1. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.

2. Тактика проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.

3. Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.

Пит 1. Техніко-криміналістичні засоби, які застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.

Науково-технічні криміналістичні засоби – система спеціально розроблених, пристосованих, загально технічних об‘єктів матеріального світу, а також методів і прийомів їх застосування з метою розкриття злочинів, їх розслідування та попередження.

Існують 3 ознаки класифікації – виникнення, вид, цільове призначення.

За виникненням теж 3 види: засоби, що використовуються виключно у криміналістиці(кулевловлвачі, йодні трубки); Засоби , запозичені з інших галузей науки(Мікроскопи, фотоапарати); засоби загально технічного призначення()відеоапаратура, звукозаписуючі засоби).

За видом – прилади, обладнання, інструменти, приналежності, комплекти, пересувні криміналістичні лабораторії.

За призначенням – Криміналістична техніка для збирання доказів( валіза слідчого, одорологічна валіза, дактилоскопічні порошки); Криміналістична техніка для фіксації ходу і результатів слідчих дій(фото, фоно, відеоапаратура); Криміналістична техніка дослідження доказів(кулетримач, мікроскопи)

За суб'єктом застосування криміналістичну техніку поділяють на слідчу, експертну, оперативно-розшукову, техніку працівника ДАІ, прокурора-криміналіста.

Докомплекту універсальної слідчої валізи входять:

Техніко-крим. засоби, призначені для виявлення фіксації слідів рук( дактилоскопічні і магнітні щіточки, набори спец порошків, дактилоскопічні плівки, трубка для обкурювання невидимих слідів рук парами йоду, ультрафіолетовий освітлювач);Інструменти й матеріали для виготовлення зліпків( щіточка для чистки зліпка, пінцети для видалення сторонніх предметів, пластелін);Засоби вимірювання, прилади для позначення місця, що досліджується( рулетка, лінійка);Засоби для дактилоскопіювання живих осіб і трупів( валик, тюбик з фарбою, прилад для дактолоскопіювання трупів, рукавички);Прилади для складання схем, планів, малюнків, транспортир, олівці.

11-2. Використання науково-технічних засобів при проведенні слідчих дій.

Науково-технічні засоби являють собою переважно засоби польової криміналістики. Це апаратура, пристрої, матеріали та приладдя, що застосовуються слідчими. Така техніка повинна бути компактною, надійною, готовою до використання, простою і зручною в користуванні. Водночас вона має забезпечувати ефективну діяльність. Набори апаратури, приладів, інструментів і матеріалів, об’єднаних єдиною метою діяльності і розміщених у твердій коробці, називають комплектом технічних засобів, які бувають криміналістичними, оперативними і спеціальними. Є такі науково-технічні засоби: 1) фото-кіно-звуко-відеозасоби; 2) засоби для вимірювання, складання планів, схем (масштабні лінійки, рулетки, транспортир, косинець); 3) засоби роботи зі слідами; 4) пошукова техніка (щуп для добору проб, магнітний підйомник); 5) допоміжні засоби (пасатижі, склоріз, викрутка, складаний ніж, ножиці).

2 пит.Свідок – це особа, якій відомо обставини, що мають значення для встановлення істини в справі. Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку. Свідка можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого, потерпілого. Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків. Про допит свідка складається протокол, в якому вказується відомості про особу та дані про взаємовідносини з потерпілим та обвинуваченим. При допиті свідкові роз’язнюються його права, обов’язки і відповідальність за відмову давати показання.

Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку. Потерпілого можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого. Потерпілий допитується окремо і у відсутності інших осіб (підозрюваного, свідка). Про допит потерпілого складається протокол, в якому вказується відомості про особу та дані про взаємовідносини з свідком та обвинуваченим. При допиті потерпілому роз’яснюються його права, обов’язки і відповідальність за відмову давати показання.

Пит 3 Початковий і подальший етап розслідування крадіжок

Початковий етап розслідування крадіжок Приводами до порушення кримінальної справи про вчинення крадіжок є таке: а) заяви громадян чи посадових осіб; б) заяви, повідомлення очевидців чи інших осіб, які дізналися про крадіжку або злочинну діяльність конкретних осіб; в) безпосереднє виявлення ознак розкрадання (затримання з краденим, інші джерела).Підставами слугуватиме достатня інформація про те, на якому об'єкті чи в кого, де, коли вчинено крадіжку, що саме викрадено. Типові ситуаці

1 Подія злочину сумнівів не викликає, факт крадіжки виявлено і підозрюваного затримано з речовими доказами або «по гарячих слідах».Це, зазвичай, ті випадки, коли інформування про проникнення злодія у приміщення здійснюється за допомоги заздалегідь установлених у ньому засобів охоронної сигналізації чи інформація надійшла від конкретних очевидців злочину, які часто самостійно або за участі працівників правоохоронних органів затримують злочинців із краденим. Основне тактичне завдання в такій ситуації - закріпити сліди злочину, тобто зібрати докази, що викривають затриманого, визначити розмір краденого, його місце і т. ін. Типові версії в указаній ситуації: а) факт крадіжки мав місце і вчинено її затриманим; б) затриманий придбав крадене майно або взяв його для схову та ін.З метою перевірки цих версій провадяться такі слідчі дії: особистий обшук, огляд одягу, речей, вилучених у затриманого, а також його допит. Відстрочення цих дій на пізніший час не припустимо, оскільки це може негативно позначитися на схоронності викраденого майна (його як серйозного доказу вини злочинці намагаються позбутися вже в момент реальної для них небезпеки затримання) та слідів на тілі й одязі затриманого, обумовлених, наприклад, способом подолання перешкод.

2. Факт крадіжки встановлено, наявні відомості про гаданого злочинця (групу осіб), проте нікого не затримано. У такій ситуації визначальним чинником виступає час. Основне завдання слідства - це пошук особи (осіб), причетних до крадіжки тощо. Дії слідчого і працівників кримінального розшуку мають відзначатися максимальною оперативністю і спрямованістю на збирання пошукової експрес-інформації способом короткого опитування обізнаних осіб про кількість, індивідуальні прикмети зовнішності злочинців (стать, вік, особливі прикмети, одяг тощо), в якому напрямку вони зникли, можливі місця їх перебування, а також характер чи специфічні ознаки викраденого ними майна. Після чого негайно здійснюється переслідування злодія (злодійської групи) «по гарячих слідах», а також використання оперативних можливостей органів дізнання. Зокрема, організуються тактичні операції: розшук злочинця; затримання «по гарячих слідах»; розшук викраденого майна; встановлення свідків та ін., які охоплюють собою різноманітні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи.

3. Факт крадіжки встановлено, але інформація про суб'єкта злочину відсутня. Така слідча ситуація в інформаційному плані є найменш сприятливою, а в організаційному - найскладнішою. Основні завдання - тісною співпрацею слідчих і опера-тивпо-розшукових органів вживати максимально можливих заходів для встановлення особи, яка вчинила крадіжку, і виявлення викраденого. Для цього можуть проводитися такі тактичні операції: збирання відомостей про злочинця, розшук викраденого майна та ін. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій на початковому етапі розслідування крадіжок.

Для початкового етапу розслідування крадіжок є характерними також певні типові слідчі версії. Так, уході розслідування крадіжок чужого майна, вчинених проникненням у приміщення, конструюються такі версії:

- крадіжку вчинила стороння особа;

- крадіжку вчинила стороння особа за участю або за сприяння працівника об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою;

- крадіжку вчинив працівник цього об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріальною особою, чи особа, яка охороняла об'єкт;

- крадіжку вчинила стороння особа, але факт крадіжки використано матеріально відповідальною особою для приховання нестачі або присвоєння інших цінностей, що є в її розпорядженні;

- крадіжку вчинила стороння особа за сприяння матеріально відповідальної особи, яка намагається приховати нестачу;

- крадіжку зі зламом інсценувала матеріально відповідальна особа з метою приховання нестачі або ухилення від сплати по-датків (нібито викрадене майно списується на збитки і цим знижується реальний прибуток, який підлягає оподаткуванню).

Подальший етапНа ньому можуть складатися такі типові слідчі ситуації:

• Подія злочину не мала місця (предмет крадіжки виявленопотерпілим в іншому місці; інсценування злочину). Розпізнавання інсценування крадіжки проводиться на підставі вивчення:

• Факт крадіжки й особу, яка її вчинила, встановлено, злочинець затриманий і визнає себе винним у повному обсязі пред'явленого обвинувачення, його показання не суперечать зібраним у справі доказам, викрадене майно виявлено. У цій ситуації слідчий приймає рішення про достатність зібраних доказів для завершення досудового слідства.

• Факт крадіжки встановлено, зібрано докази про винність особи, яка її вчинила, однак обвинувачений визнає свою вину частково (визнає, що вкрав лише майно, яке виявлено у нього під час обшуку, заперечує окремі епізоди злочинної діяльності, приміром, факт виготовлення заздалегідь знаряддя зламу, збуту викраденого тощо). За цієї ситуації слідчий на підставі аналізу показань обвинуваченого будує версії з кожного пункту як зізнання, так і заперечення пред'явленого обвинувачення. З метою перевірки сконструйованих версій проводяться допити нових свідків, очні ставки.

• Факт крадіжки встановлено, зібрано докази винності обвинуваченого в її вчиненні, але він пред'явленого обвинувачення не визнає, посилаючись на алібі (називає місце перебування на момент крадіжки та осіб, які можуть це підтвердити), викраденого майна не знайдено.

Затримання особи, підозрюваної у вчиненні крадіжки, може відбуватися за таких ситуацій: 1) за умови виявлення у неї або в її помешканні викрадених предметів, цінностей; 2) коли цю особу встановили вивченням документів, за допомогою яких було оформлено збут краденого майна через комісійні магазини, ломбарди тощо; 3) коли, під час реалізації краденого, було затримано родичів або знайомих особи, яка вчинила крадіжку, і вони на допитах називають підозрюваного, підтверджуючи факт передання чи продажу їм цього майна;

Допит підозрюваного. Допитуваному пропонують пояснити: за яких обставин при ньому, в його помешканні або в іншому приміщенні, яке має до нього певний стосунок, опинились викрадені речі; з яких причин на ньому, його одязі, взутті залиши- лися ті чи інші виявлені сліди. Показання підозрюваного, зокрема, висунуті ним версії захисту, підлягають невідкладній перевірці.

Призначення і проведення судових експертиз. Під час розслідування крадіжок призначаються і проводяться різноманітні судові експертизи, які залежно від мети можна поділити на декілька груп: а) ті, що призначаються для ідентифікації злочинця, знарядь злочину, взуття, транспортних засобів (або їхніх частин), дослідження способу подолання перешкод, укриття сховищ (ідентифікаційні); б) ті, що призначаються для дослідження викраденого майна (діагностичні чи класифікаційні). Зокрема, це такі судові експертизи: трасологічна (встановлення цілого за частинами) та її різновид - дактилоскопічна експертизи, експертиза слідів нашарування, експертизи речовин, матеріалів і виробів, товарознавча, судово-хімічна, біологічна експертизи, інколи судово-медична (наприклад, коли під час огляду місця події виявляють сліди крові, слини тощо) та ін

Допит обвинуваченого. Використовуючи зібрані докази і за наявності законних підстав особу, причетну до вчинення крадіжки, допитують як обвинуваченого.

Відтворення обстановки та обставин події. Після зізнання обвинуваченого у вчиненні ним крадіжки частіше за все слідчі, для закріплення доказової бази, проводять відтворення обстановки та обставин події у вигляді перевірки його показань на місці події (злочину). Однак доказового значення цієї слідчої дії не варто перебільшувати.

БІЛЕТ № 28