- •Питання до іспиту з дисципліни «Конституційне право України»
- •Предмет правового регулювання конституційного права України
- •2. Методи правового регулювання конституційного права
- •3. Принципи конституційного права України
- •4. Конституційно – правові інститути
- •5. Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6. Джерела конституційного права України як галузі права.
- •7. Поняття Конституції, як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8. Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України Форма, структура і зміст ку.
- •9. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •10. Предмет і методи дослідження науки кпу. Кпу в системі юридичних наук
- •Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.
- •12. Конституційно – правові відносини: поняття та суб’єкти.
- •3) Українська держава в цілому;
- •13. Конституційно – правова відповідальність.
- •14. Засади конституційного ладу України.
- •15. Поняття суверенітету та його відображення в джерелах конституційного права України.
- •16. Сутність, юридична природа та ознаки державної влади.
- •17. Місце держави в конституційному праві України.
- •18. Конституційне забезпечення поділу державної влади в Україні. Система стримувань та противаг в Конституції України.
- •19. Поняття та види правового статусу особи.
- •20. Конституційні принципи громадянства України.
- •21. Підстави набуття та припинення громадянства України.
- •22. Національні меншини в конституційному праві України.
- •23. Конституційно – правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
- •2. Україна сприяє збереженню єдності сімей біженців.
- •24. Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •25. Особисті права та свободи людини і громадянина в Конституції України.
- •26. Політичні права та свободи людини і громадянина.
- •27. Економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина.
- •28. Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно – правовий статус адвокатури.
- •29. Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
- •30. Конституційні характеристики України як республіки та унітарної держави.
- •31. Конституційні характеристики України як правової держави.
- •Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- •32. Конституційні характеристики України як соціальної держави.
- •33. Конституційні характеристики України як демократичної держави.
- •34. Конституційно – правове регулювання територіального устрою України.
- •35. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •36. Конституційно – правовий статус столиці України, м. Севастополя та гірських населених пунктів.
- •37. Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38. Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Україні.
- •39. Конституційно – правове регулювання діяльності громадських обє’днань та політичних партій України.
- •40. Правовий статус релігійних організацій.
- •41. Поняття й принципи виборчого права.
- •42. Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
- •43. Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення
- •44. Центральна виборча комісія у виборчому процесі України..
- •45. Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46. Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •47. Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України. Структура українського парламенту.
- •48. Класифікація і характеристика повноважень вру.
- •1,. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження Верховної Ради України:
- •49. Правовий статус народного депутата України.
- •50) Правовий статус комітетів вру.
- •51. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •52. Законодавчий процес в Україні.
- •II. Проектна стадія.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •IV. Засвідчувальна стадія.
- •V. Інформаційна стадія.
- •53. Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54. Конституційно-правовий статус Президента України
- •55. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •56. Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •57. Правовий статус та повноваження Кабінету Міністрів
- •58. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
- •59. Система місцевих органів виконавчої влади в Україні
- •60. Особливості здійснення державної виконавчої влади в арк. Представництво Президента України в арк.
- •61. Конституційно-правові норми, що регулюють, статус прокуратури України.
- •62. Основні конституційні засади судочинства в Україні.
- •63. Конституційний суд України: правовий статус, повноваження, організація і діяльність.
- •64. Місцеве самоврядування в Україні: конституційно – правовий статус, система, гарантії.
- •65.Основні напрямки діяльності та повноваження органів місцевого самоврядування.
- •66. Правовий статус депутатів органів місцевого самоврядування та голів сільських, селищних і міських рад.
- •67. Вища рада юстицій в конституційному праві України.
- •68. Повноваження вищих органів державної влади України щодо здійснення митної політики та митної справи.
39. Конституційно – правове регулювання діяльності громадських обє’днань та політичних партій України.
ЗУ «Про громадські об'єднання» визначає, що Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Принципами утворення і діяльності громадських об'єднань є:
1) добровільність;
2) самоврядність;
3) вільний вибір території діяльності;
4) рівність перед законом;
5) відсутність майнового інтересу їх членів;
6) прозорість, відкритість та публічність.
Обмеження щодо утворення і діяльності громадських об'єднань, якщо:
1. Утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються.
2. Громадські об'єднання будуть мати воєнізовані формування.
Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.
Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення. Не менше 2-х членів, найменування громадського об'єднання (загальна та власна назва, державною мовою),
Громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, повідомляє про своє утворення уповноважений орган з питань реєстрації протягом 60 днів з дня його утворення.
ЗУ «Про політичні партії в Україні» визначає, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах. Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.
Членами політичних партій не можуть бути:
1) судді;
2) працівники прокуратури;
3) працівники органів внутрішніх справ;
4) співробітники Служби безпеки України;
5) військовослужбовці;
6) працівники органів державної податкової служби;
7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.
Політичні партії повинні мати програму. Програма політичної партії є викладом цілей та завдань цієї партії, а також шляхів їх досягнення.
Рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з'їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше десяти тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим.
Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:
1) Міністерство юстиції України - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії;
2) Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії - за додержанням політичною партією порядку участі політичних партій у виборчому процесі.
У разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи:
1) попередження про недопущення незаконної діяльності;
2) заборона політичної партії
