Метод середньозваженої собівартості

Цей метод дуже поширений. Суть його полягає в тому, що при різних цінах на запаси визначається середня ціна, за якою потім списується собівартість запасів.

При цьому визначають суму кількості одиниць запасів на початок звітного періоду та їх вартість і одиниць запасів, придбаних протягом звітного періоду, та їх вартість. Далі сума добутків кількості таких запасів та їх вартостей ділиться на кількість запасів, що в результаті дає нам середньозважену собівартість одиниці запасу на кінець періоду.

Розглянемо порядок застосування цього методу на умовах попереднього прикладу.

а) система періодичного обліку

Визначимо середньозважену собівартість одиниці запасів.

Середньозважена собівартість = [70шт. х 7 грн. + (90 шт. х 7,05грн.) + + (100 шт. х 7,12грн.) + (80 шт. х 7,2 грн.)] : (70 шт. + 90 шт. + 100 шт. + 80 шт.) = = 7,09558 грн./шт.

Отже, середньозважена собівартість відпущеного у виробництво гіпсокартону становить 180 шт. х 7,09558 грн./ шт. = 1277,2044 грн.

Середньозважена собівартість залишку на кінець періоду — 160 шт. х 7,09558 грн./шт. = 1135,29 грн.

б) система постійного обліку Середньозважена собівартість одиниці запасів: (70 х 7 + (90 х 7,05) + (100 х 7,12)): 260 = 7,0634615 грн./шт.

12 січня списується 100 штук по 7,0634615 грн./шт. на суму 706,35 грн. Після цього списання залишок 160 шт. по 7,0634615 грн./шт. на суму 1130,1538

18 січня надійшла нова партія матеріалів 80 шт. по 7,2 грн.

Середньозважена собівартість одиниці запасів:

(160 х 7,0634615 х 80 х 7,2) : 240 = 7,1089 грн./ шт.

20 січня списується 80 штук по 7,1089 грн. на суму 568,718 грн.

Отже, разом списано у виробництво протягом звітного періоду 180 шт. вартістю 1275,08 грн. Після цього списання залишок становить 160 шт. вартістю 1137,42 грн.. Відображення операцій у плані рахунків аналогічний методу FIFO.

Таблиця 8.2.

Числові підсумки застосування методів FIFO, LIFO та середньозваженої вартості

	Шт.	FIFO		LIFO		Середньозважена собівартість
		періодична	постійна	періодична	постійна	періодична	постійна
Залишок на початок місяця	70	490	490	490	490	490	490
Надходження	270	1922,5	1922,5	1922,5	1922,5	1922,5	1922,5
Видаток	180	1266,9	1266,9	1288	1288	1277,21	1275,08
Залишок на кінець місяця	160	1145,6	1145,6	1124,5	1124,5	1135,29	1137,42

Метод оцінки по цінах продажу

Оскільки цей метод найбільше практичне застосовування має в торгівлі, тому він розглянутий в розділі 19 „Облік в торгівлі".

Метод нормативних витрат

В основному метод нормативних витрат призначений для серійного промислового виробництва. Суть його полягає в тому, що запаси, як правило, оцінюються в балансі за нормативною собівартістю, яка складається з суми нормативних витрат на одиницю виробу. Ці витрати плануються підприємством, регулярно перевіряються і змінюються для максимального наближення їх до фактичних. Точний термін перегляду норм витрат законодавством не встановлений, він визначається підприємством самостійно. Відхилення від встановлених нормативів обліковують на окремих регулюючих рахунках.

Метод ідентифікованої собівартості

Метод ідентифікованої собівартості застосовується щодо тих видів виробничих запасів, які використовуються для виконання спеціальних замовлень і проектів значної вартості, а також стосовно тих видів запасів, що вони не замінюють один одного. Застосування цього методу передбачає ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів. В результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових запасів використає підприємство, прибуток буде змінюватись відповідно до первісної вартості кожного запасу.

При веденні бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних комп’ютерних програм використання цього методу можливе навіть для роздрібної торгівлі.

Для ведення податкового обліку (при обчисленні податку на прибуток) рекомендовано використовувати методи РІРО та ідентифікованої собівартості.