
- •Поняття цп як галузі права. Цп в с-мі права у.
- •Дуалізм приватного права: проблеми кодифікації.
- •Предмет цп. Зміст та риси врегульованих цп майнових та особистих немайнових відносин.
- •Вчення про предмет цп: наукові погляди на розмежування особистих немайнових та майнових відносин.
- •Метод цп: легальні та доктринальні риси.
- •Функції цп: поняття, сутність та види.
- •Загальні засади цивільного зак-ва. Зміст принципів цп.
- •8. Система цивільного права. Її елементи.
- •9. Джерела цивільного права. Співвідношення загаьного і спеціального цивільного законодавства.
- •10. Поняття та види актів цивільного законодавства.
- •11. Конституція України – основа цивільного законодавства
- •12. Цивільний кодекс України – основний акт цивільного законодавства: його структура й основні засади приватноправового регулювання особистих немайнових та майнових відносин.
- •13. Характеристика підзаконних-нормативно правових актів як категорії актів цивільного законодавства
- •14. Особливість нормативно-правових актів органів держаної влади та органів влади арк як складової актів цивільного законодавства.
- •15.Міжнародні договори і їх вплив на національне цивільне законодавсто України
- •16. Поняття звичаю і умови його застосування до цивільних відносин
- •17. Дія актів цивільного законодавства у часі просторі, за колом осіб
- •18.Прогалини у регулювання цивільно-правових відносин. Застосування актів цивільного законодавства за аналогією.
- •19.Прийоми та способи тлумачення правової норми .
- •20. Основні цивільно-правові систем світу. Романо – германська цивільно правова сімя :загальна характеристика та характерні ознаки.
- •21. Поняття і предмет науки цпу . Методи дослідження науки цпу.
- •22. Поняття навчальної дисципліни цивільного права
- •26. Класифікація юридичних фактів
- •27. Поняття фізичної особи. Ідивідуалізація фізичної особи.
- •28.Правоздатність фізичних осіб
- •29.Порівняльна характеристика цивільної правоздатності та суб’єктивного права. Випадки обмеження правоздатності фізичних осіб.
- •30.Поняття та види діїздатності фіз. Осіб
- •31.Обмеження діїздатності фіз. Осіб:підстави наслідки
- •32. Визнання фізичної особи недієздатною:підстави наслідки
- •33.Опіка та піклування:проблеми встановлення та наслідки
- •34.Місце проживання фізичнох особи та його цивільно правове значення.
- •35.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •37. Акти цивільного стану. Які ацс підлягають державній реєстрації?
- •38. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •39. Види та форми цивільно-правової відповідальності
- •40. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності
- •41. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •42. Заходи цивільно-правової відповідальності
- •50. Юридична підстава діяльності ю.О. Співвідношення статусу зовнішнього договору та індивідуального установчого акту юридичної особи
- •51.Цивільна правоздатність і діїздатність ю.О
- •52. Правове становище філії, представництв, дочірніх підприємств.
- •53. Припинення ю.О шляхом правонаступництва : види та порядок
- •54. Припинення ю.О шляхом ліквідації: добровільний та примусови порядок.
- •55. Припинення ю. О шляхом ліквідації через процедуру банкроцтва
- •56. Черговість задоволення вимог крадиторів у разі ліквідації фізичної особи
- •57.Організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •58. Правове положення підприємств. Види підприємств. Казенне підприємство.
- •59. Правове становище ти види об’єднань підприємств.
- •60.Підприємницькі товариства та їх різновиди.
- •61.Акціонерне товариство: поняття, порядок та етапи створення.
- •62. Види акціонерних товариств. Порядок відчуження акцій.
- •63. Органи акціонерного товариства.
- •64. Припинення акціонерного товариства
- •65. Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •66. Товариство з додатковою відповідальністю.
- •67. Повне та командитне товариство.
- •68. Кооперативи як юридичні особи, їх види. Споживча кооперація.
- •69. Виробничий кооператив як вид підприємницьких товариств. Ознаки відмежування виробничого кооперативу від господарських товариств. (ознаки не знайшла)
- •70. Непідприємницькі товариства: поняття, види, характеристика.
- •72.Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •73. Підприємство як єдиний майновий комплекс, тварини та майно як особливі об*єкти цивільних прав.
- •74. Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей
- •75. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •76.Поняття цінних паперів як об’єктів цивільного права, іх особливості.
- •77.Передання прав та виконання за цінним папером
- •78. Загальна характеристика груп та видів цінних паперів за законодавством України
- •79.Боргові цінні папери їх різновиди.
- •Облігації місцевих позик.
- •Державні облігації України.
- •Казначейські зобов'язання України.
- •Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •Векселі.
- •80. Товаророзпорядчі цінні папери , їх різновиди.
- •81. Похідні цінні папери, їх різновиди
- •89 Межі здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •90.Зловживання правом як особолтве цивільне правопорушення.
- •91.Форми захисту цивільних прав.Самозахист.
- •92.Способи захисту цивільних прав.
- •93.Відшкодування збитків як спосіб захисту цивільних прав.
- •94.Захист особистих немайнових прав.
- •95. Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту цивільних прав. Особливості моральної шкоди.
57.Організаційно-правові форми юридичних осіб.
Стаття 83 ЦК. 1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
2. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
3. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
4. Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство – юридичні особи статуний капітал яких поділено на частки) або виробничі кооперативи(добровільне об’єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на основі їх власної трудової участі та об’єднанні його членами майнових пайових внесків).
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
58. Правове положення підприємств. Види підприємств. Казенне підприємство.
Згідно зі ст.62 Господарського кодексу України підприємство — це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст.63 Господарського кодексу залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
- державне підприємство, що діє на основі державної власності;
- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).
В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.
У ч.З ст.63 ГК України передбачено, що залежно від способу утворення (заснування) і формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, що виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (ч.4 ст.63 ГК).
Згідно з ч.5 ст.63 ГК корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Відповідно до ст. 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання — юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами. Згідно з ч.8 ст.63 Господарського кодексу України у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених ст.126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.
Казенне підприємство. Правове становище казенного підприємства відрізняється від правового становища інших комерційних юридичних осіб. Казенне підприємство теж здійснює підприємницьку діяльність, але воно виникає лише шляхом перетворення державного підприємства, яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації. Рішення про таке перетворення приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому повинна існувати одна з таких умов:
підприємство провадить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до законодавства може здійснюватись тільки державним підприємством, наприклад, діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів державної власності і т. ін.';
головним споживачем продукції підприємства (більш як 50 відсотків) є держава;
підприємство є суб'єктом природних монополій. Казенне підприємство діє на підставі статуту, який затверджується органом, уповноваженим управляти державним майном, та розробляється на основі типового статуту, в якому обов'язково визначаються особливості розпорядження майном, що не належить до основних фондів, звітність за формою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, відповідальність керівника казенного підприємства за результати господарської діяльності підприємства.
Майно, що є у державній власності і закріплене за казенним підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Підприємство, здійснюючи це право, володіє та користується зазначеним майном. Що ж стосується права розпорядження, то казенне підприємство має це право стосовно державного майна, що належить до основних фондів підприємства, лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном.
Управління казенним підприємством здійснюють органи, уповноважені управляти відповідним державним майном. Це міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Казенні підприємства можуть вступати до асоціацій, консорціумів, концернів та інших об'єднань підприємств лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Ліквідація і реорганізація казенного підприємства здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України.