- •1. Сутність та засади міжнародних економічних відносин
- •2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
- •3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5. Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозвязок і економічні вигоди.
- •Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8. Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9. Участь України в міжнародному розподілі праці.
- •10. Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •16. Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •14. Головні елементи міжнародної економічної системи та їх характеристики.
- •17. Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18. Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •19. Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонтьєва.
- •20. Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу (тжц).
- •21. Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22. Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24. Місце та роль України в міжнародній торгівлі.
- •26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
- •27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •28. Основні причини державного втручання зовнішньої торгівлі. Наведіть по кожній із них докази за та проти.
- •29. Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які їх визначають.
- •30. Діяльність гатт-вто. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •31. Україна та Всесвітня торгова організація.
- •32. Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •33. Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •34. Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •35. Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •36. Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •40. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •41. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •43. Сутність експортного кредитування.
- •44.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •45. Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •46. Взаємозв*язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва. Пояснити на прикладі.
- •47. Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.
- •49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •50.Причини та роль прямих іноземних інвестицій у міжнародній економіці.
- •51. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •52. Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •53. Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •54. Роль, структура та особливості розвитку тнк.
- •55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
- •56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
- •57. Участь України у міжнародному русі капіталу.
- •59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •60.Поняття та види трудової міграції.
- •61. Масштаби та направлення сучасної еміграції робочої сили.
- •62. Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •63.Україна на міжнародному ринку праці.
- •64.Поняття міжнародної передачі технологій та форми їх здійснення.
- •65. Моделі технічного прогресу та іх вплив на умови міжнародної торгівлі.
- •66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі
- •67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.
- •68. Державне регулювання передачі технологій. Міжнародне технічне сприяння
- •69. Україна в системі міжнародного обміну технологіями
- •70. Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та умови.
- •71. Основні етапи інтеграційних процесів. Критерії оцінки інтеграції з точки зору створення світового господарства.
- •72. Поняття зони вільної торгівлі та митного союзу в меі.
- •73. Поєднання єдиного ринку та валютного союзу в меі
- •74. Особливості інтеграції у різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •75. Основні етапи розвитку західноєвропейської інтеграції та механізми управління єс.
- •76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
- •77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
- •78. Міжнародне співробітництво у соціально-економічних установах та організаціях системи оон.
13.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
Для регулювання своєї зовнішньої торгівлі кожна держава законодавче встановлює певні правила та умови зовнішньоторговельної політики. Ними держава намагається забезпечити найсприятливіші умови національним товаровиробникам, створити необхідні умови для вивезення національних товарів на ринки інших країн та обмежити ввезення іноземних товарів в свою країну. Так держава відчутно впливає на загальний стан експортно-імпортних відносин.
Залежно від масштабів втручання держави у міжнародну торгівлю розрізняють два типи зовнішньоторговельної політики:
політика вільної торгівлі;
політика протекціонізму.
Політика вільної торгівлі - це політика мінімального втручання держави у зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Митні органи виконують лише реєстраційні функції. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку продуктивних сил, що дає змогу місцевим підприємцям витримувати конкуренцію.
Протекціонізм - це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції з використанням системи обмежень імпорту.
Головним критерієм відкритості економіки є сприятливий інвестиційний клімат. Відкрита економіка також передбачає доступність національних ринків (в межах розумного) для іноземної робочої сили, технології, капіталу. Відкрита економіка сприяє:
міжнародній кооперації та спеціалізації виробництва
ефективному використанню ресурсів в світі
розповсюдження світового досвіду у виробництві, маркетингу, менеджменті
зростанню конкуренції на світових ринках і підвищенню ефективності виробництва
Відкрита економіка може характеризуватися наступними показниками:
експортна квота Eк= Е/ВВП*100%
імпортна квота Ік= І/ВВП*100%
зовнішньо-торгівельна квота ЗТк=(Е+І)/ВВП*100%, де Е-експорт, І-імпорт.
На відкритість економіки впливає те, яку частку займають базові галузі (енергетична, гірничо-добувна, важка промисловість, металургія). Чим більша ця частка, тим менше
14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
Інтернаціоналізація господарського життя почалася за доби великого машинного виробництва. Вона означає не що інше, як поступовий вихід виробництва за межі окремої країни та формування його міжнаціональних форм у рамках світового господарства.
Інтернаціоналізація є наслідком міжнародного розподілк праці та міжнародної кооперації виробництва.
Глобалізація повязана з поширенням масштабів виробництва та з наявністю в світі проблем, що країни не в змозі вирішити поодинці.
Інтернаціоналізація та . глобалізація повязані між собою і обумовлюють створення єдиного світового ринку товарів, капіталів, робочої сили і піднімає міжнародні економічні стосунки сьогодні на їх принципово новий ринок.
Глобалізація з одного боку спрямована на надання можливості розвитку країнам, що відстали від провідних країн, а з іншого боку існує небезпека, що глобалізація загальмує їх розвиток. Глобалізація також свідчить про те, що зараз не можуть існувати країни, економіка яких базується на самозабезпеченні.
Процес глобалізації визначають наступні чинники:
Виробничо-технічний (різке зростання масштабів виробництва, міжнародної форми його здійснення- ТНК, нові форми транспорту, комунікацій)
Економічний (значні масштаби концентрації капіталу в окремих країнах, що обумовлює його вихід за межі цих країн. Капітал набуває міжнародного характеру.)
Інформаційний (зміна можливостей обміну інформації, що надає в свою чергу можливості для оперативного рішення технологічних, комерційних, виробничих проблем)
Науково-технічний (поширення в світі провідних досягнень в науці, технології, обмін кваліфікаційними навичками виробників між краінами світу)
Соціологічний (проявляється в послабленні звичок, традицій, що мають окремі нації, народи внаслідок мобільності населення)
Політичний (проявляється в тому, що держава менше втручається в регулювання зовнішньо-економічних стосунків)
Екологічний (обумовлює необхідність вирішення екологічних проблем спільними зусиллями багатьох країн, необхідність консолідації ресурсів для вирішення таких проблем)