
- •1.Мова і література в системі культурних цінностей укр..Сусп.
- •2.Мова- суспільне явище. Функції мови.
- •3.Укр. Літературна мова і мова професійного спрямування.
- •4. Специфіка мови проф..Спілкування
- •5.Складники національної..Мови
- •6. Мовне законодавство в Україні.
- •7.Статус укр.Мови як державної.
- •8. Основні хар-ки мовної норми. Види мовних норм.
- •9.Основні хар-ки мовної норми на суч. Етапі розвитку літ.Мови
- •10.Поняття культури мови. Комуніка якості культури мови.
- •11.Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •12.Давня література й початки формування літературної мови.
- •13.Усна і писемна форми української літературної мови.
- •14.Функціональні різновиди української літературної мови. Їхні основні ознаки.
- •0.Функціональні різновиди літературної мови. Їхні основні ознаки.
- •15.Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова.
- •16.Науковий, офіційно – діловий, розмовний(кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
- •18.Класична українська література як етан формування й утвердження норм літературної мови.
- •19. І. Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •20. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору.
- •21. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •22.Новаторство мовно-поетичної творчості т. Шевченка.
- •23.Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •24.Принципи українського правопису.
- •26. Писемні форми репрезентації наукової інформації (рецензія, тези, наукова стаття, резюме).
- •27. Сучасна укр літ мова. Характеристика офіційно-ділового стилю.
- •28. Підстилі та жанри оф.Діл. Стилю, їх характеристика.
- •29.Документ( і правила його складання)
- •30.Термін
- •35. Загальновживані слова. Свідоме й критичнее використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах
- •37. Виразність та образність мовлення, його чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі.
- •38. Фразеологія.Класифікація фр-м.Роль фр одиниць у проф. Спілкуванні.
- •42. Порядок слів у науковому стилі
- •44. .Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила, цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •45. Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •46. Основні правила наголошення в українській мові. Засоби милозвучності української мови.
- •48. Публічний виступ і функціональні типии мовлення.
- •49. Специфіка публічної монологічної мови.
- •51. Змістова організація основної частини публічного виступу(виклад матеріалу, доказ, спростування).
- •52. Культура мови і мовний етикет
- •54. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової інформації.
- •55. Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •56. Типи Економ. Словників, їх характеристика.
- •Іі. Перелік питань до іспиту
48. Публічний виступ і функціональні типии мовлення.
Усне професійне спілкування передбачає використання діалогічної і монологічної форми. Як форма монологу є публічний виступ. Вони бувають різних видів і проводяться в ораторському стилі. Це – доповідь, промова, декція. Типи доповіді:
1. ділова доповідь – містить виклад питань із визновками і пропозиціями (розрахована на підготовлену аудиторію; відбувається активне обговорення, аргументована критика; слова вживаються тільки у прямому значенні, речення чіткі, аргументовані);
2. звітна доповідь – містить об”єктивні факти за певний період роботи підприємства; чітко окреслюється мета, характер, завдання, наводяться цифри, іноді – цитати. Варто укласти план доповіді, щоб була струнка система викладу. В кінці приймається рішення і програма на наступний період роботи.
Промова – усний виступ із висвітленням інформації, дуже часто емоційно насичений.
49. Специфіка публічної монологічної мови.
Монологічний текст – це усне чи письмове мовлення однієї особи, інший учасник мовленнєвого акту – адресат, реципієнт*, або мислиться, або не відразу реагує (лінійний ланцюжок речень)
письмова мова переважно монологічна
Монологічна мова не припускає обов'язкового безпосереднього контакту зі
слухаючими. Діалогічна мова неможлива без такого контакту. Для неї
характерна можливість і здійснення всякого роду перепопитів.
51. Змістова організація основної частини публічного виступу(виклад матеріалу, доказ, спростування).
Основна частина може бути виражена в наступних видах повідомлення:-Виклад фактів-Експертні думки-Кросс-культурні порівняння-Анекдоти-Прогнози-Приклади-Оповідання-Порівняння-Зіставлення-Цитати-Статистика
Для кращого сприйняття матеріалу його необхідно впорядкувати. Способи впорядковування матеріалу:
1) тематичний порядок — він організовує основні положення мови по категоріях або розділяє їх за змістом. Це поширений спосіб. Категоризація може бути суб’єктивною і здійснюватися різними шляхами: від загального до приватного, від менш значущого до більш значущому;
2) часовий або хронологічний порядок — перерахування основних положень відповідно до послідовності ідей або подій, з концентрацією уваги на тому, що йде першим, що другим, третім;
3) логічний порядок — розміщення основних положень мови в такій послідовності, яка дозволяє переконати аудиторію повірити в що-небудь або поступити певним чином. Логічний порядок допомагає виявляти причинно-наслідкові зв’язки, визначати причину і результат дій або бездіяльності.
Оратори виділяють два види виступу: інформативний та переконливий. Інформативний виступ полягає в передачі відомостей і поясненні причинно-наслідкових зв’язків між подіями. Переконливий виступ — це процес, в ході якого оратор передає повідомлення, призначене для створення певної установки аудиторії, її зміни або спонукання слухачів до дії.
52. Культура мови і мовний етикет
Культура мови – ступінь відповідності мови нормам літературної мови; галузь мовознавства, що вивчає проблеми літературної мови.
Етикет (з французької еtiquette — ярлик, етикетка) — це правила поведінки і спілкування людей у суспільстві; зовнішній прояв відносин між людьми, культури особистості.
Якщо поняття "етикет" містить у собі обов'язки людей один щодо одного, норми і правила їх поведінки і спілкунання у різних ситуаціях, то поняття "службовий етикет" визначає норми і правила спілкування тільки на роботі. Мовленнєвий службовий етикет — це правила мовленнєвої поведінки на роботі.
Перше враження про людину складається з того, наскільки щиро і привітно вона вітається. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, людина підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання. І тому, незалежно від настрою, треба вітатися завжди привітно. Поганий настрій не слід поширювати на інших людей, оскільки можна наразитися на зустрічну неприязнь. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання.
. 53. Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях:
етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради! Глибокоповажані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!
вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради— членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професорумоєму керівникові, доктору економічних наук, професору сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору .... кандидатові економічних наук, доценту ..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту ..; докторові економічних наук, професору ... Моя дяка всім ученим, які надіслали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називаються). Щиро дякую кафедрі .., її завідувачеві.., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентові.., які доклали зусиль при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціалізованої вченої ради...).