1. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.

2. Поняття та класифікація слідчих ситуацій.

3. Криміналістична характеристика податкових злочинів.

Пит 1. Почерк як об’єкт крим дослідження

Почерк — манера написання, виражена в системі ру­хів, які фіксуються в рукопису. Почерк залежить від рівня розвитку особи і закріплення в неї письмово-рухових на­вичок. Своєрідність почерку виявляється в певній сукупності загальних і окремих ознак. Ідентифікаційними влас­тивостями почерку є його індивідуальність (виражається в наявності ознак, які рідко зустрічаються) і відносна ста­лість (основні ознаки почерку не зазнають істотних змін протягом ідентифікаційного періоду).

Ознаки почерку поділяються на загальні та окремі. За­гальні ознаки характеризують почерк як систему рухів. До них належать:

1) виробленість почерку — відбиває здатність того, хто пише, користуватися сучасною системою скоропису; визначається темпом письма і координацією рухів при ви­конанні письмових знаків і з'єднань їх. Під виробленістю почерку розуміють рівень володіння технікою письма, що виявляється в здатності виконувати рукописний текст у швидкому темпі, стійкими координованими рухами. Існу­ють три ступеня виробленості почерку:

вироблений (високий)

недостатньо вироблений (середній)

невироблений (низький)

2) складність почерку — свідчить про те, якими руха­ми виконуються письмові знаки, про конфігурацію їх бу­дови; розрізняють простий, спрощений і ускладнений;

3) нахил почерку — залежить від напрямку згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів; за нахилом почерк буває прямим, правонахильним, лівонахильним, косим і безладним:право нахильний,лівонахильнии,прямий,безладний

4) розмір почерку — визначається висотою малих літер: великий (5 мм і більше), середній (від 2 до 5 мм), дрібний (не перевищує 2 мм):середній,дрібний

5) розгін почерку — характеризує протяжність (роз­мір) руху по горизонталі й визначається відношенням ши­рини знаків до їх висоти, а також відстанню між письмо­вими знаками.

6) зв'язність почерку — полягає в безперервності ви­конання певної кількості письмових знаківта їх частин у межах одного слова. Зв'язність характеризується як мала (при з'єднанні літер у більшості слів по дві-три), середня (при з'єднанні від чотирьох до шести) і велика (при вико­нанні шести і більше знаків в одному слові при безупинно­му русі рукою в процесі письма):середня, мала

7) натиск почерку — характеризує інтенсивність і розміщення зусиль на пишуче приладдя при виконанні письмових знаків; визначається ступенем:сильний,середній,слабкий

8) переважаюча форма і напрямок рухів — форма ру­хів буває прямолінійна і криволінійна; вирізняють округ­лий (ліво- і правоокружний) та кутастий почерк.

Окрема ознака почерку — це характеристика рухів, що виявляється при виконані окремих літер чи їх окремих елементів. Виокремлюють певні групи рухів, які викорис­товуються для вивчення окремих ознак почерку:

1) форма траєкторії рухів при виконанні письмових знаків та їх елементів (дуго-, круго-, петлеподібна);

2) напрямок рухів (зліва направо, зправа наліво, пра­во- чи лівоокружний тощо);

3) протяжність рухів;

4) спосіб початку (з крапки, завитка, петлі) та закін­чення руху;

5) вид з'єднання елементів у літері (примикаючий, ін-тервальний тощо);

6) кількість рухів;

7) послідовність рухів;

8) розміщення точки перетину рухів відносно лінії рядка або інших елементів знака;

9) складність рухів тощо.

2 питання немає

Пит 3. Методика розслідування податкових злочинів

Податки - обов'язковий атрибут будь-якої держави. В умовах ринкової економіки вони слугують важливим важелем державного регулювання соціальних і економічних процесів, що відбуваються у суспільстві. І важливим тут виступає контроль за станом справ усіх суб'єктів господарської діяльності у плані ведення ними бухгалтерської та статистичної звітності, з тим щоб їх оподаткувати.

Елементами криміналістичної характеристики податкових злочинів є:

1) типові ознаки та властивості податкових злочинів;

2) узагальнені дані щодо способів ухилення від сплати податків;

3) типові ознаки щодо місця, часу й мотивів учинення податкових злочинів;

4) найбільш типові об'єкти злочинного посягання;

5) дані про суб'єкти ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

6) сліди податкового злочину.

Ухилення від сплати податків як корисливий злочин характеризується:

- діянням у вигляді ухилення від сплати податків;

- злочинними наслідками (спричиненням шкоди державним інтересам у вигляді значних, великих та особливо великих збитків:

- під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в тисячу та більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

- під великим - які в три та більше тисяч разів перевищують цей мінімум;

Перша ситуація. Вихідні дані про податковий злочин отримано опер-розшуковим способом у результаті гласних і негласн заходів.

Джерелами таких даних можуть бути:

1) повідомлення негласних працівників оперативних підрозділів органів податкової міліції та оперативних підрозділів інших правоохоронних органів;

2) оперативне спостереження за виробничо-господарськими процесами, перевезенням і збутом сировини, напівфабрикатів, готової продукції;

3) негласний огляд приміщень, транспортних засобів та бухгалтерської документації;

4) консультації з фахівцями за результатами оперативно-розшукових заходів;

5) одержання зразків для порівняльного дослідження;

6) попередній аналіз документів, продукції, сировини;

7) використання інформації з криміналістичних і спеціалізованих банків даних.

Друга ситуація. Вихідну інформацію про податковий злочин (ст. 212 КК України) отримано з відкритих, офіційних джерел. Це:

- інформація, безпосередньо зібрана органами державної податкової інспекції;

- матеріали аудиторської перевірки;

- акти ревізії, зокрема КРУ, Міністерства фінансів. Матеріали, що передаються до слідчих органів державною

податковою інспекцією, повинні містити такі документи:

1) письмове повідомлення керівника державної податкової інспекції про факти виявлених порушень;

2) оригінал акта перевірки;

3) оригінали вилучених документів, що підтверджують факти виявлених зловживань, зокрема банківських установ;

4) пояснення службових осіб підприємств, установ, організацій і громадян, які перевірялися, та інших осіб щодо обставин порушення (якщо такі пояснення подані) та висновки посадових осіб державних податкових інспекцій щодо них;

5) відомості про майно, що перебуває на балансі цієї організації, наявність коштів на їхніх рахунках та їх кількість.

Головну увагу у вирішенні питання про порушення кримінальної справи за матеріалами, що надходять із податкової інспекції, варто звернути на акт перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності. Цей документ мусить містити такі відомості:

До підготовчих заходів ми відносимо:

1) додаткове вивчення законодавчого матеріалу, пов'язаного з порядком сплати податків, їх розміру, строків;

2) характер облікових документів, в яких відображається їхня господарська діяльність і, зокрема тих, які відображають прибутки й характер господарської діяльності; зміст установчих документів підприємства;

3) встановлення місця реєстрації суб'єкта господарської діяльності у тому числі в податковій інспекції, статуправлінні;

4) з'ясування факту відкриття відповідних рахунків в установах банку;

5) вивчення даних щодо керівників суб'єкта господарської діяльності;

6) чи не виступають ці особи засновниками інших господарських структур.

Слідчий, прокурор вирішує, чи необхідно залучити для допомоги в розслідуванні оперативних працівників інших підрозділів органів внутрішніх справ і може дати запит, чи не володіють вони інформацією про протизаконну діяльність керівників відповідних господарських структур, зокрема щодо господарських операцій, що пов'язані з закордоном.

БІЛЕТ № 26