ЗУНР

18 жовтня 1918 – У Львові збори. Рішення створити Укр.Національну Раду.

Прийнято статут. Укр.Нац.Рада – вищій представницький орган.

Кінець жовтня – конституційний проект «Устрій Галиської Держави» С.Дністрянського Він складався з 2-х частин.

1. Державна територія – українські етнографічні межі Австро-Угорської монархії. Владу здійснює народ, народний суверенітет. Інші народи мають свої народні управи.

2. Народна Рада – тимчасова законодавча влада.

Старійшина Народної Ради

Народна управа.

Законодавча влада – Народна Рада. В першу чергу треба прийняти закон про Народний Сейм. 9 старійшин.

Виконавча влада – Народна управа: внутрішніх справ, загранична, військова, культурна, оборотна (фінансових справ), судова. Загалом 6 управ.

Всі громадяни рівні перед законом. Конституцію мав прийняти Народний Сейм.

Не прийнятна.

9 листопада – утворення ЗУНР.

Держ.Секретаріат очолив К. Левицький. Після нього – С. Голубович.

13 листопада 1918 – прийнято Тимчасовий Основний Закон, в якому 5 артикулів - Держ.символи, тимчасовість влади, назва держави – ЗУНР.

Автори – А.Шептицький (?), П.Піляс.

15 листопада 1918 – закон про поповнення Укр.Нац.Ради з 69 до 150 депутатів.

16 листопада 1918 – закон про тимчасову адміністрацію областей ЗУНР. Повітові комісари, яких призначає Держ.Секретаріат.

21 листопада 1918 – закон про організацію судів та судової влади.

4 січня 1919 – Укр.Народна Рада обрала виділ зі свого складу – 10 осіб, які мали обирати уряд. Також за виділом право амністії.

15 лютого 1919 – закон про державну мову.

8 квітня 1919 – закон про виконання прав і свобод.

16 квітня 1919 – закон про Сойм ЗУНР (при формуванні брався до уваги національний признак – з 226 – 162 українці, 33 – поляки, 27 – євреї, 8 - німці).

9 червня 1919 – Є.Петрушевич отримав диктаторські повноваження.

З листопада 1919 – уряд ЗУНР в еміграції. Звідти вони виступають за демократичну конституцію. Уряд Петрушевича звертається до Дністрянського.

30 квітня 1921 – проект основ державного устрою Галицької держави.12 розділів. Подано на розгляд Антанті:

Державні народності – українці, поляки, жиди.

Законод.влада – Державна Рада, яка обиралася на 5 років.

Викон.влада – Президент, який обирався на 6 років. Президентом міг стати лише українець. Президент мав 4 віце-президента. Формував уряд.

Держ.мова – українська. Урядові мови – укр., польська, єврейська. Мешканці інших національностей могли звертатися своєю рідною мовою.

Вузи доступні для всіх.

14 березня 1923 – рада послів Антанти визнає Східну Галичину частиною Польщі.

Проект Теодота Галіпа (1873-1943), лідера УРП на Буковині.

«Основні права і обов’язки укр..громадян» (кінець 1920) 8 розділів, 52 статті.

Рівність громадян.

Рівність у допуску на урядові посади.

Природні права – свобода світогляду, пересування тощо.

Політичні права – свобода думки, ні цензурі, свобода зборів.

Соц.-економічні права – освіта, наука, праця, підприємництво.

Обов’язки: особиста службі державі і громаді, податки, військова служба, початкова освіта.

Особливість проекту – ставлення до сім’ї, як до майбутнього держави.

Становище України у складі 2-ї Речі Посполитої (рп).

Сх.Галичина та Зах.Волині потрапили до складу РП в 1919 р. (5,6 млн. за переписом 1931).

2 палатні збори.

Президент.

Палата Міністрів.

17 березня 1921 – Березнева Конституція. 7 розділів, 126 статей. Конституцію прийняв установчій сейм.

Пасивне виборче право.

Викон.влада – Президент, який обирається на 7 років. Обирається парламентом. Президент призначає Голову Ради Міністрів та уряд. Призначає службовців на вищі посади.

Постанови має підписувати Голова Ради Міністрів чи профільний міністр.

Президента судить лише Державний Трибунал.

Провідна церква – римо-католицька.

Національностям присвячені 2 статті. Всі ріні з поляками.

В освіті, вихованні, громадській діяльності може використовуватися рідна мова.

1926 – зміни до конституції. Виросла роль президента.

23 квітня 1935 – Квітнева конституція, яка підписана Мосьцицьким.

Президент обирається на 7 років. Обирався на великому зібранні (сейм, сенат, Голова Держ.Суду, 75 найповажніших громадян). Президента обирали між 2-а кандидатурами.

Президент уособлює собою єдину і неподільну державу.

Президент понад держустановами, урядом. Не відносився до жодної з гілок влади.

Повноваження президента – прерогативи та звичайні.

Прерогативи – акти, які не потребують підписів, окрім президентського.

Президент призначає суддів Держ.Трибуналу, командувачів армією. Має представницькі функції.

Відповідає лише перед Богом та історією.

Мав право видавати закони, право вето, призначати 1/сенаторів, відкривав та закривав засідання Сейму.

Рада Міністрів. Уряд відповідає перед президентом . Голова – Прем’єр

Парламент 2-палатний. Нижня палата – Сейм. 208 депутатів. Обиралася звичайним голосуванням, кандидатів висували окружні збори. З 30 років можна стати депутатом. Верхня палата – Сенат. 96 депутатів. Обирає еліта (ті, хто має держ.нагороди, освіту, офіцери). Пасивне виборче право. Обирати можна з 30 років. Щоб стати депутатом Сенату кандидату має бути 40 років.

Парламент обирався на 5 років.

На місцях вищій начальник, це воєвода, якого обирав президент. Воєвода підпорядковувався Раді Міністрів. Повноваження воєводи – набір до війська, нагляд за органами місцевого самоврядування, затвердження тарифів квартирної плати, охорона здоров’я тощо.

Віце-воєводу призначав міністр внутрішніх прав.

В Галичині польське управління з 1920 року.

Волинське воєводство – призначали осіб, які стояли на українських позиціях. На пропольських позиціях – В.Юзевський.

3 напрями укр..руху.

Лівий – КПЗУ

Центр – С.Баран, Д.Левицький. Проти асиміляції (Укр.Нац.Демокр.Об’єднання). Представники УНДО обиралися віце-маршалами Сейму.

Праві – ОУН.

Вересень 1939 – проект М.Сциборського

«Основні закони, Конституції Укр.держави».

Україна – суверенна, авторитарна, тоталітарна.

Основні засади націократії – надкласовість, проти партійність.

Влада належить нації (вождю нації).

Одна ідеологія – націоналізм.

2 церкви – православна (автокефальна з патріархом у Києві) та УГКЦ.

Повнота влади у вождя нації. Обирався великими зборами нації (представниками Сойму і Верховна Рада народної праці). Вождь обирався пожиттєво. Відповідає перед Богом, нацією і власним сумлінням.

Вождь відповідає за діяльність законодавчої, виконавчої и судової влад. Призначає і звільняє уряд, держ.урядовців, військових командирів, ректорів. Призначав вищих церковних ієрархів. Призначав суддів, крайових начальників, Головного держ.контролера, Головного Отамана.

Вождь дає згоду на перебування в державі іноземних військ.

Законодавча влада – Держ.Сойм. Депутатом міг стати громадянан старший за 25 років. Голосування на виборах з 21 року. Сойм обирався на 3 роки. Депутат – посол.

Для зміни конституції необхідно 2/3 голосів послів.

Сойм відповідає за податки, бюджет, військовий контингент.

Рішення Сойму дійсні лише після підпису вождя.

Виконавча влада – Збір державних секретарів. Очолюється вождем та першим держ.секретарем.

Судова влада – Найвищій Адміністративний, Касаційний суди. Суддів призначає вождь.

Права і свободи – оборона держави.

Професійно-станова організація держави – праця, святий обов’язок. Громадяни мають об’єднуватися у профес-станові організації. Верховна Рада народної праці на чолі цих об’єднань. Керую ВР Президія. Президію очолює вождь.