1. Поняття, суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.

2. Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.

3. Елементи криміналістичної характеристики злочинів.

Пит 1. Поняття, завдання, значення ідентифікації

криміналістична іден­тифікація — це процес встановлення індивідуальної то­тожності об'єктів, які мають значення для розслідуван­ня злочину або розгляду кримінальної справи.

ідентифікація вирішує завдання щодо встановлення індивідуальної тотожності, себто ототожнення конкретно визначеного об'єкта самого собі.

термін «криміналістична ідентифікація» вживається в декількох значеннях:

0. ним визначають мету (завдання) та результат дослідження (наприклад, коли кажуть «об'єкт ідентифіковано»);

0. ним характеризують процес ідентифікації, тобто систему дій, що виконуються у відповідній послідовності;

0. нарешті, цим терміном позначають або називають також окремий метод пізнання, себто теоретичну концепцію, що охоп­лює вчення про загальні принципи та способи ототожнення ма­теріальних об'єктів задля встановлення істини у кримінально­му, цивільному, адміністративному, господарському процесах.

Отже, у процесі ототожнення важливого значення набуває адекватний обґрунтований аналіз можливих і наявних видо­змін об'єкта у процесі його ототожнення.

5. Обєкти та суб’єкти ідентифікаці

В ідентифікації беруть участь дві групи об'єктів:

0. ті, що підлягають ідентифікації (шукані, ототожнювані, себто ідентифіковні). У цих об'єктах вивчаються властивості, притаманні їм самим.

1. ті, за допомогою яких проводиться ідентифікація (ототожнювальиі тобто ідентифікувальні). У цих об'єктах вивча­ються властивості інших, відображених у них об'єктів.

Серед ідептифіковних можуть бути:

0. люди (запідозрені, підозрювані, обвинувачені, свідки, по­терпілі);

0. тварини (звичайно домашні тварини, сільськогосподарська

худоба);

0. предмети, речі (цілі, їх елементи, частини, взаємопов'язані комплекси предметів);

0. населені пункти;

0. ділянки місцевості, шляхів, доріг тощо;

0. витвори мистецтва;

0. соціальні та природні об'єкти (споруди, будови, житлові кімнати, підсобні приміщення, водойми тощо);

0. інші дискретні об'єкти (себто ті, що можуть бути вирізнені з маси об'єктів за властивими лише їм кількісио-якісними про сторово-структурними характеристиками).

Ідентифікувальними об'єктами виступають: матеріально фіксовані відображення, а саме:

0. сліди рук, ніг, зубів та інших частин тіла людини, предме­тів, її одягу, взуття; знаряддя злочину; часточки зброї на кулях і гільзах;

0. копії цих слідів у вигляді зліпків, відтисків, фотознімків;

0. картотеки відбитків пальців, колекції куль та гільз, вилуче­них із місця події тощо;

0. документи, в яких у письмовій формі зафіксовано резуль­тати проведеного ототожнення, приміром, печаток і штампів за їх відтиском, осіб - за почерком, друкарських машинок - за друкованим текстом тощо;

документи, що містять інформацію криміналістичних обліків

Субєкти:

Експерт. Проводить ідентифікацію тільки у процесуальній формі, результатом якої є його висновок щодо проведеної іден-йної експертизи.

Висновок про наявність або відсутність тотожності внаслідок дослідження матеріально-фіксованих відображень об'єкта має значення джерела доказу у матеріалах кримінальної справи.

Слідчий і суд (суддя). Можуть здійснювати криміналістич­ідентифікацію як у процесуальній, так і в не процесуальній формі.

Ідентифікація має місце і під час пред'явлення для впізнан­ня(людей, предметів), під час якого впізнаючий ототожнює обєкт за уявним образом. На підставі такої опосередкованої ідентифікації слідчий, суд (суддя) роблять висновки про тотожність певних об'єктів, що може виступати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень.

Деякі види ідентифікації слідчий, суддя можуть проводити па основі доказів, що вже містять відомості про ототожнення. Наприклад, висновок експерта про наявність тотожності, про­токол пред'явлення для впізнання.

Спеціаліст.У такому разі вона може відбуватись як у процесуальній, так і в не процесуальній формі. Якщо спеціаліст дає усний висновок, що фіксується в прото-колі відповідної слідчої дії, до якої він залучався слідчим, то і результати такої криміналістичної ідентифікації матимуть про- і цесуальну форму.Якщо висновки мають консультативний характер - то вони і використовуються лише для конструювання версій, вибору тактики, організації оперативно-розшукової діяльності тощо.

Свідки, потерпілі та інші учасники процесу, що залуча­ються, проводять ідентифікацію наприклад, під час впізнання І об'єктів, зіставлення опису ознак предмета з самим предметом у натурі.

Пит 2. Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.

Огляд місця події проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.

Технічне оснащення слідчо-оперативної групи має важливе значення. Точні знання про предмет пошуку допоможуть визначити технічні засоби. До науково технічних засобів, які застосовуються при огляді місця події відносяться прилади освітлення, засоби фіксації (відеозапис, фотозйомка), засоби вимірювання, рентген-апаратура, ультрафіолетові джерела, оптичні засоби, стандартні проби на кольорові метали, інструменти, засоби фіксування слідів.

Пит 3 . Елементи криміналічтиної характеристики злочинів

Як і будь-яка система, криміналістична характеристика складається з взаємопов'язаних складових частин — елементів. У літературі по-різному визначаються види таких елементів та кількість їх: від прямого слідування системі елементів складу злочину до переліку криміналістично значущих елементів, які не завжди структурно узгоджуються з системою кримінально-правової характеристики певного виду злочину.

Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування по кримінальній справі. Саме тому структура криміналістичної характеристики будується на підставі системи обставин, які входять до предмета доказування (ст. 64 КПК), елементів складу злочину, передбачених відповідними статтями КК.

Проте криміналістична характеристика злочинів ширша за їх кримінально-правову та кримінально-процесуальну характеристики, оскільки містить не тільки систему обставин, які мають кримінально-правове значення, а й низку інших чинників. Отже, конкретизація кримінально-правової характеристики здійснюється за рахунок виділення елементів (наприклад, механізму, способу, обстановки злочину тощо), які мають вирішальне значення для розкриття злочину. При цьому деякі суміжні елементи можуть бути наповнені змістом інших характеристик. Так, елемент «суб'єкт злочину» може містити компоненти, пов'язані з такими чинниками, як психологічні, що впливають на формування та здійснення злочинної мети. Виходячи з цього, криміналістична характеристика злочинів може розглядатися як система, що складається з елементів, котрі містять у собі окремі підсистеми — компоненти:

а)  особо злочинця, яка характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; категорії посадових матеріально відповідальних осіб та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками тощо;

б)  способи готування до злочину (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву грошових коштівта ін.); способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заво-лодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); способи приховування злочину (маскування злочинних дій);

в) особа потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і стосунки, ознаки віктимності тощо);

г)  предмет посягання: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

ґ) обстановка вчинення злочину: місце як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки належать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності, фактори поведінки людей у побуті й трудовій діяльності;

д) наслідки у вигляді будь-яких змін, викликаних злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді, відображеній у матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), та моральній шкоді, заподіяній злочином.

БІЛЕТ № 20