35. Загальновживані слова. Свідоме й критичнее використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах

До загальновживаної, або загальнонародної, лексики входять слова, використовувані в різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де він живе, професії, способу життя. Загальнонародна мова становить основу української мови.

Слова, що широко не розповсюджені, носять назву незагальновживаних. До таких слів відносяться, наприклад, діалектні і жаргонні слова.

До діалектної лексики (діалектизмів) відносять слова, уживання яких обмежене певною територією. Діалектна лексика характеризується неоднорідністю. Діалектизми не входять до складу літературної мови. Письменники свідомо звертаються до діалектизмів з метою передати особливості говірки своїх героїв, достовірніше відтворити етнографічні деталі, місцевий колорит описуваних подій. Украпленні діалектизмів у художній текст може бути помірним і стилістично виправданим. Порушенням стилістичних норм мови є використання діалектизмів у науковому та офіційно-діловому стилях.

Під жаргоном розуміють різновид мови, що використовується переважно в усному спілкуванні окремою соціальною групою, яка об'єднує людей за ознакою професії, інтересів, звичок, занять, суспільного становища, віку.

Сьогодні фахівці виділяють жаргон молоді, програмістів, філателістів, мисливців, рибалок, спортсменів, п'яниць, декласованих елементів (злодіїв, картярських шулерів та ін.). у відкритих групах (молодь, мисливці тощо) жаргон є своєрідною „колективною грою". Замкнені групи (жебраки, злодії) за допомогою жаргону відокремлюються від інших частини суспільства, він допомагає членам групи розпізнавати „своїх" і „чужих", а також виконує функцію конспірації.

Жаргонні слова звичайно охоплюють вузьке коло понять. Уживання їх є ненормативним явищем. Жаргонізми роблять мову примітивною, засмічують її у художніх творах жаргонізми використовуються як засіб критичної мовленнєвої характеристики героїв. Поза цим завданням використання жаргонної лексики в літературній мові неприпустиме.

36. Неологізми, архаїзми, історизми в укр літ мові та в економічній термінології зокрема.В активному словнику мови перебувають слова, що в даний час вживаються часто й не мають значення давності чи новизни. Пасивний запас укр лексики становлять: а) слова, які застаріли і вийшли або виходять з ужитку; б) нові слова, що не закріпилися й не стали в мові загальновідомими. Отже, в пасивному запасі укр лексики зберігаються історизми, архаїзми та неологізми.

Історизми – це назви предметів старої культури, побуту: смерд, кріпак, князь. У процесі історичного розвитку зникають окремі предмети, поняття, звичаї, а з ними перестають вживатися й слова, що їх називали.

Архаїзми – це застарілі слова, що виходять з ужитку. Але реалії, названі ними, залишаються й мають уже інші, сучасні назви: чоло-лоб, ректи-говорити.

Неологізми – це нові слова, покликані до життя потребами суспільства, що відбивають сучасність. Неологізми – дуже рухлива група лексики. Ті слова, що рік тому були неологізмами, сьогодні стають загальновживаними: перебудова, гласність, приватизація.