7. Релігійне мистецтво раннього залізного віку. Скіфи (VIII–III ст.До н.Е.)

Однією з найбільш розвинутих культур раннього залізного віку була культура скіфів. Скіфи – іраномовний народ, заселяли Північне Причерномор’я від Дону до Дунаю у VIII-III ст. до н. е. Про скіфів вперше написав грецький історик Геродот. Він розділив їх на скіфів-хліборобів та скіфів-кочівників, які займались кочовим скотарством. У них панував табірний суспільний лад, відбувався перехід до класового суспільства, утворювалась кочівна держава. У скіфів було мало міст. Геродот згадує місто Гелон. Археологи вважають, що це Більське городище (площа 4000 га) на річках Ворсклі та Сухій Груші. Там знайшли землянки, напівземлянки, зрубні великі будівлі. Це був великий ремісничий центр. Друге велике місто скіфів, про яке пише Геродот – Каменське городище, знаходилось на лівому березі Дніпра та річки Конка.

Нам майже нічого невідомо про релігію скіфів. Очевидно, у них, як і в інших народів того часу панувало язичництво. Особливе місце посідав культ зброї. Найвища пошана, як пише Геродот, віддавалась залізному мечеві бога війни Арія, якому щорічно приносили в жертву коней, рогатих тварин та кожного сотого полоненого. Меч ставили на величезну купу хмизу, на яку ложили і жертви. Хмиз підпалювали і перед величезним вогнищем молились.

Найбільшим внеском в історію світового мистецтва скіфів є їхні кургани. Саме в них цей вид монументальної архітектури досягнув найвищого розвитку. Відомо дві групи курганів:

1. На території Ставропільщини та Прикубанья VII-VI ст.до н.е.

2. На Нижньому Подніпров’ї IV ст. до н.е.

У V-IV ст. до н.е. Скіфи почали захоплювати Таврійський півострів – Крим. У ІІІ ст. до н.е. виникло велике місто Неаполь Скіфський. Кургани в Криму подібні до курганів Нижнього Подніпров’я. Їх земляні насипи, оперезані кам’яним кільцем-кромлехом, були особливо виразні на тлі безкрайнього рівного степу. Всередині кургану було по декілька приміщень, в залежності від того скільки приносилось жертв. Були приміщення для самого вождя, для його слуг, для речей, потрібних в загробному світі. Поверхня кургану, як правило, була плоска, щоб на ній можна було справляти тризни. На вершині часто ставили антропоморфні стели, які зображали божества, або вождів. Головна поховальна камера часто перекривалась уступчастим склепінням, викладеним з витесаних прямокутних кам’яних блоків, покладених один над одним уступами (один блок нависав над іншим), виходило щось подібне до шатрового склепіння. Верх склепіння перекривався плоскою кам’яною плитою. До головної камери вів коридор, який називався дромос (шлях). Він також перекривався уступчастим склепінням. Курганів з такими камерами і дромосами найбільше в Боспорському царстві, у його столиці – Пантикапеї. Анологічні кургари зустрічаються і в Прикубанні, наприклад – кургани Куль-Оба, Юз-Оба.

А нтропоморфні стели, що ставились на вершинах скіфських курганів, подібні до стел доби міді-бронзи, але більш різноманітні за своєю формою: це можуть бути просто плити, а можуть бути й антропоморфні скульптури. Характерний зразок скіфської надгробної стели – стела з Дніпорпетровського музею IV ст. до н.е. На кам’яній плиті вирізьблено обличчя, гривна – символ знатного походження, в руці – ріг-ритон (ріг достатку), на поясі колчан для стрів – сагайдак, короткий меч-акинак, з лівого краю видно обриси лука.

Шедеврами світового мистецтва є знайдені в скіфських курганах речі знаті (предмети побуту та культу), виготовлені з дорогоцінних металів. Їх виконання настільки майстерне і досконале, настільне несхоже на примітивні антропоморфні скіфські стели, що виникає думка, що ці речі робили для скіфів греки. Питання залишається відкритим. Характерною ознакою цих речей є «звіриний стиль»: всі вони мають зображення звірів: левів, тигрів, оленів, соколів, орлів фантастичних грифонів – лево-птахів. Форми тіл тварин стилізована згідно предмету, на якому вони зображені. У скіфському мистецтві звірі були символами трьох частин всесвіту: небесного, земного і підземного царства. Птахи: соколи, орли, грифони символізували небесний світ; земні тварини: земний, а підземні тварини – підземне царство. Всесвіт у скіфському мистецтві також передавався за допомогою всесвітнього дерева, коріння якого уходять в підземний світ, стовбур є в земному світі, і верхівка – поринає в світ небесний.

Часто скіфи зображували сцени терзання, коли звірі-хижаки, що вважались символами смерті, розривають травоїдних тварин, які вважались символами життя. Це відображало боротьбу двох головних процесів буття, що вічно триває у світі.

У 1862-1863 рр. Іван Забелін розкопав один з найбільших курганів Чортомлик (висота 20 м., ширина 330 м.). На рівні материка в кургані була виявлена яма (6 х 4 м.), заглиблена в материк на 11 м. По 4-х кутках ями були зроблені 4 поховальні камери (2 х 5 х 3,5 м.). В одній камері було чоловіче, а в іншій жіноче поховання. На них багато золотих речей. Найцінніша є срібна, позолочена ваза, прикрашена рельефними орнаментами.

За своєю формою вона нагадує амфору. Майже всю площину тулуба займає зображення символічного дерева життя, на гілках якого сидять птахи. Дерево життя виростає із солярної зірки – символу Великої богині життя. За легендою, щоранку Велика богиня життя у вигляді солярної зірки з’являється на небосхилі і щовечора занурюється в океан. Міфічний крилатий кінь-змій – Гіппокампт перевозить її вночі водами підземного океану. Гіппокампт зображений в нижній частині тулуба вази. Верня частина тулуба розділена на 2 пояса. У ніжньому поясі зображена сцена приборкання скіфами дикого коня і приношення його в жертву, а у верхньому – сцени роздирання грифонами (крилатими левами) оленя.

Х арактерними зразками скіфського мистецтва є вироби Келермеських курганів VI ст. до н. е. У цей час скіфи повернулись з передньо-азійських походів і витіснили з Причорномор’я кіммерійців.

Біля Келермеської станиці в 1904-1906 рр. Шульцом та Веселовським було розкопано 6 курганів, у яких було знайдено багато цінних речей. Зокрема, до шедеврів світового мистецтва належить «Золота пантера» (довжина 32, 6 м.), яка прикрашала щит. Постать пантери виконана з чудовим знанням анатомії (виявлено всі її характерні риси) і разом з тим стилізована під орнамент. На лапах і на хвості зображені маленькі пантерки, вухо перетворено на орнамент. Вухо, ніс, око інкрустовані емаллю. Отже, майстер не прагнув до натуралістичного зображення, а хотів створити узагальнений образ звіра, його знак-символ.

За стилем виконання «Золота пантера» подібна до фігурки оленя, знайденого в Костромському кургані. Олень також служив накладкою для щита.

1 У 1971 р. на терені м. Орджонікідзе археолог Борис Мозолевський розкопав курган Товста Могила. Курган був повністю розграбований, але грабіжники не помітили деяких речей, які лежали в глиняному мулі, що заповнював поховальну камеру. Саме в глиняному мулі в кінці дромосу, перед самим входом в поховальну камеру, археологи знайшли найбільший шедевр скіфського мистецтва – золоту п ектораль.

Це культовий предмет, який надягався на шию. Крученими шнурами пектораль розділяється на три орнаментальні смуги. У нижній смузі зображені сцени терзання – грифони роздирають свійського коня. У середній смузі – символічне дерево життя, яке виростає з солярної розетки. У верхній смузі – складна позиція з побуту скіфів, у якій присутні і символічні і натуралістичні елементи. В центрі композиції два скіфа розгортають золоте руно. Золоте руно було символом непереможної сили і влади. Його одягав Зевс, воли сідав на свій небесний трон. У греків золоте руно зберігалося в Колхіді в храмі бога Ареса. Можливо припустити, що скіфи пов’язували золоте руно із своїм головним богом війни Арієм. В обидві сторони від цієї композиції зображені мирні сцени із скіфського побуту: коні, корови, яких доять скіфи.

За своєю тематикою три смуги пекторалі відповідають трьом смугам на вазі з Чортомликського кургану. Тут так само присутня флористична, зооморфна та антропоморфна смуги.

У ІІІ ст. н. е. скіфи були витіснені з північного Причорномор’я племенами сарматів, які сформувались в VI-IV ст.. до н. е. в Нижньому Поволжі та Приураллі. Сармати перейняли у скіфів звіриний стиль, але дещо змінили його, щедро оздоблюючи свої вироби дорогоцінними та напівдорогоцінними каменями. Отже створили новий звіриний поліхромно-інкрустаційний стиль.

Х арактерний приклад такого стилю – жіноча діадема з кургану Хохлач біля Новочеркаська (так званий Новочеркаський скарб). В центрі розміщене жіноче погруддя, виготовлене з кварциту. Решта поверхні інкрустована овальними червоними гранатами, зеленим склом, а також накладними рельєфами з золота (зображення орла). Завершується діадема зображення символічного дерева життя, біля якого стоять олені. Здебільшого стиль сарматів характеризується як мистецтво варварів, тому що в ньому немає відчуття міри та гармонії, як в античному чи скіфському мистецтві.

Діадема з кургану Хохлач

Головні терміни:

1. Палеоліт – давній кам’яний вік (250 000 – 12 000 р. до н. е.) .

2. Мезоліт – середній кам’яний вік (12 000 –8 000 р. до н. е.)

3. Неоліт – новий кам’яний вік (8 000 –4 000 р. до н. е.).

4. Мімезис – наслідування.

5. Петрогліфи – малюнки на камені.

6. Чуринга – кам’яна плитка з зображенням тотема.

7. Мисливська магія – обряд, що забезпечував успішне полювання.

8. Тотемізм – віра в предка – тотема

9. Анімізм – від анімус – душа – віра у вічну душу.

10. Неолітична революція – перехід до землеробства та скотарства.

11. Язичництво – багатобожжя, поклоніння силам природи.

12. Менгір – кам’яна вертикальна брила.

13. Дольмен – кам’яна горизонтальна плита.

14. Кромлех – кам’яне коло з менгірів і дольменів – основа храмів і курганів в добу міді-бронзи.

15. Антропоморфна стела – кам’яна плита з зображенням людини.

16. Скіфський звіриний стиль – зображення звірів як символів трьох частин світу.

Питання для самоперевірки:

1. На які періоди поділяється «домистецтво»?

2. Яким часом датуються перші твори мистецтва?

3. З якими релігійними віруваннями пов’язане мистецтво первісних людей?

4. Чому первісні люди обожнювали жінку?

5. Назвіть найбільш відомі палеолітичні печери, у яких збереглися розписи.

6. Назвіть найбільш відомі пам’ятки палеоліту в Україні.

7. Як змінилось мистецтво в добу мезоліту в порівнянні з палеолітичним?

8. Яка нова релігія виникла в добу неоліту і як це позначилось на мистецтві?

9. Яку неолітичну культуру в Україні називають культурою кольорової кераміки?

10. Які нові релігійні культи з’явились в добу міді-бронзи у порівнянні з добою неоліту і як це позначилось на мистецтві?

11. З яким релігійним культом пов’язано виникнення курганів?

12. Як уявлення скіфів про всесвіт відобразились на їхньому мистецтві?

13. Чим мистецтво сарматів відрізняється від мистецтва скіфів?

Творчі завдання:

1. Які археологічні пам’ятки були відкриті у вашій місцевості(місті, селі, районі)? Які пам’ятки мистецтва були знайдені археологами?. Опишіть їх.

Література:

1. Крвавич П.Д., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво. Т.І. – Львів:Світ, 2000.

2. Шейко В.Н., Гаврюшенко А.А., Кравченко А.В. История художественной культуры. Первобытность. Древний мир. – Харьков: ХГАК, 1998.

3. Всеобщая история искусств. Т.І. Искусство Древнего мира. (под ред.. Чегодаєва А.Д.). – М.:Искусство, 1956.

4. История искусства зарубежных стран. Т.І. – М.:Издательство Академии художеств СССР,1962.

23