45. Інститут референдуму в конституційному праві України.

З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми.

Референдум (від лат. referendum — те, що має бути повідомленим) — це прийняття рішень з найважливіших питань державного та громадського життя громадянами України шляхом голосування.

Розрізняють імперативний та консультативний, конституційний та законодавчий, а також обов’язковий і факультативний референдуми.

Рішення імперативного референдуму має найвищу юридичну силу і не потребує жодного затвердження. Рішення ж консультативного референдуму жодної юридичної сили не має, його призначення полягає в установленні думки голосуючих з приводу того чи іншого питання. Звичайно, ця думка може бути врахована органами державної влади чи місцевого самоврядування під час прийняття рішень з питань, винесених на референдум, але таке врахування не є обов’язковим.

Конституційний референдум — це референдум, внаслідок якого затверджується, змінюється або відхиляється конституція. якщо ті самі питання вирішуються стосовно звичайного закону, референдум є законодавчим.

Обов’язковий референдум — це референдум, проведення якого є обов’язковим для вирішення визначених законом питань. Якщо ж референдум є одним з можливих, але не обов’язкових шляхів вирішення тих чи інших питань, референдум вважається факультативним.

Питання проведення референдумів в Україні врегульовано Конституцією та Законом України “про всеукраїнський та місцеві рефе­рендуми” від 3 липня 1991 р.

В Україні проводяться всеукраїнські референдуми, референдуми Автономної республіки Крим та місцеві референдуми.

Закони та інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо законодавчих актів Верховної ради України, Верховної ради Автономної республіки Крим, нормативних актів президента України, Кабінету Міністрів України, виконавчих органів влади автономної республіки Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та Автономної республіки Крим, рішень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень місцевих рад, на території яких він проводиться.

Предметом всеукраїнського референдуму може бути:

• затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

• прийняття, зміна або скасування законів України або їх окре­мих положень;

• прийняття рішень, які визначають основний зміст Конститу­ції України, законів України та інших правових актів.

Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання щодо реалізації права народу України на самовизначення та входжен­ня України до складу державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них.

На всеукраїнський референдум не виносяться питання:

• віднесені законодавством України до компетенції органів суду і прокуратури;

• податків та бюджету;

• амністії та помилування;

• про вжиття органами державної влади України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян;

• пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної ради України, президента України та Кабінету Міністрів України.

Предметом місцевого референдуму може бути:

• прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до компетенції органів місцевого са­моврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

• прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад та їх виконавчих органів;

• питання дострокового припинення повноважень відповідної місцевої ради та її голови.

Місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються також питання про об’єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах (об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл) тощо.

На місцеві референдуми не виносяться питання:

• про скасування законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування вищого рівня;

• віднесені до компетенції органів суду і прокуратури;

• податків та бюджету;

• пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої ради та її виконавчих органів.

• Всеукраїнський референдум призначається Верховною радою або президентом України. Верховна рада України проголо­шує проведення всеукраїнського референдуму з питань про зміну території України. президент України призначає всеукраїнський референдум:

• за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право брати участь у рефе­рендумі, за умови, що підписи щодо призначення референду­му зібрано не менш як у двох третинах областей України і не менш як по 100 000 підписів у кожній з них;

• на затвердження всеукраїнським референдумом рішення Вер­ховної ради України, прийняте не менш як двома третинами від її конституційного складу, про внесення змін до розділів Конституції України “Загальні засади”, “Вибори. референдум” та “Внесення змін до Конституції України”.

Місцеві референдуми призначаються відповідними місцевими радами. Зокрема місцева рада призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загально­го складу ради, або на вимогу, підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.

Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише новим референдумом. Зміну або скасування законів та інших рішень, прийнятих референдумом, може здійснити також відповідно Верховна рада України, Верховна Рада Автономної республіки Крим, місцева рада більшістю не менш як у дві третини від свого загального складу з обов’язковим наступним затвердженням на референдумі, який повинен бути проведений протягом шести місяців після внесення зміни або скасування.

Новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніш як через п’ять років, а місцевий референдум — не раніш як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.