3. Предмет та метод бухгалтерського обліку.

Предметом бухгалтерського обліку в широкому розумінні є все те, що відображається в обліку, тобто господарська діяльність. У вузькому розумінні предметом обліку виступають дії та події господарської діяльності, які трансформуються у свої сукупності в певний стан і результати господарської д-ті. Предмет обліку обмежується рамками господарюючого суб’єкта і складається з окремих елементів – об’єктів. Під об’єктом розуміють конкретний засіб, джерело його утворення та їх рух у процесі розширеного відтворення.

Таким чином, предметом бух обліку є господарські засоби, джерела їх утворення, господарські процеси, що відбуваються на підприємстві, та їх результат.

Метод бух обліку – це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет. Методи:

1. Хронологічного і систематичного спостереження;

2. Вимірювання господарських засобів і процесів;

3. Реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації;

4. Узагальнення інформації з метою звітності.

Облікові дані формуються за допомогою таких елементів методу:

• Документування;

• Інвентаризація;

• Оцінювання;

• Калькулювання;

• Рахунки;

• Подвійний запис;

• Бухгалтерський баланс;

• Фінансова звіність.

4. Рах бухгалтерського обліку, їх зміст та будова.

Бух рахунок - спосіб систематичного спосте­реження, поточного групування та відображення інф про стан та зміни в складі окремих об’єктів обліку. Для кожної групи засобів, джерел їх формування та господарських процесів відкри­вають рахунок.

У результаті господарської діяльності А та П мо­жуть збільшуватися або зменшуватися, що відображається на ра­хунках окремо. З цією метою рахунок бухгалтерського обліку побудовано у вигляді двосторонньої табл, ліву сторону якої називають “дебет”, а праву - “кредит”. Шифр і назву рахунка за­значають посередині таблиці.

Об’єкт обліку х-ться наявністю на певний момент ча­су засобів або джерел, тому спочатку за рахунком відображають цей стан, який назив початковим залишком. Після цього за рахунком відображають суми госп операцій, які спричинили зміни в складі відповідного об’єкта обліку. Збільшення об’єкта обліку записують на одній стороні рахунка, а зменшення - на протилежній. На підставі інф про поч с-до об’єкта обліку та зміни протягом звітного періоду визначають с-до на кінець звітного періоду. Узагальнена інф про зміни в складі об’єкта обліку, відображена за дебетом і кредитом, назив оборотом. Підсумки записів за дебетом рахунка назив де­бетовим оборотом, за кредитом - кредито­вим оборотом.

Залежно від виду об’єктів обліку бух рах поділяють на:

• Активні - для обліку наявності та руху за­собів і відкриваються для об’єктів, які відображ в активі бух балансу.

• Пасивні - для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для об’єктів, які відображ в пасиві балансу.

При відкритті рах початкові с-до в них записують на підставі даних статей балансу. Оскільки госп засоби роз­міщені на лівій стороні балансу - активі, то й с-до за А рах записують зліва у дебеті. Джере­ла госп засобів відображ в балансі праворуч, то с-до за П рах записують справа в кредиті. Таким чином, сума всіх залишків за А рах відображає заг вартість госп засобів і = підсумку активу балансу, а сума всіх залишків П рах відображає заг обсяг джерел формування засобів і = підсумку пасиву балансу. З тієї сторони рах, де показу­ється залишок, відображається збільшення об’єкта обліку, а з протилежного - зменшення.

Х-р записів за активними і пасивними рах:

Активний рахунок
С-до початкове (поч. залишок)	---
+
+Оборот за Дебетом	Оборот за Кредитом +
С-до кінцеве (залишок)

Пасивний рахунок
---	С-до початкове (поч. залишок)
	+
+Оборот за Дебетом	Оборот за Кредитом