Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mizhnarodka_ispit.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
620.54 Кб
Скачать

59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.

Ліцензування - коли ліцензіар вступає в угоду з ліцензіатом на закордонному ринку, пропонуючи права на використання інтелектуальної власності - технології, товарного знаку (марки), патенту, торговельного секрету або якоїсь іншої ціннісної значимості в обмін на гонорар, ліцензійний платіж або участь у розподілі прибутку.

Ліцензіар одержує вихід на ринок з мінімальним ризиком, а ліцензіатові не доводиться починати все з нуля, тому що він відразу одержує виробничий досвід, добре відомий товар, технологію або ім'я.

Ним користуються багато ТНК, зокрема, Coca-Cola.

Особливою формою ліцензування є франчайзинг, що припускає передачу франчайзером закордонному франчайзи відомої торговельної марки, а разом з нею - відпрацьованих і технологій, що виправдали себе, і встаткування, а також надання можливості навчити персонал й одержати необхідні консультації.

Саме таким способом діє корпорація McDonald's, організувати мережу ресторанів швидкого харчування.

Підрядне виробництво полягає в тому, що закордонне підприємство приймає на себе зобов'язання виготовляти на власних потужностях продукцію, придбання якої гарантується вітчизняною фірмою відповідно до укладеного договору.

Різновидом підрядного виробництва є операції з давальницькою сировиною, які укладаються в поставці вітчизняних сировини, матеріалів або напівфабрикатів за рубіж, де вони переробляються й потім реімпортируються як готова продукція.

Спільне володіння - це об'єднання зусиль закордонних і місцевих інвесторів з метою створення комерційного підприємства, яким вони володіють й управляють спільно.

Закордонний інвестор може купити собі частку в місцевому підприємстві (прикладом, в 1998 р. ірландська компанія «Тривертон» володіла 17 % статутного фонду АТ «Харківський тракторний завод», у той час як колективу підприємства належало всього 14 %, а основним власником залишалася держава в особі Міністерства промислової політики й Фонду держмайна України), або обидві сторони можуть спільними зусиллями створити зовсім нове підприємство (скажемо, українсько-французьке СП «Алкатель-Украина» виникло шляхом об'єднання виробничих приміщень харківського підприємства «Комунар» з оборотними коштами й устаткуванням французької фірми AlcaTel, причому французам належить 51 % статутного фонду).

У випадку повного володіння фірма самостійно вкладає кошти у виробництво в іншій країні або шляхом покупки існуючих підприємств (саме так компанія Philip Morris надійшла з Харківською тютюновою фабрикою), або створюючи за кордоном зовсім нові філії й дочірні компанії. Це найбільш дорогий спосіб виходу на закордонні ринки.

60.Поняття та види трудової міграції.

Міжнародна міграція робочої сили посилюється в умовах форму­вання економічних зв'язків у світовому господарстві.

Сучасні МЕВ нерозривно пов'язані з такими поняттями, як мігра­ція, імміграція, еміграція, рееміграція населення.

Під цими поняттями розуміють:

  • міграція - переміщення через кордон;

  • імміграція - це в'їзд в краї­ну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;

  • еміграція - переселення грома­дян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;

  • рееміграція - це виїзд Іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудової, сімейної, туристичної тощо.

Провідна роль у МЕВ належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили.

Під цим понят­тям розуміють переміщення найманих працівників через кордони в пошуках роботи. Це стихійний процес розподілу трудових ресурсів між національними ланками світового господарства. Економічною ос­новою його є відчуження безпосередніх виробників від засобів вироб­ництва, взаємозв'язаність країн та нерівномірність їх соціально-економіч­ного розвитку.

В результаті міграції робочої сили сформувався світовий ринок праці.

Міжнародна трудова міграція на сучасному етапі набула певних особливостей, найсуттєвішими з яких є:

  1. зростання масштабів міграції;

  1. збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості праце­здатного населення країн;

  1. розширення еміграції з країн Східної Європи та країн, що утвори­лися на території колишнього СРСР;

  2. формування нових центрів залучення робочої сили;

  3. зростання нелегальної імміграції;

  4. посилення "відпливу Інтелекту";

  5. ротаційний характер міграції.

Зростання кількості іммігрантів триває, незважаючи на за­ходи багатьох країн з обмеження міграції.

Розширення міграції спричинило появу в країнах імміграції двох ринків праці - для робітників - громадян даної країни та для іно­земних робітників. Другий з цих ринків формується значною мірою за рахунок нелегальної міграції. Нелегальні іммігранти використовуються на низькооплачуваних ро­ботах та на роботах зі шкідливими умовами праці без соціального захисту, що суперечить національним законодавствам та міжнарод­ним конвенціям.

Основними постачальниками робочої сили на світовий ринок є слаборозвинені в економічному відношенні країни. Відсутність робо­ти, зубожіння змушують населення цих країн мігрувати у пошуках роботи в розвиненіші країни.

Причинами міграції також можуть бути національні, релігійні, воєнні, політичні та інші чинники.Однією з найважливіших особливостей сучасного стану міжна­родної міграції є "відплив інтелекту", тобто безповоротна або довготри­вала еміграція вчених і висококваліфікованих спеціалістів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]