
- •Мета та завдання навчального курсу Мета курсу: надати студентам теоретичні знання щодо сутності тексту і твору. Завдання:
- •Розподіл навчального часу для студентів денного відділення
- •Розподіл навчального часу для студентів заочного відділення
- •Навчально-методичний план
- •Зміст курсу Змістовий модуль 1. Текст: сутність, категорії, властивості, різновиди
- •Тема 1. Текст як об’єкт різних дисциплін: особливості і перспективи вивчення
- •Тема 2. Основні категорії та властивості тексту
- •Тема 3. Інформативність тексту
- •Тема 4. Типи і види тексту
- •Тема 5. Комунікативна природа тексту
- •Тема 6. Текст і дискурс
- •Тема 7. Структурні особливості журналістського тексту
- •Тема 8. Змістові елементи журналістського твору
- •Практичні заняття Денне відділення
- •Заочне відділення
- •Практичне заняття 5. Діалог і монолог. Міжтекстова взаємодія
- •Практичне заняття 6. Текст і дискурс. Основи дискурс-аналізу
- •Практичне заняття 7. Структурні особливості журналістського тексту
- •Практичне заняття 8. Образні компоненти журналістського твору
- •Тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконання
- •Перелік індивідуальних завдань
- •Контрольна робота для студентів денного відділення
- •Контрольна робота для студентів заочного відділення
- •Навчально-методичні матеріали
Тема 3. Інформативність тексту
Інформативність тексту – це ступінь його смисло-змістовної новизни для читача, яка міститься у темі, авторській концепції, системі оцінювання предмету мислення. Умови зниження або зростання інформативних якостей тексту. Інформаційний шум у тексті.
Поняття інформаційної надлишковості та економії (Г. Врей, О. Есперсен, Дж. Ципф). Поняття надлишковості протиставляється поняттю економії мовних засобів. На надлишковіть звернули увагу у ХХ ст. завдяки розвитку теорії інформації. Систематичне вивчення принципу економії належить різним лінгвістичним школам. О. Есперсен вбачає прояви економії у прагненні мови до скорочення числа форм. Економія мовлення пов’язана «з теорією прогресу», відповідно до якої будь-яке спрощення, ліквідація зайвих відмінностей є прогресивними. Психологічне тлумачення проблема економії отримує в роботах Г. Врейя, Дж. Ципфа як тенденція економії розумових зусиль. «Закон економії зусиль» – передача більшої кількості інформації в часову одиницю з використанням мінімуму мовних засобів.
Вивчення надлишковості із відкриттям К. Шеннона щодо вимірювання кількості інформації. Надлишковість дозволяє визначити наскільки відрізняється максимальна інформація, яку може містити знак коду, від реальної, яку він несе. Надлишковість розглядається вченими не як показник недосконалості мови, а як його важлива властивість. Основною функцією надлишковості є боротьба із шумом, тобто забезпечення сприйняття тексту, незважаючи на поміхи.
Розгалуження надлишковості тексту і надлишковості мови як коду (що полягає у нездатності передавати зміст за допомогою точних мовних формулювань, невмінням стискати текст, розпливчастістю авторської думки).
Теорія згортання – це інтегральна дисципліна, яка охоплює редагування, стилістику, лінгвістику тексту. Процедура згортання передбачає зменшення обсягу тексту за рахунок усунення всього несуттєвого. Види інформаційного згортання (лексичне, семантичне, синтаксичне).
Імпліцитність/експліцитність інформації. Імпліцитний зміст (інформація) – це така інформація, яка, не маючи безпосереднього вираження, виводиться з експліцитного змісту мовних одиниць внаслідок їхньої взаємодії зі знаннями отримувача тексту, зокрема з інформацією, яка береться з контексту та ситуації спілкування.
Напруженість/ненапруженість тексту як інформаційні якості тексту. Оптимальна семантична наповненість надає викладу структурну напруженість (слід сприйняти смисл, який не виражений словесно); невелика конденсація інформації – свідчення викладу ненапруженого. Надмірне напруження призводить до ускладнення сприйняття. Ненапружений текст – логічно розгорнутий текст, без пропусків змістових ланцюгів, без стрибків у тема-рематичних послідовностях.
Засоби створення структурно напруженого тексту, тобто більш тісного представлення інформації в тексті (стрибки у тема-рематичних послідовностях; стискання декількох повідомлень в одне речення, нульове представлення суб’єкту дії, власне дії або стану; еліпси.
Інтенсивний/екстенсивний шляхи збільшення інформативності тексту. Поняття інформаційного мінімуму. Інформаційний мінімум є комунікативною пресуппозицією тексту, він прогнозується з високим ступенем вірогідності.