Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
криміналістика білет 16-30.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
344.58 Кб
Скачать
  1. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.

  2. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.

  3. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності.

Пит 1. Методика крим дослідження письмової мови та почерку

Криміналістичне дослідження письма може проводитись у х формах:

-попереднє дослідження (результати якого фіксуються у протоколі огляду документа);

• судово-експертне, яке полягає у призначенні та проведенні авторознавчої чи почеркознавчої експертизи.

Третій етап методики дослідження документів - це етап призначення й проведення судової експертизи.

Незалежно від виду призначуваної експертизи цієї групи, слідчий, суд (суддя), орган дізнання надсилає до експертної установи чи експертові такі документи:

  1. постанову, ухвалу про призначення експертизи;

  1. документи, рукописи та інші матеріали, в яких є письмо, шо досліджується;

  1. порівняльні зразки письма (письмової мови чи почерку);

  1. деякі матеріали справи, де містяться відомості щодо мож­ливого автора і виконавця, а також документи щодо умов вико­нання документів, які досліджуються.

Судово-авторознавча експертиза може вирішувати дві групи завдань:

  1. ідентифікаційні: встановлення тотожності автора конкрет­ного документа; встановлення або вилучення із загалу авторів (початково розцінюваних як таких) досліджуваного документа; визначення факту складання документа різними авторами, а та­кож установлення того, що автор і виконавець (рукописного) документа - різні особи;

  1. діагностичні: визначення належності тексту конкретного юкумента до певного мовного стилю; факту навмисного спо­творення письмової мови та фактів, що стосуються умов скла­дин пя тексту документа тощо.

Методикою судово-почеркознавчої експертизи розроблено вимоги до порівняльних зразків (за аналогією зі зразками для лііторознавчої експертизи):

  1. достовірність (безсумнівність);

  1. зіставлгованість (порівнянність);

  1. належна якість;

  1. достатність.

Пит. 2 Стаття 101. Висновок експерта

1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

3. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

4. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

5. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

6. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення.

7. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку.

8. Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.

9. Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.

10. Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.