93. Основні поняття і терміни, що вико­ристов-ся у перестрахуванні

Цедент (перестрахувальник) – страховик, що передає за плату частину прийнятого за дого­вором зі страхувальником ризику на пере­страхування іншому страховикові або про­фесійному перестраховикові.

Перестраховик – страхова організація, яка приймає об’єкти в перестрахування. Ком­панія, яка здійснює виключно операції з пере­страхування, називається професійним пере­страховиком.

Цесія – процес передання застрахованого ри­зику в перестрахування.

Ретроцесія – процес подальшої передачі раніше прийнятих у перестрахування ризиків іншим перестраховикам.

Власне утримання – економічно обгрунтована частина страхової суми, яку страхова ком­панія залишає на своїй відповідальності.

Комісійна винагорода – це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладання до­говорів страхування. Існують такі види комісій, як оригінальна комісія, перестраховувальна ком і брокерська комісія.

Тантьєма – комісія з отриманого прибутку, яку перестраховик щорічно виплачує цедентові за наслідками проходження договорів перестра­хування. Застереження про тантьєму є фор­мою заохочення перестраховиком цедента за надану участь у договорах перестрахування і обережне ведення справи.

Сліп – це документ-пропозиція, що переси­лається перестраховикам цедентом і містить основні характеристики ризику. Сліп включає таку інформацію: найменування та адресу страхувальника, тип договору, об’єкт страху­вання, страхову суму, ставку премії, власне утримання...

94 Поняття власного утримання у пере­стра­хуванні та чинники, що обумовлю­ють його об­сяг.

Під власним утриманням розуміється екон. об­грунтований рівеньсуми в межах якої стра­хова компанія залишає на своїй відповідальності певну долю ризиків, що страхуються, передаючи у перестрахування суми, які перевищують цей рівень.Цю суму визначають:

-Окремо за страх. полісом

-За одним ризиком

-За рядом ризиків

Існує багато теорій і практич. Рекомендацій, які потрібно врахувати, при визначені ліміту влас­ного утримання. Розглянемо їх:

-Обсяг премії.Чим більший обсяг зібраної премії при незначному відхиленні від заг.кількості ри­зиків, тим вищий ліміт влас. утримання

-Середня дохідність або середня збитковість за окремими видами страх., за об”єктами.Чим ви­щою буде дохідність і нищою збитковість, тим більшим може бути рівень власного ут­римання.

-Розмір витрат на ведення справи. Якщо вит­рати з ведення справи за окремими видами страх. до­сить великі, страховик при встанов­ленні нижньої межі власного утримання може перекласти більшу частину цих на перестра­ховиків.

-Територіальний розподіл застрахованих обєктів.Чим більший буде розподіл, тим мен. буде кумуляція збитків і більшим можна вста­но­вити власне утримання.

-Кваліфікація і практичний досвід специалістів страховика.

95.Законодавче регулювання операцій з пере­страхування в Україні.

Згідно з Положенням про порядок здійснення операцій з перест-ня , затвердженим поста­новою Кабнету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року, операції з перест-ня є не­обхідною для забезпечення платоспромож­ності ст-виків, надійності, безпечності і дивер­сифікованості розміщення ст-вих резервів ст-вика у разі, коли ст-вик приймає на себе ст-ві зобовязання в обсягах, що можуть переви­щувати можливості їх виконання за рахунок власних активів.

Для ст-виків, що працюють в Україні, передба­чено обовязкове перест-ня, якщо стр-ва сума за окремим обєктом і видами ст-ння переви­щує 10% суми сплаченого ст-вого фонду і створених ст-вих резервів на остання звітну дату.

Отже, перест-ня - обєктивна необхідність, яка вимагає значних професійних знань і стає по­всякденною практикою ст-вої діяльності.

Відповідно до ст.2 Закону У “Про ст-ня”, ст-вик, який уклав з перест-виком договір про перест-ння, залишається відповідальним пе­ред ст-льни­ком у повному обсязі згідно з до­говором ст-ня. Саме перший рівень розміщення ризику дозволяє ст-льнику отри­мати у законному порядку, згідно з укладеним зі ст-виком ст-вим договором, ст-ву суму в разі настання ст-вого ризику. Ст-льника не хвилює, як саме ст-вик зможе забезпечити ви­конання обовязків укладеного договору ст-ння.

Перест-вик зобовязаний виплатити відшкодування цеденту пропорційно до його участі, за умови, що цедент виплатив це відшкодування ст-льнику.

Ст-вик, прийнявши на себе ст-вий ризик, ре­ально оцінюючи свої екон-ні можливості та діючи відповідно до чинного законодавства, шукає іншого ст-вика, який би погодився взяти на себе частину ст-вого ризику, що був пере­даний йому ст-льником.