2 Заняття

Фізіологія кровоносних судин

Кровоносні судини – артерії, артеріоли, капіляри, венули, вени.

По артеріям кров транспортується від серця до органів і тканин. Їхня стінка товста і має три шари: зовнішній (адвентиція) – сполучнотканинна оболонка; середній – м’язова оболонка; внутрішній – ендотеліальна оболонка, під якою в деяких судинах є ще внутрішня еластична мембрана, що надає стінкам судин міцності та пружності.

Артеріоли регулюють кількість крові, яка протікає через орган. Вони мають добре розвинений м’язів шар, завдяки чому їх просвіт може розширюватися і звужуватися.

Капіляри – мікроскопічні судини, що сполучають артерії з венами. Стінка капілярів побудована з одного шару плоских ендотеліальних клітин, тому через неї легко проходять речовини, розчинені у воді, і гази. Ці судини виконують обмінну функцію.

Вени мають здатність спадатися, тому що їхня стінка тонша за артеріальну і містить менше гладеньких м’язових клітин та еластичних волокон. Вени мають клапани, які перешкоджають зворотному руху крові у цих судинах.

Між артеріальними та венозними судинами існують сполучення, які мають назву анастомозів.

Функціональна характеристика судин. Залежно від виконання функції судини можна підрозділити на:

• амортизуючи (аорта і артерії);

• резистивні (артеріоли);

• обмінні (капіляри);

• шунтувальні (венули);

• ємнісні (вени).

Основні принципи гемодинаміки

Наука, що вивчає рух крові по судинах, отримала назву гемодинаміки.

За її законами рух крові визначається градієнтом тиску, який є різницею між тиском в лівому шлуночку при його систолі та тиском в правому передсерді при його діастолі. Наприклад, в кінці систоли в лівому шлуночку створюється тиск величиною 120-130 мм рт. ст., В цей час в правому передсерді, що знаходиться в діастолі, тиск падає до 0 мм рт. ст. Таким чином виникає градієнт тиску величиною 120-130 мм рт. ст.

Серце викидає в судини 60-70 мл крові тільки під час систоли, але кров по судинах тече безперервно. Безперервний потік крові зумовлений пружністю артеріальних судин. Після систоли шлуночків тиск в артеріях різко підвищується і стінки артерій розтягуються. Під час діастоли тиск крові в артеріях падає і стінки судин завдяки пружності повертаються до попереднього стану. Вони тиснуть на кров, проштовхують її далі і забезпечують рівномірний рух по судинах. Безперервному рухові крові сприяють амортизуючі судини - аорта й артерії.

Рух крові по судинах залежить від загального периферичного опору судин.

Опір судин знаходиться в прямо пропорційній залежності від в'язкості крові і в обернено пропорційній - від радіуса судини. Основний опір рухові крові виникає в резистивних судинах - артеріолах. При збільшенні опору в артеріолах відтік крові з артерій зменшується і тиск в них підвищується. Зниження тонусу артеріол збільшує відтік крові з артерій, що призводить до зменшення артеріального тиску. Зміна їх просвіту є головним регулятором рівня загального артеріального тиску.

Наступним показником гемодинаміки є лінійна швидкість кровотоку, яка є відображенням швидкості руху частинок крові уздовж судини. Цей гемоди­намічний показник залежить від площі поперечного перерізу судини: чим більша площа перерізу, тим меншою є швидкість, з якою протікає кров по цій судині. Саме тому в аорті, площа перерізу якої становить 2,5 см², лінійна швидкість найбільша - 20 см/ с, а в капілярах, сумарна поперечна площа яких складає 2500 см², лінійна швидкість дуже мала - 0,03-1,05 см/ с.

Об'ємна швидкість кровотоку - це кількість крові, яка протікає через поперечний переріз судини за одиницю часу. Об'єм крові, що протікає через кожний відділ судинного русла за одиницю часу, завжди однаковий, тобто за 1 хвилину через аорту або легеневі артерії, або сумарний поперечний розріз на будь-якому рівні артерій, вен, капілярів, протікає однакова кількість крові. Ця кількість крові є хвилинним об'ємом крові.