Тема 1: Релігійне мистецтво первісного суспільства. План:

1. Відкриття мистецтва первісного суспільства.

2. «До мистецтво» нижнього та середнього палеоліту 250 – 40 тис. р. до н. е.

3. Мистецтво верхнього палеоліту 40–12 тис. р. до н.е.

4. Мистецтво середнього кам’яного віку–мезоліту 12–8 тис. р. до н. е.

5. Мистецтво нового кам’яного віку – неоліту 8 – 4 тис. р. до н. е.

6. Мистецтво доби міді-бронзи 3000 – 2 000 р. до н. е.

7. Мистецтво раннього залізного віку 1 000 р. до н. е.

1. Відкриття мистецтва первісного суспільства.

Перші знахідки, пов’язані з мистецтвом первісного суспільства, були зроблені на півдні Франції та на півночі Іспанії. У 1833 р. в печері Шаффо була знайдена кістка з зображенням двох ланей. У 1860 р. в печері Мосса археолог Е. Ларте знайшов ріг оленя з вигравіруваним зображенням голови ведмедя. У 1864 р. в печері Ла Мадлен (Франція) знайшли бивень мамонта із продряпаним на ньому зображенням мамонта – розмірами 24,5 см. Це відкриття примусило вчений світ Європи серйозно замислитися над художніми спробами первісної людини. Цей рік вважається датою відкриття палеолітичного мистецтва. У 1871–1873 рр. дослідник Е.П’єтт назбирав у печерах Францііії цілу колекцію палеолитичного мистецтва – більше 100 предметів із зображеннями тварин. У 1864 р. були виявлені малюнки в печері Ніо, у 1878 р. – настінні гравірування в печері Шабо. Колекція творів палеолитичного мистецтва, знайдених Е. Ларте та Е.П’єттом, була представлена на всесвітній виставці в Парижі в 1878 р. У наступному 1879 р. іспанський дворянин Марселіно де Сатуолла відкрив вражаючі розписи печери Альтаміра, про які написав у творі «Короткі замітки з приводу деяких передісторичних предметів, знайдених в провінції Сантандер». Проте до початку ХХ ст. ці відкриття замовчувались у наукових публікаціях. Вчені ХІХ ст. не могли збагнути і пояснити художньої діяльності первісної людини. У 1901 р. в печері Фон-де-Гом було відкрито більше 80-ти малюнків. У 1914 р. в печері «Трьох братів» були виявлені зображення трьох колдунів, один з яких в шкурі оленя танцює ритуальний танець. У 1940 р. випадково була відкрита найбільш грандіозна по кількості розписів і їх збереженню печера Ласко. До початку 60-х років ХХ ст. вже було відомо близько 120 печер (не тільки у Францііії, але й на Уралі, в Сибіру, Монголії, в Україні), розписи яких стали об’єктом дослідження вчених.

2. «До мистецтво» нижнього та середнього палеоліту 250-40 000 р. До н. Е.

Виникнення мистецтва – наукова проблема, що залишається не вирішеною і до сьогодні. Розглядаючи цю проблему, вчені відповідають на 3 питання: коли виникло мистецтво, чому виникло мистецтво, як виникло мистецтво.

Існує кілька версій, що до часу виникнення мистецтва, але більшість вчених сходяться на тому, що мистецтво виникло в період верхнього палеоліту, приблизно 40-35 000 років до н. е. і пов’язано з появою HOMO SAPIENS («людини розумної»). Все, що було створено до HOMO SAPIENS її попередником HOMO HABILIS («людиною вмілою») вважається передісторією мистецтва, або «домистецтвом».

Період давнього кам’яного віку – палеоліту (палеос – давній, літос – камінь) охоплює величезний проміжок часу: від появи перших людей (архантропів) – 1мільйон 750 000 років тому до Середнього кам’яного віку – 12 000 р. до н. е.

Найдавніша людина, яка жила на землі була виявлена вченими у Танзанії (Африка) в печері Олдовей. Знайдено кілька її кісток. Це була «людина вміла» – «Homo Habilis», яка жила приблизно 1 мільйон 750 000 років тому. Цей науковий факт не суперечить Святому Писанню. У Біблії сказано, що Господь створив людину на 6-й день творіння, але мається на увазі день не в сучасному розумінні цього слова. Давньоєврейською мовою «день» і «проміжок часу» позначаються одним словом «іом». Якими були ці проміжки часу ми не знаємо, можливо вони могли охоплювати тисячі, мільйони та мільярди років. На острові Ява (Індонезія) виявлено кістки людини, що жила 500 000 років тому. У Європі 300 000 р. до н. е. з’явились неандертальці, які вміли будувати житла, користуватися вогнем, шити одяг. Залишки неандертальця були вперше виявлені в долині річки Ніандер (Німеччина). Саме з неандертальцями пов’язують зародження «до мистецтва». У своїй монографії «Походження мистецтва» А. Столяр пише, що «до мистеттво» виникло в період нижнього палеоліту 250-200 000 р. до н.е. і було пов’язане з мисливською магією. На думку А. Столяра «до мистецтво» пройшло 3 етапи:

1. натуральної творчості,

2. натурального макету,

3. глиняного періоду (перехідний період до власне мистецтва).

1. Першим самим простішим періодом «до мистецтва» була натуральна творчість, яка припадає на нижній палеоліт (250-150 тис. р. до н. е.), коли для мисливської магії первісна людина використовувала якусь натуральну частину звіра: найчастіше голову, або рідше – кінцівки. На палеолітичних стоянках Торальба, Амброза (Іспанія), Лазаре (Франція) були знайдені голови ведмедів. Мисливська магія – перше релігійне вірування первісних людей у надприродну таємничу силу, яка допоможе вбити справжнього звіра. Головним заняттям, що забезпечувало життєдіяльність людей у той час було полювання. Щоб вижити в льодовиковий період, треба було з’їдати до 5-8 кг м’яса за день. Тому головним об’єктом уваги людини були тварини. Кинута в світ жорстокої матерії після свого гріхопадіння, людина втратила безпосередній контакт з Господом відразу ж забула істинного Бога. Перші релігійні вірування – мисливська магія та тотемізм були цілком пов’язані з тваринами. Мисливці вважали, що між справжнім звіром та його зображенням існує таємничий надприродний зв’язок. Якщо перед полюванням вони виконають магічний танок, у якому «вб’ють» частину звіра, то вб’ють і всю тварину.

Завдяки натуральній творчості наприкінці нижнього палеоліту були створені передумови до другого періоду домистецтва – натурального макету.

2. Період натурального макету припадає на середній палеоліт (150-100 тис. р. до н. е. – 40 тис. р. до н.е.) Натуральний макет об’єднував голову тварини із штучним витесаним з каменю, або виліпленим з глини постаментом, які також використовувались в магічних обрядах полювання. У печері Монтеспан (Франція) в 1922 р. виявили масивну виліплену з глини постать ведмедя, завершену натуральною головою тварини і задрапірованою шкурою ведмедя. Це була фактично перша скульптура в тривимірності та натуральних розмірах .

Монтеспанський ведмідь

3 Третій «глиняний період» знаменує перехід від передмистецтва до власне мистецтва і припадає на верхній палеоліт, а саме добу Орін’як – 40-35 тис. р. до н. е.. У цей час з Африки в Європу прийшли люди більш розвинуті, ніж неандертальці. Вони з’явились в Африці приблизно 200 000 років до н.е. і довгий час існували паралельно з неандертальцями. За своєю зовнішністю вони майже не відрізнялись від сучасних людей, вчені назвали їх неоантропи або «Homo Sapiens» («людина розумна»). Приблизно 40 000 років до н. е. неоантропи або кроманьонці перейшли з Африки в Європу. Залишки їх вперше знайшли в печері Кро-Маньйон на півдні Франції. Коли кроманьойнці прийшли в Європу, між ними та неандертальцями розпочалася боротьба, і більш розвинуті кроманьонці врешті решт витіснили неандертальців, які щезли безслідно. Приблизно на цей час і припадає «глиняний період», у якому відбувається зародження мистецтва.

Що стосується питання – чому виникло мистецтво, більшість вчених вважає, що його зародження пов’язано з двома головними причинами, а саме: з прагненням пізнати оточуючий світ шляхом його відображення та з прагненням впливати на тварин шляхом мисливської магії. Ще Платон писав, що мистецтво – це відображення, або наслідування реальних речей, які в свою чергу є відображенням ідей (ідеальних сутностей). Отже мистецтво – це не натуралістична копія речі, її поверхневої оболонки, яку бачимо в дзеркалі, а відображення ідеальної сутності речі, сутності первообразу. Чим ближчий твір мистецтва до первообразу, тим він кращий, тим більше людина отримує від нього насолоду. Іншою причиною виникнення мистецтва вважають мисливську магію. Перед тим як вбити тварину природно, людина вбивали її зображення магічно, сподіваючись, що якась таємнича надприродна сила повинна була на неї подіяти.

На питання – як виникло мистецтво, можна дати відповідь – шляхом надприродного осяяння, коли людина виявила в собі здібність до наслідування – ммезису (mimesis – грецьке, imitation – латинське).

А. Столяр пов’язує «глиняний період» із виготовленням глиняних жіночих статуеток, які мали в ту добу культове значення, втілювали образ богині прародительки, застосовувались у племінних обрядах. Жінка-мати користувалась особливою повагою в палеолітичному суспільстві, вважалось, що вона наділена надприродною силою – створювати людей. Глиняний період названий по імені головного матеріалу – глини, з якого робили скульптурки жінок, хоча їх також вирізьблювали з м’якого каменю (пісковику, вапняку) та бивнів мамонта. Те, що скульптурки людини робили з глини, знайшло свій відбиток в багатьох релігіях світу. Можна провести паралель і з Біблією. Першу людину Господь зробив з глини. У англійській мові слово «clay» має два значення «плоть» і «глина». На сьогодні відомо близько 60 палеолітичних скульптурок жінок, яких вчені називають «Венери». Прикладом є «Венери» з Віллендорфа (Австрія), Костенок (Росія), Мальти .

Венера з Костенко (Росія) Венера з Віллендорфа (Австрія)

Особливо в зображенні жінки підкреслювались і перебільшувались саме статеві частини тіла, які пов’язані з народженням дитини: стегна, груди та черево, у якому таємничо зароджувалось життя; навпаки, руки, ноги, голова передавались узагальнено. Такий спосіб зображення жінки називається натуральним. Зоя Абрамова виділяє 3 типи жіночих скульптурок, які відповідають трьом віковим категоріям: тучний – «бабуся», класичний – «жінка», худорлявий – «дівчина».

З самого початку мистецтво мало два напрямки: антропоморфний (відображення людини) та анімалістичний (відображення тварини). Вони виникли одночасно і розвивались паралельно.