- •1. Сутність та засади міжнародних економічних відносин
- •2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
- •3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5. Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозвязок і економічні вигоди.
- •Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8. Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9. Участь України в міжнародному розподілі праці.
- •10. Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •16. Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •14. Головні елементи міжнародної економічної системи та їх характеристики.
- •17. Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18. Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •19. Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонтьєва.
- •20. Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу (тжц).
- •21. Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22. Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24. Місце та роль України в міжнародній торгівлі.
- •26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
- •27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •28. Основні причини державного втручання зовнішньої торгівлі. Наведіть по кожній із них докази за та проти.
- •29. Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які їх визначають.
- •30. Діяльність гатт-вто. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •31. Україна та Всесвітня торгова організація.
- •32. Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •33. Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •34. Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •35. Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •36. Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •40. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •41. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •43. Сутність експортного кредитування.
- •44.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •45. Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •46. Взаємозв*язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва. Пояснити на прикладі.
- •47. Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.
- •49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •50.Причини та роль прямих іноземних інвестицій у міжнародній економіці.
- •51. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •52. Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •53. Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •54. Роль, структура та особливості розвитку тнк.
- •55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
- •56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
- •57. Участь України у міжнародному русі капіталу.
- •59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •60.Поняття та види трудової міграції.
- •61. Масштаби та направлення сучасної еміграції робочої сили.
- •62. Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •63.Україна на міжнародному ринку праці.
- •64.Поняття міжнародної передачі технологій та форми їх здійснення.
- •65. Моделі технічного прогресу та іх вплив на умови міжнародної торгівлі.
- •66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі
- •67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.
- •68. Державне регулювання передачі технологій. Міжнародне технічне сприяння
- •69. Україна в системі міжнародного обміну технологіями
- •70. Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та умови.
- •71. Основні етапи інтеграційних процесів. Критерії оцінки інтеграції з точки зору створення світового господарства.
- •72. Поняття зони вільної торгівлі та митного союзу в меі.
- •73. Поєднання єдиного ринку та валютного союзу в меі
- •74. Особливості інтеграції у різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •75. Основні етапи розвитку західноєвропейської інтеграції та механізми управління єс.
- •76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
- •77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
- •78. Міжнародне співробітництво у соціально-економічних установах та організаціях системи оон.
37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
Оптимальна ставка тарифу - рівень тарифу, що забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.
Оптимальний тариф має наступні основні риси, які необхідно враховувати при здійсненні державної зовнішньоекономічної політики:
• ставка оптимального тарифу завжди позитивна й перебуває в проміжку між 0 і заборонною ставкою тарифу;
• ставка оптимального тарифу завжди відносно невелика. Розрахунки при передумові лінійного характеру функцій попиту та пропозиції показують, що для великої країни виграш від поліпшень умов торгівлі переважує виникаючі економічні втрати тільки у випадку, якщо
ставка імпортного тарифу відносно невелика і якщо як можна більша частина його перекладається на іноземних постачальників за рахунок зниження світової ціни на імпортний товар;
• ставка оптимального тарифу обернена еластичності імпорту. Чим нижче еластичність імпорту за ціною (обсяги імпорту змінюються несуттєво при коливанні цін на нього), тим вище ставка оптимального тарифу. Чим вище еластичність імпорту за ціною (при росту цін обсяги скорочуються пропорційно), тим нижче ставка оптимального тарифу. В екстремальному випадку при нескінченно великій еластичності імпорту оптимальний тариф дорівнює нулю, тобто його просто не потрібно вводити;
• оптимальний тариф веде до економічного виграшу однієї країни, але до втрат міжнародної економіки в цілому, оскільки є лише перерозподілом доходів від однієї країни до іншої. Світове господарство в цілому випробовує ефекти захисту й споживання, тобто зазнає втрат через необхідність розвитку менш ефективного в порівнянні із закордонним внутрішнього виробництва й через скорочення внутрішнього споживання у всіх країнах.
Імпортний тариф несе в собі внутрішнє протиріччя, що проявляється в розбіжності інтересів місцевих виробників і споживачів. З одного боку, виробники зацікавлені в тарифі, щоб відгородитися від зайвої міжнародної конкуренції, а з іншого боку - ті ж виробники, які у позаробочий час виступають споживачами, не зацікавлені в імпортному тарифі, оскільки він позбавляє їхньої можливості здобувати імпортні товари по більше низьких цінах.
Частково це протиріччя дозволяється шляхом використання похідного інструмента митної політики, називаного тарифною квотою (контингентом).
Тарифна квота - різновид змінних мит, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару: при імпорті в межах певних кількостей він обкладається по базовій внутріквотній ставці тарифу, при перевищенні певного обсягу імпорт обкладається по більш високій, понадквотній ставці тарифу.
38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
У нетарифних методах фінансові інструменти використовуються для державного регулювання експорту, приховані - для імпорту, а з кількісних квотування - для імпорту; "добровільні" обмеження - для експорту, а ліцензування - для експорту та імпорту. Більшість сучасних заходів регулювання зовнішньої торгівлі належать до нетарифних обмежень.
Кількісні обмеження - це адміністративна форма регулювання торгового обороту встановленням кількості й номенклатури товарів, дозволених для експорту чи імпорту.
Розрізняють такі кількісні інструменти нетарифних обмежень:
квотування (контингентування); ліцензування; "добровільні" обмеження.
Квотування (контингентування) - це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти бувають:
за напрямом дії - експортні, імпортні;
за охопленням - глобальні, індивідуальні.
Ліцензування передбачає видання імпортеру або експортеру уповноваженим державним органом спеціального дозволу (ліцензії) на вивезення або ввезення певного товару протягом встановленого терміну.
Розрізняють такі види ліцензій:
генеральна-дозвіл на ввезення або вивезення певного товару протягом року без обмеження кількості угод;
глобальна - дозвіл завезти або вивезти певний товар без обмеження у будь-яку країну протягом визначеного періоду;
автоматична - дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера або імпортера заявки на товар, яка не може бути відхилена органом державної влади.
"Добровільні" обмеження експорту - це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов'язанні одного із партнерів добровільно обмежити або не збільшувати обсяг експорту товару на певний період в обумовлених угодами розмірах.
Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна назвати методами прихованого протекціонізму, їх є дуже багато, за деякими даними до кількох сотень. Але основними з них є:
державні закупівлі; внутрішні податки і збори; технічні бар'єри; вимоги про вміст місцевих компонентів.
Політика в рамках державних, закупівель - це прихований метод торгової політики, згідно з яким від державних органів і підприємств вимагається купувати певні товари лише у національних фірм, якщо навіть вони дорожчі за імпортні.
Внутрішні податки і збори - це методи, скеровані на підвищення внутрішньої ціни імпортного товару, а отже, і зниження його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку. Вони можуть бути прямими (податок на додану вартість, акцизний податок тощо) та непрямими (збір для реєстрації, на митне оформлення тощо).
Технічні бар'єри - це введення таких національних, адміністративних, технічних та інших норм і правил, які не перешкоджають ввезенню товарів з-за кордону.
39. Економічний зміст квотування.Види квот: їх зміст та призначення.
Квотування (контингентування) - це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період.
Класифікація квот:
за спрямованістю дії:
експортні (можуть діяти на основі стабілізаційних угод- ОПЕК, або для запобігання вивезення з країни товарів, що є дефіцитними на внутрішньому ринку);
імпортні (запроваджуються урядами країн для захисту національних виробників, досягнення збалансованості торгівельного обороту, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, або як відповідь на певні заходи з боку інших держав).
Імпортні квоти не тільки можуть захищати національного виробника, вони вживаються як заходи для тиску при наступному проведенні переговорів, або для того, щоб запобігти надмірній залежності від іноземних товарів.
За охопленням:
глобальні (встановлюються на імпорт або експорт товарів на певний період часу поза залежністю від того, з якої країни імпортується чи експортується товар);
індивідуальні (як правило встановлюються в рамках глобальної квоти проти певних країн).
Такі квоти встановлюються на основі двосторонніх угод і надають певні переваги країнам, з якими є нормальні торгівельні стосунки.
Індивідуальні квоти часто мають сезонний характер (до сільськогосподарської продукції).
При введенні квоти додаткові доходи перерозподіляються від споживачів, але не в державний бюджет, а на користь компанії, що імпортує товар. Для того, щоб держава отримала частку цих доходів, вона встановлює аукціони по продажу ліцензій за право імпортувати товари в межах квот.
Імпортна квота має більш обмежувальний характер аніж імпортне мито, оскільки утримує обсяг імпорту в певних розмірах.
Політика імпортного квотування легше піддається державному регулюванню аніж митно-тарифна політика. Квоти легше ввести у випадку надзвичайних ситуацій, але імпортні квоти можуть стати причиною монополізації в країні ринку.