
- •Питання до іспиту з дисципліни «Конституційне право України»
- •Предмет правового регулювання конституційного права України
- •2. Методи правового регулювання конституційного права
- •3. Принципи конституційного права України
- •4. Конституційно – правові інститути
- •5. Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6. Джерела конституційного права України як галузі права.
- •7. Поняття Конституції, як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8. Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України Форма, структура і зміст ку.
- •9. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •10. Предмет і методи дослідження науки кпу. Кпу в системі юридичних наук
- •Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.
- •12. Конституційно – правові відносини: поняття та суб’єкти.
- •3) Українська держава в цілому;
- •13. Конституційно – правова відповідальність.
- •14. Засади конституційного ладу України.
- •15. Поняття суверенітету та його відображення в джерелах конституційного права України.
- •16. Сутність, юридична природа та ознаки державної влади.
- •17. Місце держави в конституційному праві України.
- •18. Конституційне забезпечення поділу державної влади в Україні. Система стримувань та противаг в Конституції України.
- •19. Поняття та види правового статусу особи.
- •20. Конституційні принципи громадянства України.
- •21. Підстави набуття та припинення громадянства України.
- •22. Національні меншини в конституційному праві України.
- •23. Конституційно – правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
- •2. Україна сприяє збереженню єдності сімей біженців.
- •24. Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •25. Особисті права та свободи людини і громадянина в Конституції України.
- •26. Політичні права та свободи людини і громадянина.
- •27. Економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина.
- •28. Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно – правовий статус адвокатури.
- •29. Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
- •30. Конституційні характеристики України як республіки та унітарної держави.
- •31. Конституційні характеристики України як правової держави.
- •Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- •32. Конституційні характеристики України як соціальної держави.
- •33. Конституційні характеристики України як демократичної держави.
- •34. Конституційно – правове регулювання територіального устрою України.
- •35. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •36. Конституційно – правовий статус столиці України, м. Севастополя та гірських населених пунктів.
- •37. Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38. Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Україні.
- •39. Конституційно – правове регулювання діяльності громадських обє’днань та політичних партій України.
- •40. Правовий статус релігійних організацій.
- •41. Поняття й принципи виборчого права.
- •42. Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
- •43. Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення
- •44. Центральна виборча комісія у виборчому процесі України..
- •45. Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46. Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •47. Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України. Структура українського парламенту.
- •48. Класифікація і характеристика повноважень вру.
- •1,. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження Верховної Ради України:
- •49. Правовий статус народного депутата України.
- •50) Правовий статус комітетів вру.
- •51. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •52. Законодавчий процес в Україні.
- •II. Проектна стадія.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •IV. Засвідчувальна стадія.
- •V. Інформаційна стадія.
- •53. Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54. Конституційно-правовий статус Президента України
- •55. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •56. Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •57. Правовий статус та повноваження Кабінету Міністрів
- •58. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
- •59. Система місцевих органів виконавчої влади в Україні
- •60. Особливості здійснення державної виконавчої влади в арк. Представництво Президента України в арк.
- •61. Конституційно-правові норми, що регулюють, статус прокуратури України.
- •62. Основні конституційні засади судочинства в Україні.
- •63. Конституційний суд України: правовий статус, повноваження, організація і діяльність.
- •64. Місцеве самоврядування в Україні: конституційно – правовий статус, система, гарантії.
- •65.Основні напрямки діяльності та повноваження органів місцевого самоврядування.
- •66. Правовий статус депутатів органів місцевого самоврядування та голів сільських, селищних і міських рад.
- •67. Вища рада юстицій в конституційному праві України.
- •68. Повноваження вищих органів державної влади України щодо здійснення митної політики та митної справи.
21. Підстави набуття та припинення громадянства України.
За ст. 6 Громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Набуття громадянства України за народженням(ст.7) Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України. Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України. Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України. Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України. Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.
Набуття громадянства України за територіальним походженням(ст.8) Особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України
Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті) і є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.
Прийняття до громадянства України(ст. 9) Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Умовами прийняття до громадянства України є:
1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) цих держав.
3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.
Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерть.
4) отримання дозволу на імміграцію
5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які
6) наявність законних джерел існування.
До громадянства України не приймається особа, яка:
1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину
3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення(ст.11)
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування (ст.12), влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки чи піклування.
Стаття 13. Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України. Іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.
Стаття 14. Набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.
Підстави припинення громадянства України:
1) внаслідок виходу з громадянства України;
2) внаслідок втрати громадянства України;
3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Вихід з громадянства України(ст.18) Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його відсутності.
Підставами для втрати громадянства України є:
1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою