71. Назвіть основні принципи економічного стимулювання охорони праці

Економічне стимулювання націлене - до працівників підприємств можуть застосовуватися будь - які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки й поліпшення умов праці. Економічне стимулювання націлене насамперед на посилення діяльності та зацікавленості підприємств у поліпшенні умов праці на робочих місцях, а також підвищення економічної відповідальності власників за шкоду, заподіяну несприятливими умовами праці.

З ухваленням Закону «Про охорону праці» та підзаконних актів виникла реальна можливість переходу до нових форм мотивації організації та безпечного виконання робіт передусім за допомогою економічного механізму на основі цільових методів. Економіко-цільовий підхід на виробничому рівні передбачає:

– умови й порядок взаємного пред’явлення економічних санкцій (претензій, позовів) до виконавців щодо відшкодування заподіяної шкоди внаслідок порушення правил безпеки та до посадових осіб (за нестворення нормативних умов для безпечного виконання робіт);

– поєднання економічних показників діяльності підрозділів і посадових осіб зі станом охорони праці та виконанням (невиконанням) цільових завдань;

– встановлення оплати праці з урахуванням необхідності додержання в процесі виробничої діяльності норм і правил безпеки; – встановлення відповідних доплат за роботу в шкідливих та небезпечних умовах;

– стимулювання (заохочення) підрозділів і працівників за роботу без травм, аварій, професійних захворювань, за високий рівень організації роботи в галузі охорони праці, як це передбачає ст. 29 Закону. Досвід розвинутих країн у галузі охорони праці свідчить про те, що поліпшенню умов праці сприяють заходи: податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці;

- диференціювання страхових внесків залежно від частоти й тяжкості травматизму і професійних захворювань;

- впровадження санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці.

Запропонована Європейським фондом поліпшення умов життя і праці модель акцентує увагу на ідентифікації майбутніх ризиків, так само як і на існуючих, а також на визначенні зусиль щодо їх зниження.

72. Охарактеризуйте механізм витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці

Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, виділяють 5 груп витрат. 1) Відшкодування потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань: Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога; моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне обслуговування; протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих 2) Пільги та компенсації за працю у важких і шкідливих умовах праці – Додаткові відпустки, скорочений робочий день, лікувально-профілактичне харчування, одержання молока або інших рівноцінних продуктів, підвищені тарифні ставки, доплати за умови та інтенсивність праці, пенсії на пільгових умовах 3) Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань – Витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентовані нормативними актами держави; витрати на заходи і охорони праці за колективними договорами 4) Витрати на ліквідацію наслідків аварії та нещасних випадків на виробництві – Вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будівель, споруд; витрати ні врятування потерпілих; розслідування нещасних випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою; вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин ТІ механізмів, будівель і споруд; 5) Штрафи та інші відшкодування – Штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування від обліку потерпілих, штрафи за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; штрафи на працівника за порушений вимог законодавства тощо. Витрати з охорони праці також поділяються на: — доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров’я працівників, раціональне витрачення життєвих сил та відновлення працездатності; — частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови; — недоцільні витрати, що зумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.