
- •Частина II. Бухгалтерський фінансовий облік
- •8.4.2. Облік вибуття запасів 61
- •10.1. Загальні положення 117
- •11.1. Загальні положення 130
- •12.1. Загальні положення 146
- •13.1. Загальні положення 174
- •14.1. Загальні положення 227
- •Розділ 7 облік основних засобів та нематеріальних активів
- •7.1. Облік основних засобів
- •7.1.1. Визнання, класифікація та оцінка основних засобів
- •7.1.2. Документування операцій з обліку основних засобів
- •7.1.3. Облік надходження основних засобів
- •7.1.4. Облік витрат, пов’язаних з експлуатацією основних засобів
- •7.1.5. Облік вибуття основних засобів
- •7.1.6. Облік переоцінки основних засобів
- •7.1.7. Облік основних засобів на консервації
- •7.1.8. Амортизація основних засобів
- •7.2. Облік інших необоротних активів
- •7.3. Облік нематеріальних активів
- •7.3.1. Визначення, визнання та класифікація нематеріальних
- •7.3.2. Облік операцій з нематеріальними активами
- •7.4. Інвентаризація необоротних активів
- •Розділ 8. Облік запасів
- •8.1. Визнання та класифікація запасів
- •8.2. Документування операцій з обліку запасів
- •8.3. Облік надходження запасів
- •8.4. Облік вибуття запасів
- •8.4.1. Методи оцінки запасів при вибутті
- •Метод середньозваженої собівартості
- •Метод оцінки по цінах продажу
- •8.4.2. Облік вибуття запасів
- •8.5.Облік переоцінки запасів
- •8.6. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •8.7. Облік витрат на виробництво продукції, робіт і послуг
- •8.7.1. Калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг
- •8.7.2. Облік витрат виробництва
- •8.8. Облік браку
- •8.9. Облік готової продукції
- •8.10. Облік транспортно-заготівельних витрат
- •Метод прямого підрахунку
- •Метод середнього відсотка
- •8.11. Інвентаризація запасів
- •Розділ 9. Облік грошових коштів
- •9.1. Облік грошових коштів у касі
- •9.1.1. Загальні положення
- •9.1.2. Порядок надходження готівки
- •Порядок застосування рро
- •9.1.3. Використання готівкових коштів
- •9.1.4. Інвентаризація каси
- •9.1.5. Облік операцій з готівковими коштами
- •9.2. Облік грошових коштів на рахунках в банку
- •9.2.1. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку
- •9.2.2. Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків
- •9.2.3. Облік операцій на рахунках в банку
- •Розділ 10. Облік фінансових інвестицій
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Облік придбання та реалізації фінансових інвестицій
- •10.3. Методи оцінки фінансових інвестицій
- •10.4. Визнання доходу від фінансових інвестицій
- •Розділ 11. Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Облік статутного капіталу
- •11.3. Облік пайового капіталу
- •11.4. Облік додаткового капіталу
- •11.5. Облік резервного капіталу
- •11.6. Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)
- •11.7. Облік вилученого капіталу
- •11.8. Облік неоплаченого капіталу
- •11.9. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів
- •11.10. Облік цільового фінансування та цільових надходжень
- •Розділ 12. Облік розрахунків з оплати праці
- •12.1. Загальні положення
- •12.2. Структура заробітної плати
- •12.3. Робота за сумісництвом
- •12.4. Оплата праці жінок
- •12.5. Облік нарахування заробітної плати
- •12.5.1. Документування розрахунків з оплати праці
- •12.5.2. Облік відпусток
- •12.5.3. Облік допомоги в разі тимчасової непрацездатності
- •12.5.4. Облік матеріальної допомоги
- •12.5.5. Індексація заробітної плати
- •12.5.6. Синтетичний та аналітичний облік заробітної плати
- •12.6. Облік утримань із заробітної плати
- •12.7. Облік нарахувань на фонд оплати праці
- •Розділ 13. Облік розрахунково-кредитних операцій
- •13.1. Загальні положення
- •13.2. Облік розрахунків з покупцями та замовниками
- •13.3. Облік резерву сумнівних боргів
- •13.4. Облік розрахунків з оренди
- •13.5. Облік векселів
- •13.6. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •13.7. Облік розрахунків за претензіями
- •13.8. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •13.9. Облік кредитних операцій
- •13.10. Облік розрахунків за податками і платежами
- •13.11. Облік розрахунків з учасниками
- •13.12. Облік витрат і доходів майбутніх періодів
- •13.12.1. Облік витрат майбутніх періодів
- •13.12.2. Облік доходів майбутніх періодів
- •Розділ 14. Облік витрат і доходів
- •14.1. Загальні положення
- •14.2. Групування доходів і витрат на рахунках бухгалтерського обліку
- •14.3. Способи ведення обліку витрат і доходів
- •14.4. Облік доходів
- •14.4.1. Визнання доходу
- •14.4.2. Облік доходів від реалізації продукції
- •14.4.3.Облік доходів від реалізації товарів
- •14.4.4.Облік доходів від надання послуг, виконання робіт
- •14.4.5. Облік доходів від іншої операційної діяльності
- •14.4.6. Облік доходів від бартерних операцій
- •14.4.7. Облік доходів від інвестиційної діяльності
- •14.4.8. Облік доходів від фінансової діяльності
- •14.4.9. Облік інших доходів
- •14.4.10. Облік доходів, одержаних у вигляді цільового фінансування
- •14.4.11. Облік надзвичайних доходів
- •14.5. Облік витрат
- •14.5.1. Визнання витрат
- •14.5.2. Облік витрат за елементами
- •14.5.3. Облік витрат за видами діяльності
- •14.5.4. Облік собівартості реалізованої продукції
- •14.5.5. Облік і розподіл загальновиробничих витрат
- •14.5.6. Облік адміністративних витрат
- •14.5.7. Облік витрат на збут
- •14.5.8. Облік інших витрат операційної діяльності
- •14.5.9. Облік фінансових витрат
- •14.5.10.Облік втрат від участі в капіталі
- •14.5.11. Облік інших витрат
- •14.5.12. Облік надзвичайних витрат
- •14.5.13. Облік витрат для сплати податку на прибуток
- •14.6. Облік фінансових результатів
- •14.7. Роль управлінського обліку в прийнятті рішень на підприємстві
- •Розділ 15. Фінансова звітність та показники фінансового аналізу
- •15.1. Фінансова звітність: призначення і склад, вимоги при складанні
- •15.2. Характеристика форм фінансової звітності
- •15.2.1. Баланс
- •15.2.2. Звіт про фінансові результати
- •15.2.3. Звіт про рух грошових коштів
- •15.2.4. Звіт про власний капітал
- •15.2.5. Примітки до річної фінансової звітності
- •15.3. Виправлення помилок та інші зміни у фінансовій звітності
- •15.4. Аналіз фінансової звітності підприємства
7.1.7. Облік основних засобів на консервації
Консервація основних фондів підприємства — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше трьох років) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.
Існує безліч причин, у зв'язку з якими підприємство приймає рішення про консервацію основних засобів. Це передусім припинення виробничої і господарської діяльності, а також зниження обсягів продукції, що випускається. Однак рішення про консервацію основних засобів може бути прийняте також у випадку, якщо їх використання визнане тимчасово недоцільним.
У бухгалтерському обліку незалежно від того, до якої групи основних засобів належить об'єкт, що консервується, а також від того, пов'язаний він з виробничою
діяльністю чи ні, нарахування амортизації припиняється на період консервації такого об'єкта.
Іншими словами, на час переведення основних засобів на консервацію продовжується термін корисного використання (експлуатації) об'єкта.
У бухгалтерському обліку затрати, пов'язані з утриманням законсервованих основних засобів, є, власне, іншими витратами операційної діяльності підприємства, які при застосуванні рахунків витрат класу 9 обліковуються на однойменному субрахунка 949 і списуються на фінансовий результат у дебет рахунку 79 „Фінансові результати".
7.1.8. Амортизація основних засобів
У процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються. Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.
Амортизація —це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Об'єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта. Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням:
очікуваного використання об'єкта, з урахуванням його потужності або продуктивності;
фізичного та морального зносу, що передбачається;
правових та інших обмежень.
Нарахування амортизації починається при визнанні об'єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття, переведення на реконструкцію, модернізацію основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.
Пояснимо деякі терміни, що використовуються при застосуванні методів амортизації основних засобів:
Вартість, що амортизується — первісна вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) після закінчення строку експлуатації необоротних активів.
Залишкова вартість — первісна вартість за вирахуванням суми зносу.
Знос — сума
нарахованої амортизації, що перенесена
на собівартість продукції
(робіт, послуг).
Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням таких методів:
1. Прямолінійний метод
Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.
Річна сума амортизації визначається за формулою:
Норма амортизації:
де АВ — річна сума амортизаційних відрахувань;
ПВ — первісна вартість;
ЛВ — ліквідаційна вартість;
Т— термін корисного використання об'єкта;
На — норма амортизаційних відрахувань.
Згідно з умовою прикладу отримуємо такі дані:
Розподіл амортизаційних нарахувань
Рік |
Норма амортизації, % |
Залишкова вартість на початок періоду, грн. |
Сума нарахованої амортизації, грн. |
1-й |
12,5 |
50000 |
6000 |
2-Й |
12,5 |
44000 |
6000 |
3-Й |
12,5 |
38000 |
6000 |
4-й |
12,5 |
32000 |
6000 |
5-й |
12,5 |
26000 |
6000 |
6-й |
12,5 |
20000 |
6000 |
7-й |
12,5 |
14000 |
6000 |
8-й |
12,5 |
8000 |
6000 |
∑ |
X |
2000 |
48000 |
2. Метод зменшення залишкової вартості
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
Річна сума амортизації визначається за формулою:
АВ = ЗВ* На
Залишкова вартість об’єкта:
ЗВ = ПВ-Зн
Норма амортизації визначається так:
д
е
ЗВ — залишкова вартість;
Зн — сума нарахованого зносу у попередніх періодах;
ПВ — первісна вартість;
АВ — річна сума амортизації;
На — норма амортизації;
Т— термін корисного використання об'єкта основних засобів;
ЛВ — ліквідаційна вартість.
Згідно з вищенаведеним прикладом протягом терміну корисного використання об'єкта основних засобів нарахована амортизація буде розподілятися так:
Суми нарахованої амортизації
Рік |
Норма амортизації, % |
Залишкова вартість на початок періоду, грн. |
Сума нарахованої амортизації, грн. |
1-й |
33,13 |
50 000 |
16 565 |
2-й |
33,13 |
33 435 |
11 077 |
3-й |
33,13 |
22 358 |
7 407 |
4-й |
33,13 |
14 951 |
4 953 |
5-й |
33,13 |
9 998 |
3312 |
6-й |
33,13 |
6 686 |
2215 |
7-й |
33,13 |
4 471 |
1 481 |
8-й |
33,13 |
2 990 |
990 |
9-й |
X |
2 000 |
48 000 |
На кінець 8-го року експлуатації ліквідаційна вартість становитиме 2 000 грн.
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.
АВ = ЗВ* На
де АВ — річна сума амортизації;
ЗВ — залишкова вартість;
На — норма амортизації;
Т— термін корисного використання об'єкта основних засобів.
Суми нарахованої амортизації розподілятимуться так:
Рік |
Норма амортизації, % |
Залишкова вартість на початок періоду, грн. |
Сума нарахованої амортизації, грн. |
1-й |
25 |
50 000 |
12 500 |
2-й |
25 |
37 500 |
9 375 |
3-й |
25 |
28 125 |
7 031 |
4-й |
25 |
21 094 |
5 273 |
5-й |
25 |
15 821 |
3 955 |
6-й |
25 |
11 866 |
2 966 |
7-й |
25 |
8 900 |
2 225 |
8-й |
25 |
6 675 |
4 675 |
9-й |
X |
2000 |
48000 |
Сума амортизації останнього року корисного використання об'єкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останнього року експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.
4. Кумулятивний метод
Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:
А
В
= (ПВ-ЛВ)*К
де АВ — річна сума амортизаційних відрахувань; ПВ— первісна вартість;
ЛВ — ліквідаційна вартість;
К — кумулятивний коефіцієнт;
ТК — кількість років, що залишилися до кінця корисного використання
об'єкта;
ЕГ— сума числа років корисного використання об'єкта основних засобів. Для вищенаведеного прикладу ∑Т складатиме:
∑Т = 1+2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8 = 36.
ТК кожного року зменшуватиметься на 1. Суми нарахованої амортизації по роках становитимуть:
Рік |
Норма амортизації, % |
Залишкова вартість на початок періоду, грн. |
Сума нарахованої амортизації, грн. |
1 |
2 |
3 |
4 |
1-й |
8:36=0,222 |
50000 |
10 656 |
2-й |
7:36=0,194 |
39344 |
9312 |
3-й |
6:36=0,167 |
30032 |
8 016 |
4-й |
5:36=0,139 |
22016 |
6 672 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5-й |
4:36=0,111 |
15344 |
5 328 |
6-й |
3:36=0,083 |
1001 |
3 984 |
7-й |
2:36=0,056 |
6032 |
2 688 |
8-й |
1:36=0,028 |
3344 |
1 344 |
∑ |
|
2000 |
48000 |
5. Виробничий метод
Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.
АВМ =Ом * ВА,
де АВМ — місячна сума амортизаційних відрахувань;
Ом — місячний обсяг продукції (робіт, послуг);
Ва — виробнича ставка амортизації.
де О — загальний обсяг продукції (робіт, послуг); ПВ — первісна вартість;
ЛВ — ліквідаційна вартість.
Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
Кі =[I(а-1)-10]:100,
де I(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.
Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.
Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів групи 2 або групи 3, з метою оподаткування не ведеться.
Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.
Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
Норми амортизації щодо основних засобів, які введені в експлуатацію до 01.01.2004 р. встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):
група 1 — 1,25 відсотка;
група 2 — 6,25 відсотка;
група 3 — 3,75 відсотка;
група 4 — 15 відсотків.
Норми амортизації для основних засобів, що введені після 01.01.2004 р. з розрахунку на квартал встановлені в таких розмірах:
1 група — 2%
2група— 10%
3група — 6%
4група — 15%
Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують даних норм. Зазначене рішення приймається до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року.
Приклад 7.3. Залишкова вартість об’єкта основних засобів другої групи станом на 1 січня 2004 року – 50 000 грн.
Сума амортизаційних відрахувань першого кварталу буде становити:
Місячна сума амортизаційних відрахувань складатиме:
Методи нарахування амортизації вибираються та застосовуються підприємствами самостійно. Залежно від мети, яку підприємство ставить перед собою у зв'язку із використанням основних засобів, в різних виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нарахування амортизації.
Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.
Але на практиці основні засоби найінтенсивніше використовуються в перші роки експлуатації, і відповідно, в цей період вони найбільше зношуються. Тому виникла потреба застосовувати методи прискореної амортизації. Прискорена амортизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку. Завдяки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизованих об'єктів основних засобів.
Кумулятивний метод амортизації, зменшення залишкової вартості і прискореного зменшення залишкової вартості — найбільш привабливі для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, яка відноситься на собівартість продукції, виконаних робіт, послуг. При цьому в останні роки експлуатації тих же об'єктів, коли збільшуються затрати на їх утримання і ремонт, сума амортизації, яка нараховується, незначна, що балансує витрати виробництва протягом терміну використання таких основних засобів. Щодо вигідності застосування методів прискореної амортизації (зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного), то висновки кожне підприємство змушене робити самостійно, враховуючи багато чинників: калькулювання цін на продукцію, обсяг та термін власних капітальних вкладень тощо.
Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, коли фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) можна достовірно визначити. Цей метод змушує підприємство дбати про те, щоб виробничі об'єкти постійно експлуатувалися, тим самим швидше „переносили" свою вартість на вартість готової продукції. Перевагами методу є відповідність величини нарахованої амортизації до обсягу продукції (робіт, послуг); недоліком — складність визначення (прогнозування) виробітку окремих об'єктів основних засобів.
Відповідно
до Закону України „Про оподаткування
прибутку підприємств" підприємства
повинні проводити нарахування амортизації
для обчислення прибутку,
що підлягає оподаткуванню згідно із
нормами цього Закону. Підприємства
можуть
застосовувати як тільки „податковий"
метод нарахування амортизації, так
і поєднувати його із методами, зазначеними
в П(С)БО 7. Різниці між сумами нарахованої
амортизації за „податковим" та
бухгалтерським обліком відображаються
відповідно до П(С)БО 17 „Податок на
прибуток".
Із запровадженням П(С)БО 7 підприємствам надано досить багато прав самостійно вирішувати питання, пов'язані з амортизацією, наприклад:
визначення ліквідаційної вартості об'єктів (а отже, і вартості, що амортизується);
визначення терміну корисного використання (експлуатації) об'єктів;
вибору методу амортизації;
застосування до різних груп об'єктів різних методів амортизації.
Визначення цих факторів дає змогу підприємству впливати на розмір амортизаційних відрахувань, а отже і на структуру витрат.
Нарахування амортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основного засобу.
Кореспонденцію рахунків щодо обліку амортизації основних засобів у загальному вигляді можна показати в такій таблиці:
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|
Дебет |
Кредит |
||
1 |
Нараховано амортизацію об'єктів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування можуть бути віднесені до конкретного виду продукції (наприклад, якщо при виконанні будівельних робіт об'єкт основних засобів використовувався виключно для виконання певного замовлення) |
23 |
131 |
2 |
Нараховано амортизацію основних засобів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування не можуть бути віднесені до конкретного виду продукції (наприклад, якщо промислове обладнання використовується для виробництва декількох видів продукції за декількома замовленнями водночас) |
91 |
131 |
3 |
Нараховано амортизацію основних засобів загальногосподарського призначення (наприклад, амортизація офісного обладнання, комп'ютерів, використовуваних адміністративно-управлінським персоналом) |
92 |
131 |
4 |
Нараховано амортизацію основних засобів, використовуваних при збуті продукції (наприклад, якщо автомобіль здійснює поставлення товару на торговельні точки; а також амортизація торговельного обладнання підприємств торгівлі) |
93 |
131 |
|
Нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються в іншій операційній діяльності (наприклад, амортизація об'єктів житлово-комунального і соціально культурного призначення) |
94 |
131 |
Якщо підприємство поряд з рахунками класу 9 використовує рахунки класу 8, то суми нарахованої амортизації основних засобів „транзитом" пройдуть через рахунок 831.
Якщо підприємство оперує тільки рахунками класу 8, то суми амортизації буде відображено такими записами:
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|
Дебет |
Кредит |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|||
1 |
Нараховано амортизацію об'єктів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування можуть бути віднесені до конкретного виду продукції |
831 |
131 |
23 |
831 |
||
2 |
Нараховано амортизацію по виробничих об'єктах у випадку, якщо амортизаційні відрахування не можуть бути віднесені до конкретного виду продукції, а також по об'єктах адміністративного і збутового призначення |
831 |
131 |
79 |
831 |