52.Державний наглядовий орган у сфері страх-ня в Україні, його функції і задачі.

Згідно 35 статті З-ну державний нагляд за страх д-тю здійснюється з метою дотримання вимог за­коно-ства Укр про страх-ня ,ефективного роз-ку страх послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальникі

Державний нагляд за страх д-тю на території У здійснюється Комітетом у справах нагляду за страх д-тю та його органами на місцях, що діють відповідно до положення, затвердже­ного КабМіном У.

Основними функціями Комітету є:

введення єдиного держ реєстру страховиків (пе­рестраховиків)

видача ліцензій на проведення страх д-ті

контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання їх страхових зобов'язан пе­ред страхувальниками

встановлення правил формування, розміщення та обліку страх резервів

розробка методичних та нормативних доку­ментів з питань страх д-ті, що віднесена цим З-ном до компетенції Комітету

узагальнення практики страх д-ті ,розробка і по­дання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення зак-ва У про страх д-ть

участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страх д-ті

Комітет має право:

одержувати від страховика встановлену звітність про страх д-ть та інформацію про їх фінансовий стан

проводити перевірку щодо правильності за­стосу­вання страховиками зак-ва У і дос­товірності їх звітності по показниках, що хар-ть виконання до­говорів страх-ня, не частіше 1 разу на рік

привиявленні порушеньстраховиками вимог зак-вавидавати їм приписи про їх усунення , а в разі невиконання приписів зупиняти або об­межувати дію ліцензії цих страховиківдо усу­нення виявле­них порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виклю­чення з держ реєстру страховиків

звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування держ реєстрації страховика як суб'єкта підпр д-ті у випадках, передбачених зак-вом.

53. Страхові посередники та їх роль на страхо­вому ринку

Страховий посередник – одна із трьох голов­них дійових осіб на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком. Посеред­ницькі функції можуть виконувати: персонал страхових компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агенства, відділення зв’язку, аген­ства нерухомості, автосалони тощо.

У Законі України “Про с-ня” визначені два види страхових посередників: страхові агенти і стра­хові брокери.

Страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням стра­ховика та виконують частину його стра­хової діяльності. Вони є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору зі страховиком.

Страхові брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому по­рядку як суб’єкти підпр діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхуваль­ника або страховика.

Посередницька діяльність страхових агентів і страхових брокерів на користь іноземних страхо­виків на території України не допус­кається, якщо інше не передбачено міжнар договорами Ук­раїни.

Страхові агенти реалізують готовий страхо­вий продукт. Отже, вони не мають впливу на його якість і не можуть бути об’єктивними щодо оцінки останньої. Діяльність страхових агентів оплачується у вигляді комісійної вина­городи або комісії, розмір якої обумовлюється агентською угодою і, як правило, виражається у відсотках від страхової премії, сплаченої страхувальником за конкретним договором с-ня.

Незалежність брокера від страховика або пе­ре­страховика є гарантом того, що він, оби­раючи страхову компанію для свого клієнта, керується виключно інтересами клієнта. Бро­кер має усвідомлювати свою відповідальність перед рин­ком. Вона полягає в тому,щоб не знижувати ціни до неекономічного рівня. Фінансова стабільність страховиків важлива як для брокера, так і для його клієнта. Вина­города брокера відраховується з премії, що належить страховій компанії, в якій брокер розмістив ризик клієнта. Розмір винаго­роди регулюється ринком.

Нещодавно зареєстровано Асоціацію про­фесійних страхових посередників, завдання якої – створення відповідних умов для роз­витку бро­керської та агентської діяльності у страхуванні.