- •1. Сутність та засади міжнародних економічних відносин
- •2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
- •3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5. Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозвязок і економічні вигоди.
- •Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8. Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9. Участь України в міжнародному розподілі праці.
- •10. Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •16. Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •14. Головні елементи міжнародної економічної системи та їх характеристики.
- •17. Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18. Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •19. Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонтьєва.
- •20. Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу (тжц).
- •21. Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22. Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24. Місце та роль України в міжнародній торгівлі.
- •26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
- •27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •28. Основні причини державного втручання зовнішньої торгівлі. Наведіть по кожній із них докази за та проти.
- •29. Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які їх визначають.
- •30. Діяльність гатт-вто. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •31. Україна та Всесвітня торгова організація.
- •32. Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •33. Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •34. Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •35. Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •36. Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •40. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •41. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •43. Сутність експортного кредитування.
- •44.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •45. Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •46. Взаємозв*язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва. Пояснити на прикладі.
- •47. Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.
- •49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •50.Причини та роль прямих іноземних інвестицій у міжнародній економіці.
- •51. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •52. Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •53. Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •54. Роль, структура та особливості розвитку тнк.
- •55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
- •56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
- •57. Участь України у міжнародному русі капіталу.
- •59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •60.Поняття та види трудової міграції.
- •61. Масштаби та направлення сучасної еміграції робочої сили.
- •62. Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •63.Україна на міжнародному ринку праці.
- •64.Поняття міжнародної передачі технологій та форми їх здійснення.
- •65. Моделі технічного прогресу та іх вплив на умови міжнародної торгівлі.
- •66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі
- •67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.
- •68. Державне регулювання передачі технологій. Міжнародне технічне сприяння
- •69. Україна в системі міжнародного обміну технологіями
- •70. Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та умови.
- •71. Основні етапи інтеграційних процесів. Критерії оцінки інтеграції з точки зору створення світового господарства.
- •72. Поняття зони вільної торгівлі та митного союзу в меі.
- •73. Поєднання єдиного ринку та валютного союзу в меі
- •74. Особливості інтеграції у різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •75. Основні етапи розвитку західноєвропейської інтеграції та механізми управління єс.
- •76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
- •77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
- •78. Міжнародне співробітництво у соціально-економічних установах та організаціях системи оон.
2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
МЕВ відображають господарські зв*язки між державами, регіональними об*єднаннями, підприємствами, фірмами, установами, юридичними та фізичними особами для виробництва та обміну товарів і послуг, матеріальних і фінансових ресурсів. Основою їх є ринкові системи і механізми.
МЕВ проявляються на різних рівнях економіки з відповідними діючими суб*єктами ЗЕД-
на мікрорівні (окремі громадяни, підприємства і фірми, які проводять зовнішньоекономічні операції),
на макрорівні (національні господарства, які безпосередньо здійснюють і регулюють ЗЕД),
на наднаціональному рівні (міжнародні організації та наднаціональні інститути).
У світовому господарстві розвиваються всі найважливіші форми МЕВ:
міжнародна торгівля товарами та послугами;
міжнародна міграція капіталу;
міжнародна міграція робочої сили;
міжнародна передача технологій;
міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;
міжнародна економічна інтеграція;
міжнародні зусилля у вирішенні глобальних економічних проблем.
Усі форми МЕВ взаємопов*язані і взаємозалежні. Для них на сучасному етапі характерне:
зростання масштабів і якісна зміна характеру традиційної міжнародної торгівлі готовою продукцією-із суто комерційної вона значною мірою перетворилась у засіб безпосереднього обслуговування національних виробничих процесів;
інтенсифікація міграції капіталу в різних формах;
зростання масштабів міграції робочої сили;
прискорення і розширення інтеграції економік країн і регіонів;
швидкий обмін науково-технічними знаннями;
розвиток сфери послуг;
об*єднання зусиль у вирішенні глобальних економічних проблем..
3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
Як уже зазначалось, усі форми МЕВ взаємозв'язані й взаємозалежні.
Метою їх є не лише вирішення проблем окремих країн, а й проблем, які впливають на розвиток всього світового господарства. Це глобальні економічні проблеми, які прямо загрожують цивілізації.
До найголовніших з них належать такі проблеми:
демографічна;
продовольча;
екологічна;
загроза ядерної війни.
Демографічна проблема викликана швидким збільшенням кількості населення Землі. Так, якщо у 1950 р. населення планети становило 2,5 млрд чол., в 1991 р. - 5,3 млрд чол., то в 2000 р. його кількість перебільшила 6,1 млрд чол. За прогнозами вчених, кількість населення стабілізується лише близько 2100 р. на рівні приблизно 10 млрд чол., причому частка населення Азії, Африки і Латинської Америки становитиме майже 95 % його чисельності. Швидке збільшення населення перешкоджає раціональному господарюванню, посилює міграцію населення в міста та міграційні процеси загалом, викликає нерівномірність розподілу людей відносно ресурсів, що, зрештою, впливає на зниження рівня їх життя.
Тісно пов'язана з першою друга проблема - продовольча. За даними ООН, кількість тих, хто голодує, у світі в 1990 р. становила близько 550 млн чол., і може досягнути 600-650 млн чол. у 2000 р. Особливо важким є становище народів країн, що розвиваються. Власне на ці країни припадає майже 100 % загальної кількості тих, хто голодує.
Екологічна проблема породжена господарською діяльністю людей. Природа втрачає здатність до самовідновлення. Забруднюються у значних масштабах повітряний басейн (виникають озонові діри), вода, змінюються кліматичні умови. Тому природі необхідний захист.
Прямого удару по світовій економіці завдає загроза ядерної та хімічної війни. Останніми роками у цьому питанні досягнено значних зрушень. Знищується частина ядерних арсеналів колишніх соціалістичних країн. З іншого боку, окремі країни (Індія, Пакистан, Іран) докладають значних зусиль для оволодіння ядерною зброєю. Незважаючи на це, на приготування до війни та на запобігання їй витрачаються величезні кошти. Гонка озброєнь гальмує зростання випуску продукції для потреб людей, негативно впливає на їхній добробут.
Особливістю МЕВ є взаємопроникнення економічних систем, яке визначається взаємозалежністю національних господарств. Національне виробництво стало інтернаціональним і набуло багатьох міжнаціональних і міжнародних ознак. Характерною для нього є активізація спільної підприємницької діяльності з широким залученням до країни іноземного капіталу, формування міжнародних господарських комплексів та виникнення міжнародної власності. Економічні відносини між країнами набули глобального характеру, стали міжнародними.