0

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до вивчення курсу

“Теорія твору і тексту”

для студентів І курсу денної та заочної форми навчання

спеціальності: 6.030301 –“Журналістика”

2012

Методичні рекомендації до вивчення курсу «Теорія твору і тексту» для студентів І курсу денної та заочної форми навчання спеціальності 6.030301 «Журналістика» / Укл.: О.В.Юферева. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. – 58 с.

Укладачі:

О.В. Юферева, доцент, к.філол.н.

Рецензент: В.Л. Погребна, професор, д.філол.н.

Відповідальний за випуск: Н.В. Островська, ст. викладач.

Затверджено

на засіданні кафедри журналістики

Протокол № 2

від 28 вересня 2012 р.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………4

Зміст курсу…………………………………………………………....11

Практичні заняття……………………………….................................22

Тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконанння……………………………………………………………33

Перелік індивідуальних завдань…………………………………….35

Контрольна робота для студентів денного відділення…………….37

Контрольна робота для студентів заочного відділення……………42

Навчально-методичні матеріали…………………………………….53

Теоретичні питання, що виносяться на рубіжний контроль……………………………….…………………………..…56

Дадаток А…………………………………………………………….58

ВСТУП

Дисципліна «Теорія твору і тексту» знайомить студентів із широким колом літературознавчих, лінгвістичних, журналістикознавчих проблем. У центрі уваги – журналістський текст, його властивості, структурна і жанрова організація, особливості функціонування у культурній системі. Однак сприйняття та глибоке засвоєння знань зі специфіки журналістського тексту, подальше успішне використання набутих знань не можливо без комплексного вивчення універсальних закономірностей текстотворення.

Отже, курс дисципліни «Теорія твору і тексту» формується з двох модулів. У першому – висвітлюються питання щодо основних концепцій тексту, його категорій, комунікативної природи, пояснюються поняття інтертексту, аллюзії, дискурсу тощо. На широкому ілюстративному матеріалі розкриваються проблеми міжтекстової взаємодії, інформаційного насичення тексту. У другому модулі ґрунтовно опрацьовуються питання, повязані з журналістським текстом: структурою, композиційно-сюжетною своєрідністю, особливостями вираження авторського «Я», жанрово-стильовою реалізацією. Увага приділяється виявленню специфіки журналістського тексту, порівняльній характристиці з іншими видами. Поряд з традиційними підходами до тексту, висвітлюються нові теорії тексту, зокрема, постструктуралістські, нові поняття, які співвідносні з текстом, наприклад, дискурс.

Усвідомлюючи складність опанування теоретичного матеріалу з дисципліни, студентам пропонуються творчі, інтерактивні завдання, спрямовані на заохочення та покращення процессу навчання. У навчанні використовується аналітичний підхід до тексту, виробляються .

Дисципліна вивчається студентами першого курсу спеціальності «журналістика» (16 годин лекційних та 16 практичних).

Курс знайомить студентів з основними проблемами текстознавства, властивостями і видами тексту, специфікою між текстових зв’язків та комунікативної природи тексту, а також визначає особливості структурування журналістського тексту.

Мета та завдання навчального курсу Мета курсу: надати студентам теоретичні знання щодо сутності тексту і твору. Завдання:

• розглянути основні підходи до поняття «текст»;

• визначити властивості і види тексту, особливості міжтекстових зв’язків;

• проаналізувати особливості журналістського тексту;

• розкрити проблеми сюжетно-композиційної структури, художніх елементів та жанрово-стильової організації журналістського твору;

• навчити основам аналізу журналістського тексту.

Предмет курсу – текст та журналістський твір, його види, властивості та особливості структурної організації.

Студент повинен знати:

• сутність понять «текст», «твір», «журналістський текст», «жанр», «стиль», «інформація тексту», «дискурс», «сюжет», «композиція»;

• основні методологічні підходи до тексту;

• особливості сюжетно-композиційної організації журналістського тексту;

• жанрові різновиди журналістських текстів;

• стильові різновиди журналістського тексту.

Студент повинен уміти:

• визначати основні поняття дисципліни;

• охарактеризувати властивості і види тексту;

• визначати жанрово-стильові особливості журналістського тексту;

• аналізувати журналістській текст.

Міждисциплінарні зв’язки

Курс «Теорія теорія тексту і твору» пов’язаний із такими дисциплінами, як «Теорія масової комунікації», «Аналітичні жанри», «Теорія літератури» та ін.

Розподіл навчального часу для студентів денного відділення

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Вид контролю
	Всього	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практик-них занять
	72	16	16	34
Кредитів ЕСТS	2
Змістових модулів 2	72/2 кредити ЕСТS	16	16	34	Поточний та підсумковий (іспит)
Тижневе навантаження	4 год.

Розподіл навчального часу для студентів заочного відділення

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Вид контролю
	Всього	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практичних занять
	72	4	4	55	Іспит

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися, готуватися до кожного заняття.

Видами навчальної діяльності згідно з навчальним планом є:

а) лекції;

б) практичні заняття;

в) самостійна робота студентів (СРС).

Застосовуються такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, розв'язування творчих завдань, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури, спеціальних текстів, актуальних публікацій з періодичних видань.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; усних відповідей, тестів та контрольної роботи, виконаних студентами під час практичних занять.

Підсумковий модульний контроль засвоєння змістових модулів здійснюється після їх завершення.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних змістових модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

№ з/п	Поточна навчальна діяльність	Кількість балів					Разом
		Присутність на лекції	Практичні заняття
			Присутність на прак. занятті	Опанування практич-ними навичками	Тестовий контроль	Творчі письмові завдання
1	Змістовий модуль 1 (4 лекц., 4 практ. зан.)	8	10	20	40	22	100
	Тема 1.	2	2	5	10		19
	Тема 2.	2	2	5	10		19
	Тема 3.	2	2	5	10		19
	Тема 4	2	4	5	10		21
	Контрольна робота					22	22
2	Змістовий модуль 2 (4 лекцій, 4 практ. Зан.)	8	8	20	40	24	100
	Тема 5.	2	2	5	10		19
	Тема 6.	2	2	5	10		19
	Тема 7.	2	2	5	10		19
	Тема 8.	2	2	5	10		19
	Контрольна робота (залік)					24	24
	Разом	16	18	45	75	44	100/2 = 100

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

«2» – за присутність на лекції, практичному занятті;

«10» – вища оцінка за складання конспекту, анотування статей, монографій, творчі письмові завдання;

«5» – вища оцінка за відповідь на практичному занятті;

«10» – вища оцінка за тестування;

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за змістовий модуль – 100.

Оцінювання знань студентів під час поточного контролю відбувається на підставі наступних критеріїв.

1. Правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять).

2. Ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійність міркувань.

3. Новизна навчальної інформації; рівень використання наукових (теоретичних знань).

4. Вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями у повсякденному житті. Відповідальність студентів оцінюється і за формою, тобто з точки зору логічності, чіткості, виразності викладу навчальної літератури.

Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими показниками і шкалами оцінок

Оцінка ЕСТS	Визначення	Оцінка в балах	За національною шкалою
А	відмінно – відмінне виконання з незначною кількістю помилок	90-100	5 (відмінно)
В	дуже добре – вище середнього рівня, але з деякими поширеними помилками	85-89	4 (добре)
C	добре – в цілому правильне виконання, але з помітними помилками.	75-84
D	задовільно– непогано, але зі значною кількістю недоліків	70-74	3 (задовільно)
Е	достатньо– виконання задовольняє мінімальним критеріям	60-69
FX	незадовільно– потрібно попрацювати перед тим, як досягти мінімального критерію (з можливістю повторного складання)	35-59	2 (незадовільно)
F	незадовільно– необхідна серйозна подальша робота з обов’язковим повторним курсом	1-34