Початковий етап розслідування

Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа злочинця невідома; б) є дані про подію злочину, проте спосіб його вчинення і особа злочинця невідомі.

Типові слідчі ситуації у подальшому можуть бути диференційовано: 1) пожежа виникла внаслідок підпалу чи порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки певною особою; 2) з 'ясовані обстановка і механізм розвитку пожежі після її виявлення, викликані нею шкідливі наслідки, але не встановлені обставини виникнення пожежі, її осередок, безпосередня причина, а також причетні до неї особи.

Типові версії про причини пожеж: 1) недодержання вимог пожежної безпеки; 2) підпал (мотиви його можуть бути конкретизовані — через помсту, з метою приховування іншого злочину тощо); 3) самозаймання речовин чи матеріалів унаслідок неправильного їх зберігання; 4) стихійні явища (удар блискавки та ін.).

Значну складність становить побудова версій про осіб, причетних до виникнення пожежі. У зв'язку з цим повинні бути виявлені всі особи, які перебували до пожежі на даному об'єкті, з'ясовані місце і час їх перебування, всі види робіт, які вони виконували, тощо. Першочергові слідчі при розслідуванні пожеж:а) огляд місця події;б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичних експертиз;в) обшуки у підозрюваних осіб;г) освідування;ґ) допити свідків та потерпілих;д) допит підозрюваних осіб.

Білет 4

1. .Методи криміналістики

Вчення про методи криміналістики — суттєвий елемент її методологічних основ, розділ загальної теорії криміналістичної науки. Методи криміналістики можуть бути класифіковані за різними підставами. Найбільш визнаною є класифікація методів криміналістики за трьома рівнями:

1) методи діалектичної та формальної логіки;

2) загальнонаукові методи;

3) спеціальні методи криміналістики.

Загальнонаукові методи застосовуються в усіх або більшості наук. До таких методів можуть бути віднесені спостереження, опис, порівняння, вимірювання, експеримент, моделювання та математичні методи.

Спостереження — метод дослідження, який полягає в навмисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті об’єктів, явищ із метою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшукуванні смислу цих явищ. У криміналістиці спостереження використовується як безпосереднє, так і опосередковане.

Опис — метод дослідження, який полягає в зазначенні ознак об’єкта. Це може бути усне або письмове перелічення кількісних чи якісних ознак, властивостей в певній послідовності. Опис є засобом фіксації інформації і використовується при складанні протоколів слідчих дій, експертних висновків, словесного портрета тощо.

Експеримент — метод дослідження, який передбачає проведення дослідів для відтворення явищ в штучно створених аналогічних умовах. Головне в експерименті — це серія дослідів у різних варіантах. Може мати на меті підтвердження або спростування гіпотези, встановлення природи явища та ін.

Порівняння — метод, який заснований на зіставленні властивостей або ознак кількох об’єктів. Об’єкти порівняння повинні бути порівнюваними. У криміналістиці порівнюються фактичні дані, уявлення, предмети, люди, тварини. Порівняння має на меті виявлення того загального, що є в об’єктів.

Вимірювання — метод, який передбачає порівняння досліджуваної величини з однорідною величиною, що прийнята за одиницю виміру. Використовується під час проведення слідчих дій, у експертній практиці, при попередженні злочинності. Об’єктами вимірювання можуть бути відстані, розміри, вага, температура, об’єм та ін.

Моделювання — метод, який полягає у побудові моделей будь-яких явищ, об’єкта для детального вивчення. Моделі бувають ідеальні та матеріальні. Моделі — це спеціально створені аналоги. До моделювання звертаються, коли вивчення безпосередньо самого об’єкта неможливе чи недоцільне.

Інколи окремо виділяють математичні методи, які мають важливе значення в криміналістиці. У криміналістиці з математикою пов’язане використання обчислювальної техніки, також значну роль відіграє математика в криміналістичній техніці, особливо це стосується методів роботи з речовими доказами, зі слідами злочину.

Спеціальні методи криміналістики використовуються для вирішення її завдань. До спеціальних методів перш за все належать техніко-криміналістичні методи стосовно певних галузей криміналістичної техніки. Так, вирізняють методи судової фотографії; методи судової балістики ,методи дослідження документів тощо. Спеціальними методами є також ідентифікаційні методи .

До спеціальних методів (власне криміналістичних) інколи відносять криміналістичне планування, криміналістичний аналіз ситуації, криміналістичне експериментування.

Спеціальні методи криміналістики можуть бути розподілені на:

1) методи науки криміналістики;

2) методи практичної діяльності (які безпосередньо використовуються оперативно-розшуковими працівниками, слідчими, прокурорами, суддями).

Методи криміналістики застосовуються завжди комплексно.

2. Стаття 238. Огляд трупа

1. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

2. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.

3. Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

4. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Огляд трупа — це слідча дія, що проводиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, на місці знаходження трупа з метою виявлення ознак, що дозволяють встановити особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також для знайдення ознак, які вказують на можливого злочинця. При огляді трупа встановлюють фактичні дані, доступні безпосередньому спостереженню, фіксуються положення і поза трупа, стать, приблизний вік, особливості одягу і взуття, предмети, сліди, документи, що є на трупі і біля нього, а також тілесні ушкодження та трупні зміни. Огляд трупа складається з двох етапів — загального і детального. При загальному огляді досліджуються:

1) поза трупа і його положення на місці події; 2) зовнішній стан одягу на трупі; 3) знаряддя заподіяння смерті, що знаходяться на трупі. При детальному огляді досліджуються: 1) ложе трупа (ділянка підлоги або ґрунту під трупом); 2) одяг трупа; 3) тіло трупа та ушкодження на ньому.

При огляді оголеного трупа фіксуються: 1) угодованість, колір шкіри, статура, вік і стать; 2) трупні явища (охолодження, висихання тіла, трупні плями, ознаки гниття); 3) вид голови та обличчя; 4) вид живота; 5) індивідуальні особливості, які спостерігаються на тілі; 6) ушкодження на трупі.

Частини трупа описуються в такій послідовності: голова — обличчя — шия — груди — живіт — спина — руки — ноги

3. Шепітько

Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування злочинів як специфічна діяльність уповноважених зако­ном органів та осіб, що здійснюється на підставі застосу­вання засобів криміналістичної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування певних видів злочинів. По-друге, це розділ науки криміналістики, який містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій що­до виявлення, розслідування та профілактики окремих ви­дів злочинів. Саме у взаємозв'язку цих двох напрямів — практичного і теоретичного — методика розслідування злочинів виявляє своє призначення, сприяючи розробці наукових рекомендацій і запровадженню їх у практику розслідування злочинів.

Основу методики складає система методів розслідування, що покликана сприяти повному та всебічному розкриттю злочинів, збиранню та об'єктивній оцінці доказів на підставі закону і кри­міналістичних рекомендацій.

Процес розслідування в цілому і окремих видів злочинів може бути охарактеризований як:

1) правова діяльність, що здійснюється на підставі процесуаль­ної форми уповноваженими законом органами (попереднє слідство, дізнання) та особами (слідчим, дізнавачем);

2) пізнавальна діяльність, спрямована на встановлення обста­вин події минулого на підставі теорії судових доказів, законів логіки і положень психології;

3) організаційна діяльність, спрямована на забезпечення плано­мірного розслідування окремих видів злочинів на підставі нормативних приписів, рекомендацій з наукової організації праці;

4) оперативно-розшукова діяльність, що проводиться уповно­важеними законом органами по виявленню та розкриттю злочинів;

5) профілактична діяльність, спрямована на встановлення при­чин та умов, які сприяли вчиненню злочинів, що здійснюєть­ся на підставі рекомендацій кримінології та криміналістики.

Внутрішня система розділу методики розслідування складаєть­ся з двох основних частин: 1) загальної методики розслідування злочинів (поняття, об'єкт дослідження, завдання, принципи, місце в системі криміналістики і зв'язок з іншими галузями знань); 2) окре­мих методик розслідування різних видів злочинів (криміналістич­на класифікація злочинів і методик їх розслідування, структура окремих методик розслідування).

Значення: Слідча та оперативно-розшукова практика, теорія криміналі­стики виробили основні методи розкриття злочинів: від відомостей про спосіб та механізм вчинення злочину до методу його розкрит­тя; від мотиву вчинення злочину до методів встановлення передба­чуваного злочинця; від потерпілих до методів виявлення підозрю­ваної особи; від осіб, які раніше вчиняли аналогічні злочини, до методів встановлення інших осіб та обставин; від відомого кримі­нального епізоду, до методів виявлення інших пов'язаних з ним епізодів. Застосовуються і такі методи встановлення злочинців, як криміналістичний аналіз оперативної обстановки в певному рай­оні, групування та об'єднання кримінальних справ, що дозволяє концентрувати та систематизувати уривчасту інформацію. Ос­таннім часом запропоновано метод розкриття злочинів шляхом виявлення їх осередків.

Салтевскький:

Криміналістична методика: це завершальний розділ науки криміналістики , який являє собою систему наукових положень і розроблених на основі рекомендацій, що забезпечують оптимальну організацію розслідування і попередження окремих видів злочинів.Завдання методики розслідування випливають із загальних завдань кримінального судочинства, сформульованих у конституції україни і підзаконних актах, згідно з якими охорона прав та інтересів громадян, швидке і повне розкриття злочинів, охорона державної безпеки і суверенітету україни утворюють загальні завдання юридичних наук.

Білет 5