
- •Поняття та загальна характеристика авторознавчого дослідження.
- •Засоби криміналістичної тактики.
- •Призначення експертиз при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Психологічні основи тактики пред’явлення для впізнання.
- •Поняття і елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •Поняття та види тактичних прийомів.
- •Особливості розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій.
- •Поняття, суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •Елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Процесуальні та криміналістичні особливості слідчого експерименту.
- •Особливості розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
- •Пит 2. Стаття 240. Слідчий експеримент
- •Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події.
- •Тактика допиту обвинуваченого, що заявив про своє алібі.
- •Нетрадиційні методики розслідування злочинів.
- •Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення.
- •Особливості взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами.
- •Особливості розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •Поняття ідентифікацї людини за ознаками зовнішності.
- •Психологічні основи тактики допиту неповнолітніх.
- •Структура методики розслідування злочинів.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.
- •Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Пит. 2 Стаття 101. Висновок експерта
- •Стаття 102. Зміст висновку експерта
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Поняття та класифікація слідчих ситуацій.
- •Криміналістична характеристика податкових злочинів.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків.
- •Тактика призначення судових експертиз.
- •Особливості розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
- •Пит 2 Стаття 242. Підстави проведення експертизи
- •Стаття 243. Порядок залучення експерта
- •Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта
- •Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.
- •Тактика проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація.
- •Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів.
- •Поняття доріжки слідівта її криміналістичне значення.
- •Поняття і принципи планування розслідування.
- •Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів.
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Технічні засоби фіксації доказів при розслідуванні злочинів.
- •Особливості тактики допиту свідків і потерпілого.
- •Криміналістична характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
Поняття та види тактичних прийомів.
Особливості розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій.
Пит 1. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події
Для фіксації слідів пострілу використовують, насамперед фотографування вузла місця події, де виявлено той чи інший слід застосування вогнепальної зброї.
Потім виготовляється детальний вимірювальний (масштаб¬ний) фотознімок об'єкта вогнепального характеру.
Після цього об'єкт оглядають, а результати огляду детально описують у протоколі слідчої дії.
Загальним для опису всіх об'єктів і слідів є обов'язкове за¬значення у протоколі положення (розташування) об'єкта чи сліду на місці виявлення з прив'язкою до не менше двох орієн¬тирів.
У протоколі обов'язково зазначають спосіб вилучення й характіктер упакування об'єктів, через що складення протоколу відбувається паралельно з подальшою роботою над слідами.
Важливим під час огляду місця події, пов'язаного із застосуванням вогнепальної зброї, є складання планів місцевості або Приміщення, оскільки план сприяє зведенню в єдину систему різних слідів, які часто перебувають на значному віддаленні Між собою, а також створює умови для встановлення місця, з Якого стріляли, чи місця перебування потерпілого, використо¬вуючи розрахунково-графічпий спосіб.
У разі виявлення на нетранспортабельних і нероздільних Об'єктах слідів, що нагадують вогнепальні, після їх фотографу-Ііншія, з країв об'єкта беруть зразки для проведення майбутніх необхідних лабораторних досліджень.
Важливо виготовити копію (зліпок) зі сліпого пошкоджен¬ня після фотографування та описання сліду у протоколі, але до порушення каналу пошкодження під час вилучення із отвору кулі.
Кулі й гільзи після їх відшукання вилучають і після огляду й фотографуван¬ня (одна з проекцій - обов'язково з боку денця з маркування): поміщають в окремі пакети або коробки.
На бірці зброї чи упаковці гільз і куль указують: найменуван¬ня об'єкта, де, коли, під час якої слідчої дії його виявлено. Над-пис засвідчується підписами слідчого, понятих, спеціаліста.;
За допомогою спеціаліста-криміналіста, який бере участь в огляді на підставі конструктивних особливостей і розмірних даних гільзи (кулі) встановлюється система патрона, частиною якого вона є; визначається коло систем вогнепальної зброї, для яких цей патрон може бути штатним; вивчаються сліди вогнепальної зброї на гільзі (кулі), їх сукупність порівнюється з комплексами слідів, характерних для тих чи інших систем зброї, і за збігами цих комплексів визначають вид, систему вогнепальної зброї, із якої було відстріляно (або могла путі і такою) гільзу (кулю).
АБО
Огляд та попереднє дослідження вогнепальної зброї та слідів пострілу, способи їх фіксації та вилучення
При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохового заряду, снаряду (кулі) і перепони, в результаті чого виникають зміни, які називаються слідами пострілу. До цих слідів відносяться: стріляні снаряди, гільзи, пижі, частки речовин, що виникають при згоранні пороху, які викидаються з каналу ствола, сліди, що утворюються на стріляних кулях і гільзах; сліди ушкодження від снаряду на ураженому об’єкті; відкладання кіптяви пострілу на тілі особи, що стріляла. Відповідно до слідів пострілу можна визначити зброю з якої стріляли, калібр, відстань пострілу, напрямок, час.
Вогнепальні кульові ушкодження вимірюються спочатку повністю, включаючи розриви, потім вимірюється сам отвір. Кульові ушкодження круглої форми вимірюються спочатку по зовнішньому діаметру; квадратної або прямокутної форми – по довжині сторін, овальної – по довжині двох осей.
У пошуках даних про модель зброї потрібно звернути увагу на характер основного ушкодження (кульова пробоїна, дробовий сип), його розміри, форму зерен пороху, топографію відкладення кіптяви.
+ Поверхневі сліди заміряються, замальовуються і фотографуються; з об’ємних робиться зліпок.
Пит 2. Поняття і класифікація тактичних прийомів.
Тактичний прийом — це спосіб здійснення процесуальної дії, спрямований на досягнення її конкретної мети, заснований напсихологічному механізмі його реалізації, і найбільш раціональний і ефективний у певних ситуаціях.
Ознаки тактичного прийому:
• науковий характер;
• практична обґрунтованість;
• системність;
• рекомендаційний характер;
• альтернативний характер тощо.
За джерелом походження (Васильєв О. М.)
І. Дані конкретної науки, на якій цей тактичний прийом побудований:
• тактичні прийоми, засновані на даних НОП (наукова організація праці);
• тактични прийоми, засновані на даних логіки;
• тактичні прийоми, засновані на даних психології.
ІІ. За обсягом застосування (широтою охоплення проблеми)
• стосуються конкретної слідчої дії (обшук, огляд)
• стосуються всієї слідчної д-ті (планування)
Певний інтерес і практичне значення становлять такі підстави класифікації тактичних прийомів:
1) за видом процесуальної діі
тактичні прийоми огляду місця події (аналіз окремих слідів на місці події; моделювання події, що відбулась; зіставлення модельованої події та реальної картини місця події; аналіз ознак знищення слідів; зіставлення інформації місця події з типовими аналогами та ін.);
тактичні прийоми допиту (постановка різних видів запитань; пред'явлення речових та письмових доказів; оголошення показань окремих осіб; допит на місці події; демонстрація перспектив ситуації, що склалася; переконання у необхідності надання допомоги органам розслідування та ін.);
тактичні прийоми обшуку (залучення обшукуваного до діяльності слідчого; словесна розвідка; зіставлення виявленого з ознаками того, що шукається; аналіз ознак предмета пошуків; постановка обшукуваному уточнюючих запитань; використання можливостей типових аналогів тощо);
тактичні прийоми інших процесуальних дій;
2) за діапазоном використання
тактичні прийоми, які використовуються під час провадження тільки окремих слідчих (судових) дій (допит на місці події, орієнтація на професійні навички обшукуваного тощо);
тактичні прийоми, які використовуються у декількох (багатьох) процесуальних діях (постановка тих чи інших запитань; використання типових аналогів; аналіз слідів, предметів, їх ознак тощо);
3) за об'єктом спрямованості (або сферою реалізації) тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на
людину (роз'яснення важливості правдивих показань; постановка контрольних, нагадуючих, доповнюючих та інших запитань; демонстрація фотознімків; оголошення висновків експертиз або результатів слідчих дій та ін.);
тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріального середовища (аналіз слідів, предметів, їх ознак, розміщення; використання уявної реконструкції окремих елементів події — моделювання з метою відтворення події, що відбулась; зіставлення слідів, виявлених на місці події, та ін.);
4) за ситуаційною варіантністю (тактичні прийоми, які диференціюються залежно від ситуації процесуальної дії).
Так, у ситуації повідомлення неправдивих показань під час допиту можуть бути виділені такі тактичні прийоми: постановка контрольних запитань, пред'явлення доказів, оголошення показань інших осіб, допит на місці події тощо;
5) за характером інформації
тактичні прийоми, які ґрунтуються на словесній інформації (бесіда на сторонню тему; роз'яснення значення щиросердого розкаяння; постановка тих чи інших запитань тощо);
тактичні прийоми, які базуються на матеріалізованій інформації (демонстрація доказів, різної наочної інформації та ін.);
тактичні прийоми, що засновані на логіко-розумовій інформації (аналіз окремих слідів (предметів);
моделювання події, що відбулась, зіставлення інформації місця події з традиційним, природним плином події тощо.
Пит 3 .Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій
Злочин у сфері комп’ютерних технологій- протиправне використання засобів електронно-обчислювальної техніки: великих,середніх і малих машин, у тому числі персональних комп’ютерів, програмних засобів, технологій і комунікативних систем зв’язку в корисливих злочинних цілях.
Комп'ютерні злочини - злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп’ютерних мереж, тобто „передбачені кримінальним законом суспільно-небезпечні дії, при яких електронне опрацювання інформації було знаряддям їх вчинення та/або предметом посягання.
Предметом злочинного посягання є сама комп'ютерна інформація, що являє собою основну цінність у комплексі засобів обчислювальної техніки, до якої входять: електронно-обчислювальна машина; автоматизовані комп’ютерні системи (АКС); комп’ютерні мережі; носії комп’ютерної інформації.
До основних структурних елементів криміналістичної характеристики зазначеного виду злочинів необхідно віднести відомості про: - вихідну інформацію, в яку входять: поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп’ютерних мереж; характеристика машинної інформації; характеристика носіїв машинної інформації та інших засобів комп’ютерної техніки; - способи кримінального впливу на комп'ютерну інформацію і їхні типові сліди (система матеріальних та ідеальних слідів „комп'ютерних” злочинів); - слідова картина; - особу можливого злочинця, ймовірні мотиви і цілі його дій; - ймовірну жертву злочину.
До предмету аналізованої групи злочинів законодавством відноситься комп’ютерна інформація, носії такої інформації та комп’ютерний вірус.
Способи злочинного вчинення комп’ютерних злочинів:
-незаконний доступ до комп’ютерної системи або мережі, незаконне переохоплення комп. інформації,крадіжка машинного часу, заміна комп’ютерних даних, комп-не підроблення, комп-не шахрайство, комп. саботаж, несанкціоноване копіювання програмного забезпечення.
Слідова картина: 2 види енергетичного впливу злочинця на об’єкт:
-механічний(утв.видимих слідів, злочинець пошкоджує, змінює, знищує комп-й або програмний засіб; це сліди рук,ніг,знаряддя вчин.злочину); фізичний вплив( вплив енергетичним сигналом, що подається злочинцем;невидимі сліди-порушують нормальну роботу системи).
Крим.справи поруш. як за повідомленнями і заявами громадян-користувачів комп’ютерною системою або керівників установ, фірм, в яких є комп-ні системи, так і за м матеріалами органів дізнання МВС і СБУ, де є спеціалізовані підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, зокрема економічною і комп’ютерною. Проводиться попередня перевірка слідчим за сприяння органів дізнання, контрольно-ревізійних органів.
Початкові слідчі дії :огляд,обшук,виїмка,затримання,допит
Основні типові версії на початковому етапі розслідування:
1.„Комп'ютерний” злочин вчинений з метою отримання матеріальної вигоди.
2. „Комп'ютерний” злочин вчинено з метою порушення авторських прав.
3. „Комп'ютерний” злочин вчинено з метою порушення алгоритму обробки інформації, знищення або пошкодження комп'ютерних програм і баз даних, а так само їх носіїв.
IV. Вплив на комп'ютерну інформацію є наслідком вчинення злочину проти власності.
Основні обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп’ютерних мереж: 1. Час вчинення злочину. 2. Місце вчинення злочину. 3. Особливості і характеристика об'єкта, де вчинено злочин. 3.1. Форма власності об'єкта і функції, що ним виконуються. 3.2. Характеристика об'єкта: - технічні і конструктивні особливості будівлі: поверхня; характеристика будівельного матеріалу (дерев'яна, цегляна, з бетонних блоків); матеріал покрівлі; форма будівлі; наявність дверей; вікон, огорож; інші особливості; - його розташування на місцевості по відношенню до сторін світу; наявність інших об'єктів, доріг, їх призначення; - технічні і конструктивні особливості приміщень, пов'язані з установкою і експлуатацією обчислювальної техніки (спеціальне обладнання підлоги, стель, вікон; канали кабельних і вентиляційних шахт, встановлення і фактичний стан пристроїв кондиціонування повітря, система електроживлення засобів ЕОТ); - особливості встановлення засобів комплексу обчислювальної техніки (зосереджені в одному місці або розташовані в різних приміщеннях); - режим роботи; - режим доступу до засобів обчислювальної техніки; - умови зберігання дистрибутивних пакетів, архівів і резервних списів (копій); - режим і фактичний стан охорони (відомча, позавідомча, спеціальна); - наявність і технічна характеристика охоронної сигналізації, вид охоронної техніки, що використовується (централізована, автономна хімічна пастка).
БІЛЕТ № 19