?
- •38. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •39. Види та форми цивільно-правової відповідальності
- •40. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •41. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •42. Заходи цивільно-правової відповідальності
- •50. Юридична підстава діяльності ю.О. Співвідношення статусу зовнішнього договору та індивідуального установчого акту юридичної особи
- •51.Цивільна правоздатність і діїздатність ю.О
- •52. Правове становище філії, представництв, дочірніх підприємств.
- •53. Припинення ю.О шляхом правонаступництва : види та порядок
- •54. Припинення ю.О шляхом ліквідації: добровільний та примусови порядок.
- •55. Припинення ю. О шляхом ліквідації через процедуру банкроцтва
- •56. Черговість задоволення вимог крадиторів у разі ліквідації фізичної особи
- •57.Організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •58. Правове положення підприємств. Види підприємств. Казенне підприємство.
- •59. Правове становище ти види об’єднань підприємств.
- •60.Підприємницькі товариства та їх різновиди.
- •61.Акціонерне товариство: поняття, порядок та етапи створення.
- •62. Види акціонерних товариств. Порядок відчуження акцій.
- •63. Органи акціонерного товариства.
- •64. Припинення акціонерного товариства
- •65. Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •66. Товариство з додатковою відповідальністю.
- •67. Повне та командитне товариство.
- •68. Кооперативи як юридичні особи, їх види. Споживча кооперація.
- •69. Виробничий кооператив як вид підприємницьких товариств. Ознаки відмежування виробничого кооперативу від господарських товариств. (ознаки не знайшла)
- •70. Непідприємницькі товариства: поняття, види, характеристика.
- •72.Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •73. Підприємство як єдиний майновий комплекс, тварини та майно як особливі об*єкти цивільних прав.
- •74. Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей
- •75. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •76.Поняття цінних паперів як об’єктів цивільного права, іх особливості.
- •77.Передання прав та виконання за цінним папером
- •78. Загальна характеристика груп та видів цінних паперів за законодавством України
- •79.Боргові цінні папери їх різновиди.
- •Облігації місцевих позик.
- •Державні облігації України.
- •Казначейські зобов'язання України.
- •Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •Векселі.
- •80. Товаророзпорядчі цінні папери , їх різновиди.
- •81. Похідні цінні папери, їх різновиди
- •89 Межі здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •90.Зловживання правом як особолтве цивільне правопорушення.
- •91.Форми захисту цивільних прав.Самозахист.
- •92.Способи захисту цивільних прав.
- •93.Відшкодування збитків як спосіб захисту цивільних прав.
- •94.Захист особистих немайнових прав.
- •95. Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту цивільних прав. Особливості моральної шкоди.
66. Товариство з додатковою відповідальністю.
Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника. товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту. Товариство з додатковою відповідальністю створюється в тих випадках,
коли розміри капіталу, необхідного для початку діяльності товариства і
його нормального функціонування, значно менші, ніж для забезпечення
інтересів кредиторів цього товариства. В подібній ситуації немає потреби
акумулювати відразу великий капітал – гарантійна функція забезпечується
не розміром статутного фонду, а введенням додаткової майнової
відповідальності учасників.
Ця форма господарського товариства може використовуватися ще й в тому
випадку, коли законом установлено заборону на здійснення певних видів
діяльності товариством з обмеженою відповідальністю (наприклад,
страхування). Виключно в формі товариства з додатковою відповідальністю
функціонують довірчі товариства, особливості правового статусу яких
визначаються Декретом КМУ "Про довірчі товариства" від 17.03.1993.
у випадку банкротства одного з учасників його відповідальність за борги
товариства розподіляється між іншими учасниками;
учасник, що вибув, впродовж 1 року з дня вибуття несе передбачену
статутом відповідальність за всіма зобов’язаннями товариства, що виникли
до його вибуття зі складу товариства;
кожний учасник, що вступає в товариство, несе відповідальність також за
всіма зобов’язаннями товариства, що виникли до його вступу.
Мінімальна кількість учасників – засновників – одна фізична або юридична особа, максимальна кількість законодавством не встановлена. Розмір статутного капітала товариства з додатковою відповідальністю становить не менше однієї мінімальної заробітної плати , діючої на момент створення такого товариства. До моменту реєстрації товариства з додатковою відповідальністю кожен з учасників зобов*язан внести до статутного капіталу не менше 50% вказаного в установчих документах вкладу.
Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Органами управління є : загальні збори учасників, виконавчим органом є дирекція або директор, ревізійна комісія або ревізор.
67. Повне та командитне товариство.
Повне товариство — товариство, учасники якого відповідно до засновницького договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном, що їм належить, на яке може бути звернене стягнення. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. Управління діяльністю повного товариства здійснюється за згодою всіх учасників товариства, хоча засновницьким договором можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю їх голосів. Кожен учасник має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. Кожен учасник товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або ведення справ доручено окремим учасникам. У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину необхідна згода всіх учасників товариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства. Командитне товариство — товариство, у якому учасники солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи декілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів і не беруть участі у діяльності товариства. Правовий статус повних учасників командитного товариства та їх відповідальність за зобов’язаннями товариства тотожні правовому статусу учасників і відповідальності учасників повного товариства. Особа може бути повним учасником тільки в одному * командитно-му товаристві. Повний учасник командит- ного товариства не може бути вкладником цього же товариства і не може бути учасником повного товариства. Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується усіма повними учасниками. Засновницький договір, окрім загальних умов, характерних для всіх товариств, має містити умови про: — розмір і склад статутного капіталу товариства; — розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі; — сукупний розмір внеску вкладників. Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому для повного товариства. Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій учасників щодо управління діяльністю товариства. Вони можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю. Вкладник зобов’язаний зробити вклад до складеного капіталу, що посвідчується свідоцтвом про участь у командитному товаристві, та має певні права, включаючи: — право на одержання частини прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом), яка належить на його вклад; — право вимоги першочергового повернення вкладу в разі ліквідації товариства; — право на ознайомлення з річними звітами та балансами товариства (ст. 137 ЦК). Командитне товариство ліквідується при вибутті усіх вкладників, в разі чого повні учасники мають право перетворити командитне товариство у повне товариство.