19. Охарактеризуйте стан профзахворюваності і травматизму в Україні

Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Донецькій (31,6%), Луганській (25,2%), Дніпропетровській (19,0%) і Львівській (9,7%) областях. Кількість профзахворювань у цих областях складає близько 85,4% від загальної кількості по Україні.

Значний ріст професійних захворювань відмічається у Волинській області – на 128 випадків (з 75 до 203), Донецькій - на 15 випадків (з1255 до 1270), Дніпропетровській та Черкаській - на 8 випадків, Одеській - на 4 випадки, АР Крим - на 3 випадки.

Аналіз професійної захворюваності по галузям промисловості свідчить, що найвищий рівень профзахворюваності спостерігається при добуванні енергетичних матеріалів (77,8 %), видобування неенергетичних матеріалів (6,8%), виробництво машин та устаткування (4,04%), металургія та оброблення металу (3%), будівництво (3%). Кількість професійних захворювань у цих галузях складає близько 94% від загальної кількості по Україні.

Вагомими причинами формування несприятливих умов праці у цих галузях економіки залишаються недосконалі технології, використання застарілого обладнання, машин і механізмів та їх несправність, неефективність та невикористання засобів захисту працюючими, порушення правил охорони праці, режимів праці і відпочинку.

В структурі професійних захворювань перше місце належить хворобам органів дихання - 68% від загальної кількості по Україні (понад 2713 випадків). На другому місці - захворювання опорно-рухового апарату – 21% (радикулопатії, остеохондрози, артрити, артози – понад 847 випадків). Третє місце залишається за вібраційною хворобою 4% (152 випадки), четверте - за хворобами слуху – 4% (146 випадків).

Аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні за 9 місяців 2012 року свідчить про наступне. За 9 місяців 2012 року зареєстровано 7947 (з них 472 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків на виробництві, на яких складено акти по формі Н-1. В тому числі складено 7333 (в т.ч. смертельно – 366) актів за формою Н-1 на випадки, що сталися і розслідування яких закінчилось у звітному періоді, та 614 (в т.ч. смертельно – 106) актів на випадки, що сталися у минулих роках, а акти на них складені у звітному періоді. За 9 місяців 2012 року у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року кількість страхових нещасних випадків зменшилась на 7% (з 8549 до 7947). Кількість смертельно травмованих осіб збільшилась на 1,3% (з 466 до 472).

Зниження страхових нещасних випадків із смертельним наслідком відмічається у таких регіонах України: Закарпатська, Івано-Франківська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області.

Серед причин нещасних випадків переважають організаційні – 70% (5536 нещасних випадків). Через технічні причини сталося - 12% (971) нещасних випадків, психофізіологічні – 18% (1440) нещасних випадків.

20. Назвіть основні причини травматизму на виробництві

Виділяють організаційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму.

До організаційних причин травматизму відносяться:

- незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;

- недоліки під час навчання безпечним прийомам праці;

- неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність;

- відсутність у посадових інструкціях функціональних обо¬в’язків з питань охорони праці;

- порушення режиму праці та відпочинку;

- невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;

- виконання робіт з несправними засобами колективного захисту;

- залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);

- порушення технологічного процесу;

- порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;

- порушення трудової і виробничої дисципліни;

- незастосування засобів індивідуального й колективного захисту (за їх наявності);

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

До технічних причин травматизму належать:

- конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва;

- конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність транспортних засобів;

- неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;

- неякісне виконання будівельних робіт;

- недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;

- незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

- незадовільний стан виробничого середовища.

До психофізіологічних причин травматизму відносяться:

- алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

- низька нервово-психічна стійкість;

- незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;

- незадовільний «психологічний» клімат у колективі;

- інші причини.