- •1.Сутність та соціально-економічна роль категорії «праця»
- •2.Зміст і х-р праці
- •3.Спонукальні мотиви і стимули до праці
- •4.Населення як суб’єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ.
- •5. Відтворення населення, його природний і механічний рух.
- •6.Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.
- •7. Трудовий потенціал суспільства
- •8. Сутність, форми і види зайнятості
- •9. Безробіття як соціально-економічне явище(причини та види)
- •10. Показники зайнятості та безробіття населення, їх динаміка в Україні
- •11. Державна політика у сфері зайнятості населення
- •Сутність та функції ринку праці
- •Функції ринку праці
- •13.Елементи ринку праці: попит, пропозиція та ціна
- •14.Моделі ринку праці та їх характеристика
- •15.Класифікація та сегментація ринку праці
- •16. Сутність та завдання організації праці
- •17. Поділ та кооперація праці на підприємстві.
- •18. Сутність та види норм праці
- •19. Методи нормування праці.
- •20.Сутність і значення продуктивності та ефективності праці.
- •21.Показники вимірювання продуктивності праці.
- •22 . Методи вимірювання продуктивності праці
- •23. Фактори та резерви росту продуктивності праці
- •25. Сутність, структура та основні функції заробітної плати.
- •Характеристика тарифної системи оплати праці.
- •27. Організація оплати праці на підприємстві
- •28. Форми і системи оплати праці
- •29. Регулювання заробітної плати
- •30. Загальна характеристика соціально-трудових відносин.
- •31.Суб’єкти, сторони та рівні соціально-трудових відносин.
- •32.Предмет, види та принципи соціально-трудових відносин.
- •Роль найманих працівників і профспілок у системі соціального партнерства
- •37.Держава в системі соціального партнерства
- •38. Суть мотивації праці та її місце в системі трудових відносин.
- •39.Еволюція поглядів на мотивацію праці
- •40.Зарубіжний досвід стимулювання та мотивації праці.
- •41.Шляхи підвищення ефективності управління мотивацією праці на підприємстві
- •42.Становлення та розвиток Міжнародної організації праці
- •43.Цілі та напрямки діяльності Міжнародної організації праці.
- •44. Конвенції та рекомендації моп в системі захисту прав працівників.
3.Спонукальні мотиви і стимули до праці
Кожна людина включається в процес праці та різноманітні виробничі відносини з метою задоволення своїх потреб.Зовнішнім проявом задоволення потреб людини в процесі трудової діяльності є стимули до праці,що сприймаються як дієві спонукальні мотиви трудової активності людини.
Вчені-економітси виділяють 3 групи суспільних потреб:
1.потреби в-цтва,що забезпечують просте і розширене відтворення
2.життєві потреби людей,задоволення яких здійснюється членами суспільства спільно(освіта,оорона здоровя)
3.особисті потреби,які поділяються залежно від спрямованості на об’єкт на:первинні(матеріальні,фізіологіяні)-їсти,спати,жити десь,вдіватися в шось і вторинні(духовні і соціальні)набуті людиною в результаті її життєвого досвіду(потреби вищого порядку)
Матеріальні потреби-це потреби у харчах,одязі,житлі,підтриманні здоровя і відпочинку
Духовні-це потреби людини,як особистоті,пов’язані з її формуванням та розвитком.До них належать:інтелектуальні-це потреби у знаннях,пізнанні нового,на їх основі формуються творчі потреби; естетичні-потреби,пов’язані зі сприйняттям прекрасного у природі,у творах мистецтвах,у праці; соціальні-потреби у спілкуванні,у визнанні,у належності до тієї чи іншої групи у стабільності та стійкості існування,усвідомлення власної значимості.
Мотив-це засіб,з допомогою якого особистість,яка опинилася у тій чи іншій ситуації пояснює та обґрунтовує свою поведінку,тобто відображає своє ставлення до ситуації та об’єктів.У сфері праці до осн.мотивів відносяться:
1)мотиви забезпеченості-формуються за допомогою зарплати
2)мотиви визнання-прагення до професійного кваліфікованого і творчого зростання
3)мотиви особистого та суспільного престижу-оцінка суспільством результатів праці та місця її прикладання
4.Населення як суб’єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ.
Населення - це сукупність людей, що проживають на визначеній території,які з однієї сторони є джерелом ресурсів праці, а з іншої – споживачем через якого створюється попит на товари.
Населення впливає на економіку через свою економічно активну частину - загальну чисельність зайнятого в суспільному виробництві населення, його статево-вікову, освітню, професійно-кваліфікаційну структуру та територіальну організацію.
Населення має таку структуру:
економічно активного
економічно пасивного
молодші 17 та старші 70 років
Економічно активне населення - це частина населення,яке пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг,кількісно ця група складається з зайнятих і безробітних,які на даний момент не мають роботи,але бажають її знайти.
Економічно неактивне населення - це частина населення,яка не входить до складу ресурсів праці. До цієї категорії належать:
• учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;
• особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;
• особи, що одержують пенсії за інвалідністю;
• особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
• особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;
• інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.
