Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
криміналістика біле 1-15.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.12.2019
Размер:
395.26 Кб
Скачать

Білет 1

1. Сліди знарядь злому, інструментів і трасологічних засобів

Сліди знарядь злому — це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому поділяють на такі види: сліди натискання, сліди ковзання (тертя), сліди різання, розпилу, розрубу і свердління (рис. 8). Залежно від умов слідоутворення вони можуть бути об’ємними та поверхневими, статичними і динамічними. Сліди знарядь злому та інструментів виявляють на зламаних вікнах, дверях, проламаних підлогах або стелях, на замикаючих пристроях.

Знаряддя злому — це будь-який твердий предмет (металевий прут, лом, труба, сокира тощо), який може бути використаний для подолання перешкод. Зазвичай застосовується різний столярський або слюсарський інструмент, металеві предмети. До особливої групи знарядь злому належать спеціально виготовлені у злочинних цілях інструменти та пристрої: «гусяча лапа», «рак», «фомка», «уїстіті», «відмички» та ін.

Фіксація слідів здійснюється за загальними правилами в протоколі слідчого огляду, де відображається, що зламано, з якого матеріалу виготовлено цей об’єкт, де він розташований, які на ньому пошкодження, їх розміри, контур, форма, механізм утворення, вид слідів, наявність в них сторонніх речовин тощо. Виявлені на місці події знаряддя злому підлягають ретельному огляду і опису в протоколі. Сліди знарядь злому та інструментів необхідно сфотографувати за правилами масштабної зйомки. Дрібні сліди-відображення доцільно фотографувати методом макрозйомки.

Способи фіксації слідів знарядь злому:

1) опис у протоколі;

2) фотографування;

3) виготовлення схем;

4) копіювання;

5) виготовлення зліпків.

Для виготовлення зліпків використовуються різні матеріали: пластилін, гіпс, синтетичні матеріали — пасти «К», «У-4», «СКТН-1», зуболікарські зліпочні маси (стіракрил, стенс, дентол, тіодент). Виготовлені зліпки слід упакувати та опечатати.

Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дає змогу з’ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його. Сліди знарядь злому у свою чергу підрозділяються на групи по механізму следообразования, обумовленому способом злому й видом інструмента. У зв'язку із цим розрізняють: 1) сліди тиску (удару); 2) сліди тертя (ковзання) і 3) сліди різання. Сліди тиску (удару) залишаються при зломі перешкод різними тупими предметами.

2. Місце події та його матеріальна обстановка є відображенням наслідків певного злочину. Місце вчинення злочину — найбагатше джерело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело, але воно не завжди однаково відображає подію злочину. Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія злочину: 1) має дійсне відображення; 2) не має повного відображення; 3) не знаходить свого явного відображення; 4) має фальшиве відображення. Ці ситуації вимагають відповідної інтерпретації:

1) якщо подія злочину має дійсне відображення, у слідчого немає сумнівів щодо характеру події та осіб, причетних до неї. Достатній обсяг інформації дозволяє припустити дійсність події. Проте на першому етапі розслідування (яким часто є огляд місця події) нерідко важко вирішити, які об’єкти слід оглядати;

2) якщо подія злочину не має повного відображення, завдання слідчого полягає у відновленні повної картини події, що відбулася.

Неповнота відображення може мати різний ступінь. Якщо відображення настільки неповне, що не передає змін середовища, на основі яких можна судити про відображений об’єкт, тоді неповнота його є істотною. Виникнення неповного відображення пов’язано з такими моментами: а) у процесі вчинення злочину подія повністю не відобразилась на місці події; б) після вчинення злочину виникли зміни об’єктів огляду — слідів та речових доказів;

3) якщо подія злочину не знаходить свого явного відображення, можна передбачити, що: а) знищено дані на місці події (зміни в середовищі зникли, і акт їх виділення став неможливим; разом з тим знищення інформації на місці події (слідів і речових доказів) характеризується виникненням іншої інформації — слідів їх знищення); б) події у цьому місці не було;

4) якщо подія злочину має фальшиве відображення, виникає ситуація відбиття не події злочину, а іншої події, тобто при інсценуванні. У цих випадках необхідно звернути увагу на так звані негативні обставини, які несуть у собі інформацію не про злочин, чиїм відображенням вони нібито є, а про інсценування злочину.

3.Початковий і подальший етап розслідування крадіжок

Початковий етап розслідування крадіжок Приводами до порушення кримінальної справи про вчинення крадіжок є таке: а) заяви громадян чи посадових осіб; б) заяви, повідомлення очевидців чи інших осіб, які дізналися про крадіжку або злочинну діяльність конкретних осіб; в) безпосереднє виявлення ознак розкрадання (затримання з краденим, інші джерела).Підставами слугуватиме достатня інформація про те, на якому об'єкті чи в кого, де, коли вчинено крадіжку, що саме викрадено. Типові ситуаці

1 Подія злочину сумнівів не викликає, факт крадіжки виявлено і підозрюваного затримано з речовими доказами або «по гарячих слідах». Це, зазвичай, ті випадки, коли інформування про проникнення злодія у приміщення здійснюється за допомоги заздалегідь установлених у ньому засобів охоронної сигналізації чи інформація надійшла від конкретних очевидців злочину, які часто самостійно або за участі працівників правоохоронних органів затримують злочинців із краденим. Основне тактичне завдання в такій ситуації - закріпити сліди злочину, тобто зібрати докази, що викривають затриманого, визначити розмір краденого, його місце і т. ін. Типові версії в указаній ситуації: а) факт крадіжки мав місце і вчинено її затриманим; б) затриманий придбав крадене майно або взяв його для схову та ін.З метою перевірки цих версій провадяться такі слідчі дії: особистий обшук, огляд одягу, речей, вилучених у затриманого, а також його допит. Відстрочення цих дій на пізніший час не припустимо, оскільки це може негативно позначитися на схоронності викраденого майна (його як серйозного доказу вини злочинці намагаються позбутися вже в момент реальної для них небезпеки затримання) та слідів на тілі й одязі затриманого, обумовлених, наприклад, способом подолання перешкод.

2. Факт крадіжки встановлено, наявні відомості про гаданого злочинця (групу осіб), проте нікого не затримано. У такій ситуації визначальним чинником виступає час. Основне завдання слідства - це пошук особи (осіб), причетних до крадіжки тощо. Дії слідчого і працівників кримінального розшуку мають відзначатися максимальною оперативністю і спрямованістю на збирання пошукової експрес-інформації способом короткого опитування обізнаних осіб про кількість, індивідуальні прикмети зовнішності злочинців (стать, вік, особливі прикмети, одяг тощо), в якому напрямку вони зникли, можливі місця їх перебування, а також характер чи специфічні ознаки викраденого ними майна. Після чого негайно здійснюється переслідування злодія (злодійської групи) «по гарячих слідах», а також використання оперативних можливостей органів дізнання. Зокрема, організуються тактичні операції: розшук злочинця; затримання «по гарячих слідах»; розшук викраденого майна; встановлення свідків та ін., які охоплюють собою різноманітні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи.

3. Факт крадіжки встановлено, але інформація про суб'єкта злочину відсутня. Така слідча ситуація в інформаційному плані є найменш сприятливою, а в організаційному - найскладнішою. Основні завдання - тісною співпрацею слідчих і опера-тивпо-розшукових органів вживати максимально можливих заходів для встановлення особи, яка вчинила крадіжку, і виявлення викраденого. Для цього можуть проводитися такі тактичні операції: збирання відомостей про злочинця, розшук викраденого майна та ін. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій на початковому етапі розслідування крадіжок.

Для початкового етапу розслідування крадіжок є характерними також певні типові слідчі версії. Так, у ході розслідування крадіжок чужого майна, вчинених проникненням у приміщення, конструюються такі версії:

- крадіжку вчинила стороння особа;

- крадіжку вчинила стороння особа за участю або за сприяння працівника об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою;

- крадіжку вчинив працівник цього об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріальною особою, чи особа, яка охороняла об'єкт;

- крадіжку вчинила стороння особа, але факт крадіжки використано матеріально відповідальною особою для приховання нестачі або присвоєння інших цінностей, що є в її розпорядженні;

- крадіжку вчинила стороння особа за сприяння матеріально відповідальної особи, яка намагається приховати нестачу;

- крадіжку зі зламом інсценувала матеріально відповідальна особа з метою приховання нестачі або ухилення від сплати по-датків (нібито викрадене майно списується на збитки і цим знижується реальний прибуток, який підлягає оподаткуванню).

Білет 2

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]