62.Державний устрій сша

Конституція закріплює федеративну форму територіального устрою. США складається із 50 штатів та федерального округу Колумбія з особливим статусом, на території якого знаходиться столиця країни – Вашингтон. Крім того до складу США входять і асоційовані держави, які мають обрані парламенти та президентів. Закони США мають тут верховенство, як і в штатах, але вони не мають свого представництва в Сенаті, а у Палаті представників є їх делегат з правом лише дорадчого голосу. Штати – державні утворення, які не мають суверенітету та права виходу із США. Конституція США має пріоритет над конституціями штатів, які визнають її верховенство. Крім федерального уряду кожен штат має свій уряд, який очолює обраний населенням губернатор. Законодавчу владу штатів здійснюють легіслатури штатів, судову – Верховний суд та інші суди штатів. Конституція США визначила сферу виключної компетенції федерації за межами якої повноваження реалізують штати та їх органи. В межах своїх сфер компетенції штати повністю суверенні (а саме, в прийнятті та виконанні місцевого бюджету, при вирішенні питань громадського порядку, надання соціальних послуг тощо).Більшість штатів, крім двох, поділяються на графства. Їх населення обирає ряд посадових осіб, а саме: шерифа, прокурора, казначея, під керівництвом яких працюють муніципальні посадовці.У більшості міст населення обирає раду, яка в свою чергу обирає мера. Мер не здійснює управління, оскільки управлінською діяльністю займається найманий за контрактом посадовець-менеджер (система «рада-управляючий»).За системою «рада-мер» населення обирає раду та мера, який здійснює управління містом.Відповідно до «комісійної системи» населення обирає комісію у складі 3-7 осіб, які виконують функції міської ради та відають окремими галузями управління. На місцевому рівні діють установи, які видають ліцензії на заняття різними видами діяльності, приймають кваліфікаційні іспити, установи, які відають школами і т.д. При чому деякі з цих органів діють як легіслатури. Наприклад, Управління харчових продуктів та медикаментів приймає рішення про те, які хімікати можуть додаватися у харчові продукти.

Саме Конгрес на федеральному рівні видає закони, якими створюються певні установи на місцевому рівні, надає їм певні повноваження. Так само він може і відміняти ці закони.

Крім конгресу, за адміністративними установами на місцях контроль здійснюють судові органи.

63,64. Конгрес сша

Законодавча влада побудована у вигляді піраміди. В штатах знаходяться законодавчі органи місцевого самоврядування, які включають міські ради, ради округів та органи, створені для спеціальних цілей, які також встановлюють загальні правила. Кожен штат має законодавчі збори, які є, як правило (крім Небраски), двопалатними. Хоча на практиці легіслатури штатів не займаються більшістю місцевих справ, та за столицею штату залишається останнє слово при вирішенні відповідних місцевих питань.Крім законодавчих структур штатів існують загальнодержавні законодавчі збори – Конгрес, який складається із верхньої палати (Сенату) та нижньої палати (Палати Представників).

Члени Палати Представників (на сьогодні - 435 членів, не молодше 25 років, громадяни США не менше 7 років та постійно проживають у штаті, від якого обрані) обираються пропорційно кількості населення в тому чи іншому виборчому окрузі (приблизно 1 член на 500 тис. виборців), але кожен штат має право як мінімум на одного представника, навіть, якщо кількість населення його дуже мала.Сенат складається із 100 осіб (не молодше 30 років, громадяни США не менше 9 років та з постійним місцем проживання у штатів, від якого обрані), кожен штат має в ньому двох представників, незалежно від кількості населення. Сенатори обираються прямими виборами, згідно із 17 поправкою, яка була введена у Конституцію у 1917 році.Термін повноважень Сенату 6 років, кожні 2 роки переобирається одна третя Сенату.Кожна із палат має право законодавчої ініціативи з будь-яких питань, крім фінансових законопроектів, які є прерогативою Палати представників. Але Сенат може не ухвалити фінансовий та інший проект. У цьому випадку узгоджувальна комісія, до якої входять представники двох палат, повинна запропонувати компромісне рішення, яке задовольняє дві сторони.Сенат у свою чергу більшістю у 2/3 затверджує призначення Президентом вищих посадових осіб, ратифікує угоди. Негативна реакція будь-якої з палат нейтралізує дії виконавчої влади.У випадку імпічменту вищих посадових осіб Палата представників має виключне право пред’являти обвинувачення, а Сенату належить виключне право проводити розслідування та вирішувати питання про вину чи відсутність вини тих чи інших посадових осіб. Висновок про наявність вини має наслідком усунення з посади відповідних посадових осіб.Повноваження Конгресу сформульовані у 8-му параграфі Конституції.Десята поправка до конституції встановлює певні межі компетенції, уточнюючи, що повноваження, які не урядові союзу, зберігають за штатами.