54. Парламент Франції: Структура і повноваження

Парламент складається з двох палат: нижньої (Національних зборів) і верхньої (Сенату). Пасивне виборче право для обрання до Національних зборів надається з 23 років, до Сенату – з 35 років. На всіх виборах існує виборча застава. За офіційною версією, внесення застави пояснюється необхідністю покрити витрати на виборчу кампанію хоча б частково і певною мірою перешкодити особам, що висувають свою кандидатуру не для обрання, а з іншою метою.Сенат - верхня палата парламенту засідає у Люксембургському палаці. Він складається з 321 депутатів, з яких 12 представляють французів, які проживають за кордоном. Основна роль верхньої палати парламенту полягає в тому, що він, по-перше, вирішує проблему перерваності в діяльності державних органів. Адже є постійно діючим органом, який не може бути розпущений Президентом республіки. Сенатори обираються на термін 9 років з поступовою ротацією (поновленням) третини складу, яка відбувається щотри роки. По-друге, Сенат виконує функцію консервативної противаги щодо нижньої палати. Правовий статус сенаторівЗабороненим є суміщення посади сенатора з посадою члена Національних зборів, уряду, судді Конституційного Суду, члена Економічної і Соціальної Ради, державного службовця, керівника компанії, в якій частина акцій належить державі тощо. Забороняється також займати іншу виборну посаду. Нижня палата парламенту Франції - Націнальні збори складається з 577 депутатів, які обираються на основі загального, рівного та прямого виборчого права. Резиденцією нижньої палати з 1795 року є Бурбонський палац у Парижі. Спільні засідання палат (Конгрес) проводяться у Версальському палаці. Конституція передбачає проведення однієї чергової сесії протягом року, яка відкривається у перший робочий день жовтня, а закривається в останній день червня. Кількість засідань, що проводить протягом сесії одна палата, не повинна перевищувати ста двадцяти. Слід зазначити, що бюджетні питання займають більшу частину осені, тому для звичайної діяльності лишається досить мало часу. Позачергові сесії з окремим порядком денним можуть скликатися на вимогу Прем'єр-міністра або більшості членів Національних зборів. Позачергова сесія, яка відбувається на вимогу депутатів, не може тривати більше 12 днів, а Національні збори (на відміну від Прем'єр-міністра) не можуть вимагати проведення іншої позачергової сесії протягом одного місяця. Одне засідання в тиждень присвячується запитанням депутатів до уряду. Одне засідання в місяць зарезервоване для визначення порядку денного на найближчі три тижні. Законодавчі повноваження Основною функцією Національних зборів та Сенату є законотворення. Ключовою особливістю законодавчого процесу у Франції є те, що значну роль у ньому відіграє уряд. Повноваження парламенту у законодавчій сфері обмежені рядом правових приписів. В першу чергу статтею 34 Конституції, яка містить чіткий перелік сфер суспільного життя, які регулюються законами. Законами встановлюються норми, що торкаються: громадських прав та їх гарантій; громадянства; визначення злочинів, правопорушень та відповідальності за їхнє вчинення, кримінального судочинства; амністій; питань оподаткування та випуску грошей; виборчої системи до палат Парламенту та місцевих представницьких органів; націоналізації підприємств тощо. Законами визначаються основні принципи національної оборони, освіти, режиму власності, трудового права тощо. Зазначений перелік у 1996 році доповнено питаннями фінансування соціальної безпеки.  Парламент збирається на одну сесію на рік: вона відкривається в перший робочий день жовтня і закінчується в останній робочий день червня. Для керівництва роботою кожна палата створює бюро. Крім голови палати, що відіграє значну роль у нижній і, особливо, у верхній палаті, до бюро входять віце-голови, секретарі та квестори. Голова Сенату в разі вакантності поста президента республіки тимчасово виконує його обов'язки; кожен голова призначає в Конституційну раду по три члени; голова Зборів головує в Конгресі, коли йому для ратифікації передано поправки до Конституції.Кадрові питанняОбидві палати парламенту наділені рядом кадрових повноважень: формують Конституційну раду (Президенти палат призначають по 3 члени), Вищу раду правосуддя (орган, що призначає суддів; судять Президента республіки, якщо той звинувачується у зраді),  Суд республіки (до юрисдикції якого належать справи про злочини та проступки міністрів, що вчиняються під час виконання ними своїх службових обов'язків), Раду з питань грошово-кредитної політики тощо.Зовнішньополітичні повноваження Повноваження парламенту у зовнішньополітичній сфері зводяться до трьох: 1) право оголосити війну; 2) право продовжити на термін більше 12 днів введення воєнного стану в країні; 3) право ратифіковувати та схвалювати міжнародні договори та угоди, визначені Конституцією.