
- •Пояснювальна записка
- •Зміст педагогічної практики
- •Вимоги до бази практики
- •Функціональні обов’язки факультетського керівника практики
- •Порядок проходження практики
- •Функціональні обов’язки старости тимчасової групи
- •Функціональні обов’язки методиста
- •Підведення підсумків практики
- •Навчально-педагогічна (безперервна) практика на 4 курсі
- •Завдання
- •Звітна документація навчально-педагогічної (безперервної) практики студентів 4 курсу
- •Педагогічна практика на 4 курсі Завдання:
- •Звітна документація педагогічної практики студентів 4 курсу
- •Педагогічна практика на 5 курсі Завдання:
- •Звітна документація педагогічної практики студентів 5 курсу
- •Науково-дослідні завдання
- •Критерії оцінювання роботи студентів-практикантів
- •Література
- •Зразок оформлення щоденника про проходження педагогічної практики Щоденник педагогічної практики
- •Зразок оформлення характеристики студента-практиканта Характеристика студента-практиканта __ курсу групи ___ історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету
Зразок оформлення щоденника про проходження педагогічної практики Щоденник педагогічної практики
студента-практиканта _______________ факультету______ курсу ____.
Практика проводиться в школі № _________ міста (села) ____________ у класі ____ з ________ по _______ року.
Адреса школи _______________________________________________
Директор школи _____________________________________________
Заступник директора з навчально-виховної роботи ________________
Класний керівник ____________________________________________
Методист зі спеціальності _____________________________________
Методист з педагогіки ________________________________________
Методист з психології _________________________________________
Схема індивідуального плану роботи студента на період педагогічної практики
Перший тиждень з __________ по _________ 200_ року
Дні тижня |
Навчальна робота |
Виховна робота |
Позакласна робота |
Індивідуальні дослідні завдання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Понеділок |
|
|
|
|
Вівторок |
|
|
|
|
Середа |
|
|
|
|
Четвер |
|
|
|
|
П’ятниця |
|
|
|
|
Додаток 4
Зразок оформлення характеристики студента-практиканта Характеристика студента-практиканта __ курсу групи ___ історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету
_____________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові у родовому відмінку)
Олексійчук Тетяна Іванівна проходила педагогічну практику у __ класі ЗОШ № __ міста ___ з _______ по _____ 200_ року.
Під час .................................
Педагогічна рада школи пропонує оцінити педагогічну практику студентки-практикантки на „відмінно”.
Директор школи __________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Вчитель історії __________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Класний керівник ________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Додаток 5
Пам’ятка студенту-практиканту з підготовки до уроку
Безпосередня підготовка вчителя до уроку полягає у конкретизації тематичного плану стосовно кожного уроку і передбачає складання планів-конспектів окремих уроків. Вчитель має більш детально ознайомитись з тим, як викладено відповідний матеріал у підручнику, зіставити його з наявним рівнем підготовки учнів та існуючими дидактичними можливостями. Готуючись до проведення уроку, педагог повинен:
• здійснити відбір змісту навчального матеріалу з урахуванням мети і завдань даного уроку;
• виділити труднощі, що можуть виникнути у процесі вивчення нового матеріалу;
• вибрати найдоступніші форми і способи пояснення нових (особливо важкозрозумілих) понять, термінів, класифікацій;
• визначити систему найефективніших методів та прийомів навчання;
• спланувати взаємодію з учнями на різних етапах навчального пізнання в межах уроку;
• підібрати необхідні засоби унаочнення даного уроку (в залежності від матеріально-технічної бази шкільного кабінету).
Технологічний ланцюг безпосередньої підготовки вчителя до уроку передбачає такі конструктивні дії:
вибір раціональної структури даного уроку з визначенням його поелементної побудови;
чітке планування матеріалу уроку з визначенням його обсягу, виділення в ньому головного, вибір змісту демонстраційного матеріалу, розподіл навчальних завдань з урахуванням їх рівня труднощів;
передбачення видів роботи школярів на уроці (різні форми організації навчання, різні види навчально-пізнавальної діяльності, різні варіанти опитування, елементи самостійної роботи та інше);
раціональний розподіл часу на окремі етапи уроку з визначенням шляхів логічного переходу між ними.
Під час планування уроку умовно можна виділити три взаємопов'язані між собою стадії: визначення мети уроку, розробка відповідного дидактичного апарату для його проведення, становлення структури даного уроку з передбаченням можливих навчальних ситуацій.
Визначаючи мету уроку, бажано пам'ятати про єдність освітніх, розвивальних і виховних завдань, які спрямовані на формування системи знань, умінь та навичок. Мета завжди повинна відповідати конкретній темі уроку.
Дидактичний апарат уроку містить історичний зміст, вказує форми і методи роботи, використання необхідних засобів унаочнення, розв'язання завдань проблемного і творчого характеру, наявність елементів цікавої історії.
Коли остаточно визначена структура уроку, тоді розробляються і моделюються різні навчальні ситуації. Вчитель може продумати дії, спрямовані на: активізацію уваги учнів під час вивчення нового матеріалу; створення сприятливої психологічної атмосфери в ході уроку; пробудження пізнавального інтересу школярів у процесі вивчення нової теми. Все це в комплексі допоможе уникнути негативного ставлення до навчання з боку учнів. Бажано, щоб на уроках не було стереотипності та монотонності.
Кінцевим результатом підготовчої роботи вчителя до уроку є складений поурочний план, форма і обсяг якого може бути різним в залежності від специфіки конкретної теми та досвіду педагога.
Вчителю-початківцю потрібно складати детальний план-конспект до уроку з аналізом кожної педагогічної дії. Це допоможе продумати основні деталі наступного уроку і краще його провести.
Поурочний план містить таку інформацію:
• тема уроку, клас, дата проведення;
• методичний апарат (мета і завдання уроку, його тип; комплекс методів та методичних прийомів; обладнання навчальними та наочними посібниками; використання додаткових інформаційних джерел);
• хід уроку (його структура, зміст окремих елементів, план вивчення нової теми, орієнтовний розподіл часу на окремі етапи уроку та інше).
Розглянемо основні етапи підготовки вчителя до уроку:
• детальне ознайомлення з програмами шкільних курсів історії;
• складання календарного плану роботи відповідно до шкільного розкладу уроків;
• розробка календарно-тематичного плану з кожного курсу історії;
• розробка та планування окремих уроків;
• добір необхідної основної та додаткової навчальної літератури, обладнання, засобів навчання тощо.