
- •Поняття та загальна характеристика авторознавчого дослідження.
- •Засоби криміналістичної тактики.
- •Призначення експертиз при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Психологічні основи тактики пред’явлення для впізнання.
- •Поняття і елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •Поняття та види тактичних прийомів.
- •Особливості розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій.
- •Поняття, суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •Елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Процесуальні та криміналістичні особливості слідчого експерименту.
- •Особливості розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
- •Пит 2. Стаття 240. Слідчий експеримент
- •Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події.
- •Тактика допиту обвинуваченого, що заявив про своє алібі.
- •Нетрадиційні методики розслідування злочинів.
- •Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення.
- •Особливості взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами.
- •Особливості розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •Поняття ідентифікацї людини за ознаками зовнішності.
- •Психологічні основи тактики допиту неповнолітніх.
- •Структура методики розслідування злочинів.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.
- •Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Пит. 2 Стаття 101. Висновок експерта
- •Стаття 102. Зміст висновку експерта
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Поняття та класифікація слідчих ситуацій.
- •Криміналістична характеристика податкових злочинів.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків.
- •Тактика призначення судових експертиз.
- •Особливості розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
- •Пит 2 Стаття 242. Підстави проведення експертизи
- •Стаття 243. Порядок залучення експерта
- •Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта
- •Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.
- •Тактика проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.
- •Система судово-експертних установ в Україні.
- •Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація.
- •Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів.
- •Поняття доріжки слідівта її криміналістичне значення.
- •Поняття і принципи планування розслідування.
- •Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів.
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Технічні засоби фіксації доказів при розслідуванні злочинів.
- •Особливості тактики допиту свідків і потерпілого.
- •Криміналістична характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Пит 2 Стаття 242. Підстави проведення експертизи
1. Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
2. Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:
1) встановлення причин смерті;
2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України.
3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
Стаття 243. Порядок залучення експерта
1. Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
2. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
3. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта
1. Уразі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді.
2. У клопотанні зазначається:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
До клопотання також додаються:
1) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
2) копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
3. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов'язковою.
4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень статті 245 цього Кодексу.
9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.
Пит 3. Методика розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями
Організована злочинність — складне явище, чинник політичної і економічної нестабільності в суспільстві.
Правильне визначення предмета доказування при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, має важливе значення. Існують дві групи обставин, що підлягають встановленню: 1) обставини, що свідчать про організований характер злочину; 2) обставини, що сприяють доказуванню кожного окремого злочину, вчиненого організованою групою (місце і час вчинення злочину; спосіб злочину; обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність; обставини, що сприяли вчиненню даного злочину, тощо).
При розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, необхідно встановити: 1) груповий характер злочину; 2) організованість і стійкість злочинної групи ;3) мету створення організованої злочинної групи; 4) визначальну злочинну діяльність групи; 5) озброєність злочинної групи; 6) керівництво (лідерство) у злочинній групі; 7) корумпо-ваність із посадовими особами владних); 8) використання групою технічних засобів та транспорту; 9) місце злочинної групи в організованій злочинній діяльності; 10) коло активних учасників злочинної групи; 11) причини і умови, що сприяли створенню організованої групи.
Початковий етап розслідування
Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, передбачає наявність взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю. Така взаємодія може здійснюватися за різними напрямами: обмін інформацією, давання доручень оперативним працівникам, спільне проведення відповідних заходів, створення слідчо-оперативних груп та ін. Складність розслідування за даною категорією злочинів обумовлює необхідність спільної погодженої діяльності слідчих, оперативних працівників і спеціалістів у межах слідчо-оперативної групи.
Важливе значення на початковому етапі розслідування злочинів, що вчиняються організов злочинн групами, має огляд місця події.
Одержанню інформації про організовану групу, її структуру, цілі, спрямованість, особливості злочинної діяльності сприяє допит різних за своїм процесуальним становищем осіб. Допит — це процес пере-дання слідчому допитуваним інформації про розслідувану подію або пов'язані з нею обставин чи осіб. Мета допиту полягає в одержанні повних показань, що об'єктивно відображають дійсність.
Предмет допиту виконавця має свої особливості та охоплює такі обставини: 1) у вчиненні яких злочинів брав участь допитуваний; 2) у чому виявлялись його дії; 3) яким чином розподілялись ролі у злочинній групі; 4) чи здійснювалось планування злочинів; 5) яким чином приховувалися злочини; 6) які стосунки у допитуваного з іншими учасниками групи; 7) як був втягнутий до злочинної групи; 8) чому вчинив злочин.
До допиту члена організованої злочинної групи необхідна ретельна підготовка, яка охоплює складання письмового плану допиту. В процесі планування важливо визначити «слабку ланку», послідовність допиту декількох осіб, тактику допиту. На обрання моменту допиту впливають такі обставини, як інтереси збереження слідчої таємниці, завдання забезпечення безпеки свідків і потерпілих, позиція допитуваного.
Обшук при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, має свою специфіку.
Проведення обшуків при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, пов'язано з реальною загрозою озброєного опору. Тому проведення обшуку може бути пов'язане з усуненням протидії і затриманням тих чи інших осіб.
Під час пред'явлення для впізнання при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, доцільно використовувати узнавання за фотозображенням чи відеозображенням. Упізнання за відеозаписом передбачає пред'явлення (перегляд) відео-плівки, на якій учасник злочинного угруповання відзнятий у групі зі схожими особами в кількості не менше трьох осіб. З метою забезпечення особистої безпеки того, хто впізнає, пред'явлення для впізнання може бути проведено в умовах, коли він перебуває поза візуальним спостереженням того, кого впізнають.
Слід зазначити, що при розслідуванні даної категорії злочинів використовуються не тільки традиційні спеціальні знання, а й нетрадиційні (складання психологічного портрета (профіля), запрошення спеціалістів-аналітиків, комплексні консультації). Під час розслідування можуть бути призначені різні судові експертизи (судово-медична,
судово-біологічна, судово-балістична, вибухотехнічна, трасологічна, судово-психологічна, фоноскопічна та ін.).
Новою слідчою дією відповідно до ст. 187 КПК є зняття інформації з каналів зв'язку. Ця дія дозволяє одержати відомості про злочинне формування, його склад, зв'язки, про злочини, що задумуються або вчинені, ролі та функції учасників організованої групи, місця зустрічей та ін. Аналіз записів телефонних розмов вимагає мобільного реагування оперативних працівників щодо перевірки інформації, слугує необхідною базою для розроблення тактичних і оперативно-тактичних операцій, передбачає можливість використання одержаних даних при провадженні інших слідчих дій.
БІЛЕТ № 27