
- •Питання до іспиту з дисципліни «Конституційне право України»
- •Предмет правового регулювання конституційного права України
- •2. Методи правового регулювання конституційного права
- •3. Принципи конституційного права України
- •4. Конституційно – правові інститути
- •5. Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6. Джерела конституційного права України як галузі права.
- •7. Поняття Конституції, як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8. Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України Форма, структура і зміст ку.
- •9. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •10. Предмет і методи дослідження науки кпу. Кпу в системі юридичних наук
- •Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.
- •12. Конституційно – правові відносини: поняття та суб’єкти.
- •3) Українська держава в цілому;
- •13. Конституційно – правова відповідальність.
- •14. Засади конституційного ладу України.
- •15. Поняття суверенітету та його відображення в джерелах конституційного права України.
- •16. Сутність, юридична природа та ознаки державної влади.
- •17. Місце держави в конституційному праві України.
- •18. Конституційне забезпечення поділу державної влади в Україні. Система стримувань та противаг в Конституції України.
- •19. Поняття та види правового статусу особи.
- •20. Конституційні принципи громадянства України.
- •21. Підстави набуття та припинення громадянства України.
- •22. Національні меншини в конституційному праві України.
- •23. Конституційно – правовий статус іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців.
- •2. Україна сприяє збереженню єдності сімей біженців.
- •24. Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •25. Особисті права та свободи людини і громадянина в Конституції України.
- •26. Політичні права та свободи людини і громадянина.
- •27. Економічні, соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина.
- •28. Забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Конституційно – правовий статус адвокатури.
- •29. Конституційні характеристики України як незалежної та суверенної держави.
- •30. Конституційні характеристики України як республіки та унітарної держави.
- •31. Конституційні характеристики України як правової держави.
- •Формування громадянського суспільства як важлива передумова побудови правової держави
- •32. Конституційні характеристики України як соціальної держави.
- •33. Конституційні характеристики України як демократичної держави.
- •34. Конституційно – правове регулювання територіального устрою України.
- •35. Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •36. Конституційно – правовий статус столиці України, м. Севастополя та гірських населених пунктів.
- •37. Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38. Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Україні.
- •39. Конституційно – правове регулювання діяльності громадських обє’днань та політичних партій України.
- •40. Правовий статус релігійних організацій.
- •41. Поняття й принципи виборчого права.
- •42. Виборчі системи, що застосовуються в Україні на загальнодержавних та місцевих виборах.
- •43. Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення
- •44. Центральна виборча комісія у виборчому процесі України..
- •45. Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46. Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •47. Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України. Структура українського парламенту.
- •48. Класифікація і характеристика повноважень вру.
- •1,. Законодавчу компетенцію складають такі повноваження Верховної Ради України:
- •49. Правовий статус народного депутата України.
- •50) Правовий статус комітетів вру.
- •51. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •52. Законодавчий процес в Україні.
- •II. Проектна стадія.
- •III. Стадія ухвалення законопроекту.
- •IV. Засвідчувальна стадія.
- •V. Інформаційна стадія.
- •53. Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54. Конституційно-правовий статус Президента України
- •55. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •56. Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •57. Правовий статус та повноваження Кабінету Міністрів
- •58. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
- •59. Система місцевих органів виконавчої влади в Україні
- •60. Особливості здійснення державної виконавчої влади в арк. Представництво Президента України в арк.
- •61. Конституційно-правові норми, що регулюють, статус прокуратури України.
- •62. Основні конституційні засади судочинства в Україні.
- •63. Конституційний суд України: правовий статус, повноваження, організація і діяльність.
- •64. Місцеве самоврядування в Україні: конституційно – правовий статус, система, гарантії.
- •65.Основні напрямки діяльності та повноваження органів місцевого самоврядування.
- •66. Правовий статус депутатів органів місцевого самоврядування та голів сільських, селищних і міських рад.
- •67. Вища рада юстицій в конституційному праві України.
- •68. Повноваження вищих органів державної влади України щодо здійснення митної політики та митної справи.
20. Конституційні принципи громадянства України.
ЗУ «Про громадянство України» Від 18 січня 2001 року N 2235-III таття 2. Принципи законодавства України про громадянство
Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України.
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя
6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Громадянство - це постійний правовий зв'язок особи та держави, який виражається у взаємних правах та обов'язках. Такий зв'язок виникає із народженням людини і зберігається протягом усього її життя. Громадянином України, як і будь-якої держави, є не будь-яка людина, а котра проживає на її території, підкоряється державній владі, користується правами і виконує обов'язки. Відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права, право на громадянство є невід'ємним правом кожної людини. Це визначено у Загальній Декларації прав людини від 10 грудня 1948 р. (ст. 15); у Міжнародному пакті про громадянські й політичні права від 16 грудня 1966 р. (ст. 24).
Громадянство являє собою самостійний конституційно-правовий інститут. Правові норми, які становлять зміст інституту громадянства України, містяться у Конституції України (розд. I. II та ін.), в Законі України "Про громадянство України" (нова редакція) від 18 січня 2001 p., в інших нормативно-правових актах України, які видаються відповідно до Конституції і зазначеного Закону.
Зміст громадянства становлять права та обов'язки особи стосовно держави, з одного боку, а з другого - держави по відношенню до особи. Ці права й обов'язки виникають та існують у зв'язку з поширенням на особу юрисдикції держави. Таке поширення поряд з іншими факторами обумовлює набуття особою правосуб'єктності громадянина у повному обсязі, а також охорону її прав і законних інтересів з боку держави. Громадянські й політичні, економічні, соціальні та культурні права і свободи у повному обсязі надаються саме громадянам суверенної держави.
Взаємні права та обов'язки особи та української держави передбачають, що громадяни України користуються всією повнотою прав і свобод та несуть усі обов'язки перед суспільством і державою. Це означає, що громадяни мають неухильно виконувати нормативні установлення держави, не порушувати прав і законних інтересів інших суб'єктів права, не завдавати шкоди навколишньому природному середовищу, захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Держава ж охороняє права і свободи громадян, створює належні умови для реалізації громадянами своїх прав і свобод. Держава забезпечує рівність прав громадян в усіх сферах життєдіяльності нашої країни та захист прав та інтересів громадян як всередині країни, так і поза її межами.
Держава відповідальна перед громадянами. Згідно з Конституцією України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3). Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ст. 25).В Україні охорону прав громадян здійснюють відповідні державні органи та громадські організації. Захист прав громадян України за кордоном здійснюють від імені держави дипломатичні представництва та консульські установи України й безпосередньо Міністерство закордонних справ України. З огляду на наведене вище можна дати таке визначення поняття громадянства. Громадянство України - це усталений правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Цей зв'язок передбачає поширення на особу всього обсягу встановлених у її законодавстві прав, свобод і обов'язків та захист і охорону прав і законних Інтересів громадян з боку держави як всередині країни, так і поза її межами.
Правове становище громадянина суттєво відрізняється від правового статусу інших осіб, які проживають на території держави (іноземців, осіб без громадянства тощо). Причому статус громадянина зберігає свої особливості і в тому випадку, коли громадянин України постійно або тимчасово проживає на території іншої держави.
Таким чином, громадянство являє собою певне правове становище особи, яке обумовлене зв'язком, як правило, політичного характеру, з Українською державою, що має своїм наслідком виникнення взаємних прав та обов'язків громадян і держави. Саме із громадянством пов'язані найсуттєвіші наслідки для обох сторін правовідносин, що розглядаються - обсяг прав. обов'язків та взаємної відповідальності держави і громадянина.