
- •Регіональна угода: призначення, структура, зміст, процедура укладання.
- •Колективний договір: призначення, структура, зміст, процедура укладання.
- •Сучасний механізм функціонування ринку праці: суб’єкти, об’єкти, засоби впливу.
- •Гнучкість та жорсткість ринку праці: сутність, критерії, засоби.
- •Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством.
- •Фактори диференціації допомоги по безробіттю: характеристика, порядок врахування.
- •Класифікація населення: ознаки, практичне значення
- •Трудовий потенціал: сутність, рівні та підходи до оцінювання.
- •Механізм управління трудовим потенціалом: сутність, складові.
- •Людський капітал: еволюція концептуальних підходів, сучасне розуміння.
- •Індекс людського розвитку: методика оцінювання та характеристика рейтингу України.
- •Конкурентоспроможність працівника: сутність, складові, методика оцінювання.
- •Важкість праці: сутність, показники, методичні засади оцінювання.
- •Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці.
- •Сутність та ознаки складності праці. Групи складності праці.
- •Сумарні та аналітичні методи визначення складності праці.
- •Сутність та методичні засади визначення інтенсивності праці.
- •Методи визначення інтенсивності праці.
Класифікація населення: ознаки, практичне значення
Ознаки класифікації: вік, стать, характер діяльності тощо.Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, відповідно до якої населення віком від 15 до 70 років поділяється на економічно активне і економічно неактивне.
Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати.До економічно активного населення належать особи у віці 15—70 років. Вони виконують роботу за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально або в окремих громадян-роботодавців, на власному підприємстві. До зазначеної категорії населення належать також безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. За цією методикою зайнятими вважаються особи, які працювали протягом тижня хоча 64 год. незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.
Економічно неактивне населення — це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать:учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах; особи, які одержують пенсію у зв"язку з інвалідністю;особи, зайняті веденням домашнього господарства, догляді за дітьми, хворими родичами;особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати; інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.
Для інтегральної оцінки кількісних, і якісних характеристик людських ресурсів як джерела сукупної пропозиції праці використовуються поняття "трудовий потенціал", "людський капітал", "трудовий капітал».
Трудовий потенціал- це наявні в даний час і передбачувані в майбутньому трудові можливості, що характеризуються кількістю працездатного населення, його професійно-освітнім рівнем, іншими якісними характеристиками. Трудовий потенціал склад. з таких компонентів, як здоров'я, освіта, професіоналізм, моральність, вмотивованість, вміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу та ін.
Людський капітал — це сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій та інших продуктивних якостей, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника.
Трудовий капітал - це реалізований на ринку праці трудовий потенціал, або частину людського капіталу, яка реалізуються на ринку праці і приносить додаткову вартість.
Трудовий потенціал: сутність, рівні та підходи до оцінювання.
Трудовий потенціал — це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактивного населення, які реалізуються в межах і під впливом існуючої системи відносин. Природною основою цих характеристик трудового потенціалу є населення, яке оцінюється залежно від демографічного відтворення, життєвого потенціалу, здоров'я різних категорій і вікових груп, міграційних переміщень. У загальному вигляді трудовий потенціал характеризує певні можливості, які можуть бути використані для досягнення конкретної цілі.У процесі формування ринку праці та існування безробіття зростає величина нереалізованого трудового потенціалу суспільства. Трудовий потенціал працівника — це його можлива трудова дієздатність, його ресурсні можливості у сфері праці. Якісна характеристика передбачає оцінювання:
* фізичного і психологічного потенціалу працівників (здатність і схильність працівника до праці, стан здоров'я, фізичного розвитку тощо);
* обсягу загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлюють здатність до праці певної якості (освітній, кваліфікаційний рівні тощо);
*якість членів колективу як суб'єктів господарської діяльності (відповідальність, співпричетність до економічної діяльності підприємства тощо).
тр. потенц. на рівні держави, підприємства та індивідуму.