Тема 4.

1. Страховий продукт та страховий ринок

Страховим продуктом слід вважати окрему різновидність страхування призначену для певних об’єктів від певних ризиків. Особливості страхового продукту: 1. Нематеріальність (відсутність матеріального вмісту): -неоднаковість, -неподільність на частини з метою передачі на споживання іншим, - неможливість зберігання, - відсутність переходу право власності, - трудність оцінки якісних показників; 2. Неналежність страхових послуг до послуг 1-ой необхідності.

Переважно під страховим ринком розуміють – економічні відносини у межах певної території, в процесі котрих формується попит, пропозиція і ціна на страхові продукти, укладаються договори страхування та виконуються зобов’язання згідно з ним. В ринках виділяють 3 сегмента: страхування життя, ризикового страхування, перестрахування. Учасниками страхового ринку є: виробники страхових послуг, продавці страхових послуг, споживачі страхових послуг, органи державного нагляду і контролю за страховою діяльністю, добровільні обєднання страховиків.

2. Характеристика страхового ринку

Структура страхового ринку може бути охарактеризована в інституційному і територіальному аспектах.

В інституційному аспекті вона представлена акціонерними, державними і кооперативними страховими організаціями, суспільствами взаємного страхування.

Існують закриті акціонерні страхові суспільства, акції яких поширюються серед засновників, і відкриті (їх акції яких вільно продаються і купуються).

В територіальному аспекті можна виділити:

• місцевий (регіональний) страховий ринок;

• національний (внутрішній) страховий ринок;

• світовий (зовнішній) страховий ринок.

Розвиток ринкових стосунків знищує територіальні перешкоди, підсилює інтеграційні процеси, веде до включення національних страхових ринків в світовій. Прикладом такої інтеграції може служити створення загальноєвропейського страхового ринку стран—членов ЄС.

В залежності від масштабів попиту і пропозиції на страхові послуги можна виділити страхові ринки:

• внутрішній — місцевий ринок, в якому є безпосередній попит на страхові послуги, що тяжіє до задоволення конкретними страховиками;

• зовнішній — ринок, що знаходиться за межами внутрішнього ринку і тяжіє до суміжних страхових організацій, як в даному регіоні, так і за його межами;

• міжнародний — означає пропозиція і попит на страхові послуги в масштабах світового господарства.

По галузевій ознаці виділяють ринки:

• особистого страхування;

• майнового страхування;

• страхування відповідальності.

У свою чергу, кожен з цих ринків можна розділити на окремі сегменти. Наприклад, на ринку особистого страхування виділяються сегменти страхування від нещасних випадків, страхування життя і так далі

3.Маркетинг в страхуванні

Страховий маркетинг є частиною обший маркетингової науки і є системою взаємодії страховика і страхувальника, направлену на взаємний облік інтересів і потреб. Страховий маркетинг, з одного боку, — явище страхового ринку, що значною мірою визначає обличчя страхування, а з іншої — практичний інструмент роботи страхових організацій. Даний інструмент направлений на вивчення ринку і оптимізацію роботи із споживачами.

В структурі страхового маркетингу в даний час західні фахівці виділяють два самостійні напрями:

• товарний, або ринковий, маркетинг;

• структурний, або організаційний, маркетинг.