- •1. Сутність та засади міжнародних економічних відносин
- •2. Об’єкти та суб’єкти мев. Принципи та особливості механізму мев.
- •3. Місце та роль мев у розвитку національних економік
- •4.Україна у міжнародних економічних стосунках. Сучасне положення та перспективи.
- •5. Міжнародний розподіл праці та чинників виробництва. Їх взаємозвязок і економічні вигоди.
- •Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.
- •8. Сутність та види міжнародної спеціалізіції та кооперації виробництва. Створення міжнародних виробництв
- •9. Участь України в міжнародному розподілі праці.
- •10. Види ринків. Становлення та поняття світового ринку.
- •11.Поняття та характеристики сучасного світового господарства.
- •12.Етапи та основні риси розвитку світового господарства.
- •13.Поняття та переваги економіки відкритого типу. Фактори та показники, що іх визначають
- •14.Зміст інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки. Фактори, що їх визначають
- •Характеристика головних причин та характерних рис економічної глобалізації.
- •16. Глобальні проблеми людства та їх роль у формуванні світового господарства.
- •14. Головні елементи міжнародної економічної системи та їх характеристики.
- •17. Зміст та обмеженість меркантилістської теорії зовнішньої торгівлі та теорії абсолютних переваг.
- •18. Поняття закону порівняльних переваг. Його позитивні якості та недоліки. Пояснити виграш від торгівлі кожної із країн на конкретному прикладі.
- •19. Теорія співвідношення чинників виробництва у міжнародній торгівлі. Її сильні та слабкі сторони. Парадокс Леонтьєва.
- •20. Основні положення теорії конкуренції та теорії життєвого циклу (тжц).
- •21. Міжнародна торгівля. Її види, товарна та географічна структура.
- •22. Основні характеристики світового ринку послуг.
- •23.Фактори, які впливають на темпи та структуру сучасного міжнародного ринку товарів та послуг.
- •24. Місце та роль України в міжнародній торгівлі.
- •26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
- •27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
- •28. Основні причини державного втручання зовнішньої торгівлі. Наведіть по кожній із них докази за та проти.
- •29. Варіанти та показники характеру торгової політики країни. Фактори та умови, які їх визначають.
- •30. Діяльність гатт-вто. Основні міжнародні проблеми, які вирішуються в рамках цієї організації.
- •31. Україна та Всесвітня торгова організація.
- •32. Економічний зміст тарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Поняття надлишку споживача та виробника.
- •33. Поняття митного тарифу та мита. Їх значення та функції.
- •34. Види митних тарифів та їх значення в міжнародній торгівлі.
- •35. Рівень митних тарифів. Номінальна та ефективна ставка тарифу.
- •36. Визначення реального рівня митного обкладання. Тарифна ескалація.
- •37. Економічний зміст оптимального тарифу. Поняття тарифної квоти.
- •38. Особливості вимірювання нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Методи кількісних обмежень.
- •40. Сутність ліцензування. Види ліцензій. Методи розподілення ліцензій.
- •41. Приховані методи міжнародної торгової політики. Їх економічний зміст.
- •42. Економічний зміст різних видів субсидування у зовнішній торгівлі.
- •43. Сутність експортного кредитування.
- •44.Види демпінгу та необхідні умови для його здійснення. Способи встановлення антидемпінгового мита.
- •45. Основні методи позаекономічного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •46. Взаємозв*язок та взаємозалежність міжнародного руху товарів та міжнародного руху чинників виробництва. Пояснити на прикладі.
- •47. Значення міжнародних інвестицій. Правило Вальраса. Види капіталу в міжнародній економіці.
- •48. Міжнародний рух капіталу (мрк) та його наслідки для країн-експортерів та імпортерів капіталу.
- •49.Основні поняття в сфері прямих іноземних інвестицій.
- •50.Причини та роль прямих іноземних інвестицій у міжнародній економіці.
- •51. Значення та способи державної підтримки прямих інвестицій.
- •52. Причини виникнення та етапи еволюції міжнародних корпорацій.
- •53. Основні поняття, які відносяться до міжнародних корпорацій. Правила їх функціонування.
- •54. Роль, структура та особливості розвитку тнк.
- •55. Портфельні інвестиції. Основні види цінних паперів, в які вкладається капітал.
- •56. Інструменти міжнародного запозичення та кредитування. Поняття між часової торгівлі.
- •57. Участь України у міжнародному русі капіталу.
- •59. Форми участі іноземного капіталу в Україні.
- •60.Поняття та види трудової міграції.
- •61. Масштаби та направлення сучасної еміграції робочої сили.
- •62. Головні державні механізми регулювання міграції. Стимулювання рееміграції.
- •63.Україна на міжнародному ринку праці.
- •64.Поняття міжнародної передачі технологій та форми їх здійснення.
- •65. Моделі технічного прогресу та іх вплив на умови міжнародної торгівлі.
- •66. Динамічні моделі технологічних розходжень між країнами. Технологічний цикл життя товару у міжнародній торгівлі
- •67. Механізми правового захисту технологій та форми їх міжнародного передавання.
- •68. Державне регулювання передачі технологій. Міжнародне технічне сприяння
- •69. Україна в системі міжнародного обміну технологіями
- •70. Поняття міжнародної економічної інтеграції: передумови, цілі та умови.
- •71. Основні етапи інтеграційних процесів. Критерії оцінки інтеграції з точки зору створення світового господарства.
- •72. Поняття зони вільної торгівлі та митного союзу в меі.
- •73. Поєднання єдиного ринку та валютного союзу в меі
- •74. Особливості інтеграції у різних регіонах світу. Регіональні економічні організації.
- •75. Основні етапи розвитку західноєвропейської інтеграції та механізми управління єс.
- •76. Сутність та основні характеристики міжнародного фінансового ринку.
- •77. Міжнародні валютно-фінансові, банківські організації та інститути в системі мев.
- •78. Міжнародне співробітництво у соціально-економічних установах та організаціях системи оон.
26. Значення та види державного регулювання міжнародної торгівлі. Зміст політики протекціонізму та свободи торгівлі на різних стадіях економічного розвитку суспільства.
Державне регулювання(ДР) може бути:
однобічним (коли інструменти ДР використовуються урядом країни в однобічному порядку без узгодження зі своїми торговельними партнерами. Як правило ці заходи застосовуються у відповідь на аналогічні заходи інших країн і призводять до виникнення політико-економічних напруг між торговими партнерами);
двобічним (узгодження між торговими партнерами на основі взаємної домовленості);
багатобічним (торгівля регулюється багатосторонніми угодами-діяльність ВТО).
В залежності від масштабів втручання держави у зовнішню торгівлю, існують два полюси регулювання - протекціонізм і вільна торгівля.
В різні періоди історії зовнішньоторговельна практика змінювалась, схиляючись то в один, то в інший бік.
В період становлення капіталізму інтересам буржуазії відповідав протекціонізм, що захищав галузі, які розвивалися.
Період становлення монополістичного капіталізму вимагав свободи конкуренції на зовнішніх ринках, тому розвиток отримала система вільної торгівлі. Ініціатором була Англія. В 50-ті, 60-ті роки XX ст. характерним був лібералізм. Це проявилося в зменшенні рівня мита в країнах, в скороченні різноманітних обмежень.
Активна діяльність в цьому напрямку велася ГАТТ. В 70-ті роки проявилася зворотня тенденція. Країни почали відгороджуватися одна від одної витонченими нетарифними бар*єрами, захищаючи свої ринки від іноземної конкуренції. Сучасний протекціонізм як правило орієнтується на захист відносно вузьких галузей(сільське господарство, виробництво текстилю, сталі).
Протекціонізм в країнах, що розвиваються стосується товарів традиційного експорту. Тенденцією сучасного регулювання міжнародної торгівлі є також впровадження режимів найбільшого сприяння, що надають специфічні умови для торгівлі між окремими країнами.
Сучасний протекціонізм характеризується також тим, що місце мита в регулюванні все більше займають заходи нетарифного обмеження.
Незважаючи на це, світове суспільство прагне до лібералізаціі торгівлі, що є одним з основних принципів діяльності ВТО.
27. Основні інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі. Особливості їх застосування.
Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі: одностороннє; двостороннє; багатостороннє.
Розрізняють економічні та неекономічні методи зовнішньоторговельної політики.
Економічні методи використовують інструменти тарифного та нетарифного регцлювання.
Тарифні інструменти - для державного регулювання імпорту. Вони базуються на митних тарифах.
Митні тарифи - це систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності перелік товарів із зазначенням мит, якими вони обкладаються під час перетину митного кордону держави. Митні тарифи розробляються на основі товарних класифікаторів.
Мито - це обов'язковий грошовий збір, що отримує держава через мережу митних закладів з товарів під час перетину ними кордону країни.
Тарифна квота - це різновид змінних мит, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару. Якщо обсяг, імпорту більший від деякої кількості, встановлюється підвищена ставка тарифу.
У нетарифних методах фінансові інструменти використовуються для державного регулювання експорту, приховані - для імпорту, а з кількісних: квотування - для імпорту; "добровільні" обмеження - для експорту, а ліцензування - для експорту та імпорту. Більшість сучасних заходів регулювання зовнішньої торгівлі належать до нетарифних обмежень.
Кількісні обмеження - це адміністративна форма регулювання торгового обороту встановленням кількості й номенклатури товарів, дозволених для експорту чи імпорту.
Розрізняють такі кількісні інструменти нетарифних обмежень:
Квотування (контингентування) - це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період.
Ліцензування передбачає видання імпортеру або експортеру уповноваженим державним органом спеціального дозволу (ліцензії) на вивезення або ввезення певного товару протягом встановленого терміну.
"Добровільні" обмеження експорту - це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов'язанні одного із партнерів добровільно обмежити або не збільшувати обсяг експорту товару на певний період в обумовлених угодами розмірах.
Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна назвати методами прихованого протекціонізму.
Основними з них - державні закупівлі; внутрішні податки і збори; технічні бар'єри; вимоги про вміст місцевих компонентів.
Для стимулювання експорту використовуються фінансові методи торгової політики: субсидії; експортне кредитування; демпінг.
Субсидії - це грошові виплати, скеровані на підтримку національних товаровиробників. оподаткуванні, пільгових умов страхування, позик за ставками, нижчи ми за ринкові.
Експортне кредитування - це метод, який передбачає фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками
Одним з методів субсидування експорту є демпінг - вивезення товарів за цінами, нижчими,ніж на внутрішньому та світовому ринках, за рахунок державних субсидій експортерам або за рахунок зацікавлених фірм.