Міністерство освіти і науки України

Бердичівський коледж промисловості, економіки та права

ЗАТВЕРДЖЕНО

Методичною радою коледжу

Голова Методичної ради

“___” ______________

Методичні рекомендації

Для самостійного вивчення тем дисципліни

«Вступ у спеціальність »

для студентів спеціальності 5.03050901 « Бухгалтерський облік»

Автор –укладач Сачук Н.В.

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

“Бухгалтерський облік”

Протокол № ___ від _________

Голова комісії Лінкевич Н.І

Перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання студентами

Порядковий номер, тема навчальної програми	Підтема та окремі питання, які вивчаються студентами самостійно	Сторінка
Тема 1. Історія розвитку бухгалтерського обліку	Розвиток бухгалтерського обліку в Україні в 16-20 столітті Розвиток бухгалтерського обліку в радянський період	4 6
Тема 2. Бухгалтерський облік як інформаційна система	Користувачі бухгалтерської інформації Бухгалтерський облік в системі наук П(С)БО в Україні	9 12
Тема 3. Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві	Відділи бухгалтерії План рахунків бухгалтерського обліку	15 16
Тема 4. Організація роботи облікового персоналу	Призначення та функції бухгалтерії Побудова облікового апарату Адміністративна та кримінальна відповідальність бухгалтера	19 21 23
Тема 5. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах	Характеристика міжнародних стандартів бухгалтерського обліку	29

Тема Історія розвитку бухгалтерського обліку

План

1. Розвиток бухгалтерського обліку в Україні в 16—20 ст.

2. Розвиток бухгалтерського обліку в радянський період

Актуальність теми:

Тема дозволяє студентам зрозуміти як розвивався бухгалтерський облік в Україні, які науковці сприяли розвитку обліку на території України

Навчальні цілі

Студенти повинні знати:

• підходи до вивчення бухгалтерського обліку Соколовим;

• основні парадигми, що формувалися за часів Середньовіччя;

• сутність «венеціанської» форми бухгалтерії

Студенти повинні вміти:

• охарактеризувати особливості розвитку бухгалтерського обліку в Німеччині;

• охарактеризувати розвиток обліку в Україні за часів Литовсько-польської доби;

Література

1. Ф.Ф.Бутинець Історія розвитку бухгалтерського обліку Житомир 1999

2. В.Г.Швець Теорія бухгалтерського обліку Київ «Знання» 2004 с.307-332

1. Розвиток бухгалтерського обліку в Україні в 16—20 ст

В економічному розвитку України досить значна роль належала козацтву, яке виникло наприкінці 15ст.

У Запорізькій Січі облік всього майна, доходів і видатків вели скарбник і його підлеглі, вели облік доходів і видатків у спеціаль­них книгах чорнилом з допомогою гусячого пера. Окремо велась книга обліку касових операцій і матеріальних цінностей. Завершаль­ним етапом облікових робіт був процес складання звіту кошовому отаманові та козацькій раді.

І. Мазепу слід вва­жати також досвідченим фінансистом. За І. Мазепи з розвитком державного та монастирського господарства основним принципом стає принцип економії. З монастирських записів, довідуємось, що для виконання церковних обрядів зароджується калькуляція. У монастирях існував порядок розподілу обов'язків: Казначей відповідав за зберігання грошей, вів їх облік. Старці нес­ли адміністративну та матеріальну відповідальність за ведення разо­вих робіт і за виданими під ці роботи матеріальними цінностями. Крім того, в окремих монастирях ще була прикажчики, які викону­вали обов'язки комірників, а також будівничі, на яких покладалися функції ревізорів.

Після полтавських подій Конституція Пилипа Орлика 1710 р. Збирачі податків згідно з інструкціями колегії повинні були щомісяця і раз на 4 місяці звітувати (складати рапорти) про свою роботу.

На Січі існував кредит. З військових сум кредити видава­ли купцям на торговельні операції. Хоча доходи від військової здо­бичі, які колись складали основну статтю, фактично припинилися. Січ залишалася досить розвиненою економічною структурою. При ліквідації Січі її державний військовий скарб на кінець 1775 р. і початок 1776 р. у вигляді вкладів і готівки як залишок кошторису становив 200 тис. крб.

В Україні, особливо в другій поло­вині 19 ст., значну увагу починають звертати на економічний бік життя: створюються позичкові каси, кооперативно-кредитні товари­ства, значного розвитку набуває готельне та обслуговування. Для українців — організовуються фінан­сово-господарські й професійні курси, видається економічна літера­тура з метою заохочення до активної економічної та господарської діяльності

У Львові діють банки.

Дотримуючись в обліку принципів німецької бухгалтерської школи, вітчизняні економісти і підприємці зробили свій внесок у ведення бухгалтерського обліку в кооперативах взаємного кредиту (кредитних спілок), банках, готельному госпо­дарстві.

У Росії (частиною якої була Україна) застосування бухгалтерії мало місце в Новгороді, Пскові, у містах, які підтримували постійні торговельні відносини із Заходом. Але термін "бухгалтер" з'явився тільки у 2 половині XVIII ст.

З 19ст. починається створення спеціальних комерційних на­вчальних закладів. Так, у 1810 р. було відкрито Московську акаде­мію комерційних наук, згодом — комерційні училища в Петербурзі та Москві.

У другій половині XIX ст. бухгалтерський облік поряд з обслугову­ванням торгівлі проникає у поміщицькі маєтки. У 1860 р. в Росії було відкрито Державний банк.

В бухгалтерській науці визначилися 3 напрями діяльності.

1. Висвітлення в літературі рекомендацій з дотримання правил бух.обліку на підставі вже існуючих шкіл.

2. Науковий пошук та виникнення реформаторських течій.

3. Початок клопіткої наукової розробки питань рахівництва.

У Львові 1917 р. виходить відома праця В. Нестеровича з нового українського бухгалтерського обліку "Спрощене книговодспво". У цій роботі - спрощений варіанта німецької форми бухгалтерського обліку. Нестерович пропону­вав ведення бухгалтерського обліку за двома напрямами залежно від кількості господарських операцій. Перший напрям передбачав ведення спеціальних місячних зо­шитів з окремими сторінками для кожного рахунка, де зазначають­ся числа місяця і кореспондуючі рахунки. Сюди щоденно в процесі поточної роботи подають підсумки дебетування і кредитування за кореспондуючими рахунками і так на кінець місяця маємо готовий місячний журнал. Ведення такого журналу полегшує складання ба­лансу і зводить до мінімуму використання Головної книги. Але за­писи в зошитах належать до певного місяця, і кожен зошит не зв'я­заний з іншими зошитами.

Другий напрям передбачав ведення хронологічних записів у 2 книгах — касовому журналі й меморіалі. Перший застосовується для обліку касових оборотів, а другий — для всіх інших. Наприкінці місяця в касовому журналі й меморіалі проводять виписку корес­пондуючих рахунків, на підставі якої складають Головну книгу за місячними підсумками записів. Аналітичні книги велися на підставі записів у касовому журналі та меморіалі.