2.1 Сутність планування та його методи

На мою думку, основою планування є мета та час, які тісно взаємодіють між собою. Будь-яке ефективне планування формується в ієрархічному порядку. Спочатку виводять головну мету, потім довгострокові цілі, середньострокові, короткострокові, квартальні, місячні, декадні. Це можна порівняти зі сходами, які допомагають нам з легкістю піднятися на потрібний поверх. Такий спосіб формування цілей пояснюється тим, що менші за строком цілі і задачі та їх виконання, контролюють більш головні цілі, а також допомагає використовувати час ефективно та раціонально. Цей принцип ґрунтується на принципі, який називається: «Піраміда планування Франкліна».

				План на день
			Короткостроковий
		Довгостроковий план
	Глобальна мета (особиста)
Головні життєві цінності людини

Мал. «Піраміда планування Франкліна»

Як на практиці виглядає процес будівництва піраміди?

1. Спочатку треба сформувати фундамент піраміди — головні життєві цінності, які слугують опорою для усіх інших поверхів. Ми повинні встановити чого хочемо від життя. Для одного, — матеріальне благополуччя й впевненість у завтрашньому дні. Для другого — благополучна сім’я, кохана дружина й щасливі діти. Для третього — слава та високий соціальний статус. Для четвертого – влада Етап визначення життєвих цінностей є найбільш важливим в побудові піраміди.

2. Наступний етап — побудова другого поверху піраміди, що опирається на перший. Виходячи зі складеного списку, людина повинна з’ясувати, чого вона прагне досягти. Наприклад, якщо хтось вважає, що для нього найбільш важливим є популярність, влада і високий соціальний статус, він може вирішити, що він прагне стати президентом України. Треба поставити перед собою глобальну мету. Важливо переконатися, що обрана мета дійсно відповідає всім життєвим цінностям зі складеного на попередньому етапі списку.

3. Третій поверх піраміди опирається на другий. Складається генеральний план для досягнення мети. Наприклад, для того, щоб стати президентом України, треба спершу стати мером міста, мати партійну або фінансову підтримку, бути відомим публічним оратором, мати незаплямовану репутацію, бути солідною одруженою людиною, треба отримати вищу освіту в престижному навчальному закладі. [11, 157 c.]

4. Слід скласти план на найближчі 4-5 років, задавшись питанням: «Що я можу зробити в найближчі роки для досягнення цілей, намічених у генеральному плані?» У плані важливо вказати конкретні цілі й конкретні строки з точністю до декількох місяців, а також указати, якому пункту генерального плану відповідає досягнення даної мети. Наприклад, якщо людина планує стати президентом і знає, що для цього потрібно мати вищу освіту, вона може включити у свій п'ятирічний план наступний пункт: «Закінчити з відмінністю Київський національний університет за фахом соціологія й політологія.» П'ятий поверх - короткостроковий (на строк від декількох тижнів до декількох місяців) план. Дивлячись на довгостроковий план, людина запитує себе: «Що я можу зробити в найближчі тижні або місяці, щоб досягти ту чи іншу мету». Наприклад, якщо в довгостроковому плані стоїть пункт: «закінчити Київський національний університет», тоді в короткостроковий план увійдуть такі пункти, як: подати документи в Київський національний університет, пройти курси по підготовці до іспитів"

5. Нарешті, шостий поверх піраміди - це план на день. Складається на основі короткострокового плану — малі завдання вирішуються за один день, більші розбиваються на кілька днів. Наприклад, завдання: подати документи в Київський національний університет на такі під задачі: «з'ясувати, які документи й кому треба подати, оформити необхідні документи, відіслати документи і переконатися, що документи отримані». [11, 159 c.]

У чому полягає метод «Альпи»?

Якщо пов’язати метод «Франкліна» і метод «Альпи», тоді один метод переходе в інший, бо принцип метода «Альпи» ґрунтується на плануванні дня.

Метод включає п'ять стадій:

1. складання завдань;

2. оцінку тривалості планованих дій;

3. резервування часу (у співвідношенні 60:40);

4. прийняття рішень виходячи з пріоритетів та передоручення окремих операцій;

5. контроль (облік незробленого).

Використання методу “Альпи” дає наступні основні переваги:

• Кращий настрій на майбутній робочий день;

• Планування наступного дня;

• Чітке уявлення завдань на день;

• Впорядкованість дня;

• Концентрація на найбільш істотному;

• прийняття рішень виходячи з пріоритетів та передоручення окремих операцій;

• Скорочення перешкод і небажаних перерв;

• Зменшення стресів і нервової напруги;

• Поліпшення самоконтролю;

• Підвищення задоволеності й мотивації;

• Виграш у часі за рахунок методичної організації праці.

На мою думку, для того щоб планування й реалізація плану було більш ефективною треба, виконувати певні умови:

• виконання навіть маленьких задач та цілей повинно приносити задоволення, тоді й раціональне використання часу буде легше контролювати;

• Обдумувати кожний крок на перед;

• Встановлювати часові межі на виконання кожної мети. Це допоможе робити все вчасно й не допускати витрати часу на незаплановані завдання, а також створює самодисципліну;

• Цілі повинні бути систематично зв’язані та узгодженні. Виконання однієї задачі повинно бути пов’язано з вирішенням наступної;

• Зосередженість, яка полягає у виконуванні певної справи у певний час, бо якщо розсіювати свою увагу на кілька справ одночасно, тоді справа робиться не досконало, не повністю, не вчасно або взагалі не виконуються;

• Завести щоденник і записати всі свої цілі. Це допомагає завжди бачити перед собою весь план життя, а також поточні справи;

• Завжди шукати та корегувати справи, щоб їх виконання було оптимально складним;

• Послідовність у виконанні;

• Виконання справ в один й той самий час;

• Приступати до роботи без розгойдування.

Висновок: Планування – це практична сторона самоменеджменту, яка допомагає збудувати сходи до досягнення мети та ефективно використовувати час.Данні методи пов’язані між собою, їх освоєння допоможе раціонально та ефективно планувати, бо в них поєднанні: встановлення цінностей, мети та управління часом.