- •1. Сутність та засади міжнародних економічних відносин
- •2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
- •3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5. Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозвязок і економічні вигоди.
- •Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8. Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9. Участь України в міжнародному розподілі праці.
- •10. Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •16. Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •14. Головні елементи міжнародної економічної системи та їх характеристики.
- •17. Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18. Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •19. Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонтьєва.
- •20. Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу (тжц).
- •21. Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22. Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24. Місце та роль України в міжнародній торгівлі.
- •26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
- •27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •28. Основні причини державного втручання зовнішньої торгівлі. Наведіть по кожній із них докази за та проти.
- •29. Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які їх визначають.
- •30. Діяльність гатт-вто. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •31. Україна та Всесвітня торгова організація.
- •32. Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •33. Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •34. Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •35. Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •36. Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •40. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •41. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •43. Сутність експортного кредитування.
- •44.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •45. Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •46. Взаємозв*язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва. Пояснити на прикладі.
- •47. Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.
- •49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •50.Причини та роль прямих іноземних інвестицій у міжнародній економіці.
- •51. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •52. Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •53. Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •54. Роль, структура та особливості розвитку тнк.
- •55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
- •56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
- •57. Участь України у міжнародному русі капіталу.
- •59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •60.Поняття та види трудової міграції.
- •61. Масштаби та направлення сучасної еміграції робочої сили.
- •62. Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •63.Україна на міжнародному ринку праці.
- •64.Поняття міжнародної передачі технологій та форми їх здійснення.
- •65. Моделі технічного прогресу та іх вплив на умови міжнародної торгівлі.
- •66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі
- •67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.
- •68. Державне регулювання передачі технологій. Міжнародне технічне сприяння
- •69. Україна в системі міжнародного обміну технологіями
- •70. Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та умови.
- •71. Основні етапи інтеграційних процесів. Критерії оцінки інтеграції з точки зору створення світового господарства.
- •72. Поняття зони вільної торгівлі та митного союзу в меі.
- •73. Поєднання єдиного ринку та валютного союзу в меі
- •74. Особливості інтеграції у різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •75. Основні етапи розвитку західноєвропейської інтеграції та механізми управління єс.
- •76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
- •77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
- •78. Міжнародне співробітництво у соціально-економічних установах та організаціях системи оон.
Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
До основних чинників, які впливають на участь країни у міжнародному розподілі праці(МРП) можна віднести:
обсяг внутрішнього ринку країни країна з розвинутим ринком має більше можливостей знайти необхідні чинники виробництва і необхідні товари, тому менша потреба в міжнародній спеціалізації і товарообміні);
рівень економічного розвитку країни (необхідність участі країни у МРП тим менша чим більше її економічний потенціал);
забезпеченість країни природними ресурсами високий ступінь забезпеченості країни моноресурсом або низький ступінь забезпеченості природними ресурсами взагалі, робить необхідним участь країни у МРП);
питома вага в структурі економіки базових галузей промисловості(треба враховувати, що чинники виробництва не є абсолютними за своїми проявами. На них можуть здійснювати вплив умови конкуренції, державні обмеження…).
Показниками, що характеризують участь країни у МРП є:
Рівень розвитку МРП з урахуванням експортно-імпортних показників:
експортна квота Ек =(Е/ВВП)*100%, де Е-обсяг експорту;
імпортна квота Ік =(І/ВВП)*100%, де І-обсяг імпорту;
зовнішньоторговельна квота ЗТк=((Е+І)/ВВП)*100%;
коефіцієнт випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП;
коефіцієнт випередження темпами зростання імпорту темпів зростання ВВП.
Місце міжнародного регіону в системі зовнішньоекономічних зв*язків окремої країни:
доля експорту країни в конкретний міжнародний регіон в її загальному експорті;
коефіцієнт випередження темпами зростання експорту в конкретний міжнародний регіон загальних темпів зростання експорту;
доля експорту окремої країни в загальному експорті країн міжнародного регіону;
коефіцієнт випередження темпами зростання експорту окремої країни темпів взаємного експорту країн цього регіону.
8. Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) розуміють таку форму поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.
Міжгалузева спеціалізація - це взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей виробництва.
Основними формами прояву МСВ є предметна, подетальна (по-вузлова) та технологічна (постадійна)спеціалізації.
Перша з них передбачає спеціалізацію підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю закінченого і готового до споживання виробу. Подетальна спеціалізація базується на кооперації виробників різних країн у випуску вузлів та деталей, а технологічна - на здійсненні окремих стадій технологічних процесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного процесу.
Найрозвиненіші всі форми спеціалізації в машинобудуванні, приладобудуванні тощо.
Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперування, тобто об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. Коопераційні зв'язки проявляються на всесвітньому, міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях.
У міжнародній практиці виділяють три основні форми кооперування:
здійснення спільних програм;
договірна спеціалізація
створення спільних підприємств.
Реалізуються спільні програми, своєю чергою, у двох формах: підрядне кооперування; організація спільного виробництва об'єднанням різних видів ресурсів .
Завданням договірної спеціалізації є запобігання дублюванню виробництва та прямої конкуренції на ринку між виробниками - учасниками виробничого кооперування. Суть її полягає у розмежуванні виробничих програм і закріпленні за кожним учасником певного асортименту кінцевої продукції.
Характерними рисами такої форми кооперування, як створення спільних підприємств, є об'єднання на пайовій основі власності партнерів, спільне управління підприємством, спільне нараження на виробничий і комерційний ризик, розподіл прибутку між партнерами згідно з умовами договору. Найпоширеніші в усьому світі спільні підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств.
Міжнародне кооперування виробництва охоплює різні сфери співробітництва, головними серед яких є:
а) виробничо-технічне співробітництво (розроблення і погодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, якості продукції, виконання будівельно-монтажних робіт; передача ліцензій та прав власності; удосконалення управління виробництвом тощо);
б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;
в) співробітництво у післяпродажному обслуговуванні кооперованої продукції.