
- •Поняття та загальна характеристика авторознавчого дослідження.
- •Засоби криміналістичної тактики.
- •Призначення експертиз при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Психологічні основи тактики пред’явлення для впізнання.
- •Поняття і елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •Поняття та види тактичних прийомів.
- •Особливості розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій.
- •Поняття, суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •Елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Процесуальні та криміналістичні особливості слідчого експерименту.
- •Особливості розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
- •Пит 2. Стаття 240. Слідчий експеримент
- •Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події.
- •Тактика допиту обвинуваченого, що заявив про своє алібі.
- •Нетрадиційні методики розслідування злочинів.
- •Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення.
- •Особливості взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами.
- •Особливості розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •Поняття ідентифікацї людини за ознаками зовнішності.
- •Психологічні основи тактики допиту неповнолітніх.
- •Структура методики розслідування злочинів.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.
- •Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Пит. 2 Стаття 101. Висновок експерта
- •Стаття 102. Зміст висновку експерта
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Поняття та класифікація слідчих ситуацій.
- •Криміналістична характеристика податкових злочинів.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків.
- •Тактика призначення судових експертиз.
- •Особливості розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
- •Пит 2 Стаття 242. Підстави проведення експертизи
- •Стаття 243. Порядок залучення експерта
- •Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта
- •Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.
- •Тактика проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація.
- •Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів.
- •Поняття доріжки слідівта її криміналістичне значення.
- •Поняття і принципи планування розслідування.
- •Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів.
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Технічні засоби фіксації доказів при розслідуванні злочинів.
- •Особливості тактики допиту свідків і потерпілого.
- •Криміналістична характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
Процесуальні та криміналістичні особливості слідчого експерименту.
Особливості розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
Пит 1 . Почерк як об’єкт крим дослідження
Почерк — манера написання, виражена в системі ру¬хів, які фіксуються в рукопису. Почерк залежить від рівня розвитку особи і закріплення в неї письмово-рухових на¬вичок. Своєрідність почерку виявляється в певній сукупності загальних і окремих ознак. Ідентифікаційними влас¬тивостями почерку є його індивідуальність (виражається в наявності ознак, які рідко зустрічаються) і відносна ста¬лість (основні ознаки почерку не зазнають істотних змін протягом ідентифікаційного періоду).
Ознаки почерку поділяються на загальні та окремі. За¬гальні ознаки характеризують почерк як систему рухів. До них належать:
1) виробленість почерку — відбиває здатність того, хто пише, користуватися сучасною системою скоропису; визначається темпом письма і координацією рухів при ви¬конанні письмових знаків і з'єднань їх. Під виробленістю почерку розуміють рівень володіння технікою письма, що виявляється в здатності виконувати рукописний текст у швидкому темпі, стійкими координованими рухами. Існу¬ють три ступеня виробленості почерку:
вироблений (високий)
недостатньо вироблений (середній)
невироблений (низький)
2) складність почерку — свідчить про те, якими руха¬ми виконуються письмові знаки, про конфігурацію їх бу¬дови; розрізняють простий, спрощений і ускладнений;
3) нахил почерку — залежить від напрямку згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів; за нахилом почерк буває прямим, правонахильним, лівонахильним, косим і безладним:право нахильний,лівонахильнии,прямий,безладний
4) розмір почерку — визначається висотою малих літер: великий (5 мм і більше), середній (від 2 до 5 мм), дрібний (не перевищує 2 мм):середній,дрібний
5) розгін почерку — характеризує протяжність (роз¬мір) руху по горизонталі й визначається відношенням ши¬рини знаків до їх висоти, а також відстанню між письмо¬вими знаками.
6) зв'язність почерку — полягає в безперервності ви¬конання певної кількості письмових знаківта їх частин у межах одного слова. Зв'язність характеризується як мала (при з'єднанні літер у більшості слів по дві-три), середня (при з'єднанні від чотирьох до шести) і велика (при вико¬нанні шести і більше знаків в одному слові при безупинно¬му русі рукою в процесі письма):середня, мала
7) натиск почерку — характеризує інтенсивність і розміщення зусиль на пишуче приладдя при виконанні письмових знаків; визначається ступенем:сильний,середній,слабкий
8) переважаюча форма і напрямок рухів — форма ру¬хів буває прямолінійна і криволінійна; вирізняють округ¬лий (ліво- і правоокружний) та кутастий почерк.
Окрема ознака почерку — це характеристика рухів, що виявляється при виконані окремих літер чи їх окремих елементів. Виокремлюють певні групи рухів, які викорис¬товуються для вивчення окремих ознак почерку:
1) форма траєкторії рухів при виконанні письмових знаків та їх елементів (дуго-, круго-, петлеподібна);
2) напрямок рухів (зліва направо, зправа наліво, пра¬во- чи лівоокружний тощо);
3) протяжність рухів;
4) спосіб початку (з крапки, завитка, петлі) та закін¬чення руху;
5) вид з'єднання елементів у літері (примикаючий, ін-тервальний тощо);
6) кількість рухів;
7) послідовність рухів;
8) розміщення точки перетину рухів відносно лінії рядка або інших елементів знака;
9) складність рухів тощо.