30.Поняття та види діїздатності фіз. Осіб

Ст.. 30 ЦКУ – Цив. дієздатність має фіз.. особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільна дієздатність (Д.) - це здатність фіз. особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Виділяють елементи цив. дієздатності: 1) правонабувальна здатність –здатність особи набувати цив. права та обов*язки, а також статус; 2) правоздійснювальна здатність – здатність здійснювати свої права та виконувати юр. обов*язки; 3) праворозпорядча здатність – здатність своїми діями розпоряджатися належними особі правами. Розглядають такі види цивільної Д.: повну; неповну; часткову; обмежену; визнання особи недієздатною. За ЦКУ повна Д. настає з досягненням повноліття – 18р. У випадках, коли законом дозволяється одружуватись до досягнення повноліття, особа, яка скористалася таким правом, набуває повної Д. з моменту реєстрації шлюбу. При народженні дитини неповнолітньою жінкою також настає її повна цивільна Д. У разі розірвання шлюбу до настання повноліття повна Д. особи зберігається. ЦКУ передбачається можливість надання повної цивільної Д. також особі, якій виповнилося 16 і яка працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю (особа набуває повної цивільної Д. у момент її держ. реєстрації як підприємця), а також особі, яка записана матір'ю/батьком дитини до досягнення нею/ним повноліття. При припиненні фіз. особою труд. договору чи підприємницької діяльності надана їй повна цивільна Д. зберігається. Неповну Д. мають фіз. особи у віці від 14 до 18. Вони мають право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, самостійно здійснюють права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, бути учасником (засновником) юр. осіб, якщо це не заборонено законом, самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним на своє ім*я (грошовими коштами на рахунку), укладають правочини за згодою своїх батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Часткова Д. характерна для осіб віком до 14 (малолітні), які виступають як самостійні суб'єкти цивільних відносин і мають право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (який задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному рзвитку та стосується предмета невисої вартісті); здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Обмежена Д. може бути визначена судом особі, яка страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд може обмежити цив. Д. особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркот./токсич. засобами, тощо, і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також ін. осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матер. становище. Фіз. особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічн. розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над нею встановлюється опіка, що призводить до втрати можливості укладення правочинів.