
- •52. Загальна характеристика Конституції 1958 р.
- •54. Парламент Франції: Структура і повноваження
- •55. Парламент Франції: виборчі цензи, порядок формування
- •57. Законодавчий процес у парламенті Франції
- •60.Конституційно-правовий статус особи у Франції
- •61.Загальна характеристика Конституції сша
- •62.Державний устрій сша
- •63,64. Конгрес сша
- •65. Конституційний контроль сша
- •68. Порядок формування і статус уряду сша
- •70.Загальна характеристика Конституції Великобританії
- •73. Уряд Великобританії
- •75.Порядок формування уряду в.Б .
- •76. Законодавчий процес у парламенті Великобританії
- •77. Загальна характеристика Конституції Республіки Польща.
- •Порядок внесення змін до Конституції Республіки Польща.
- •Парламент Республіки Польща: структура, повноваження палат.
- •Парламент Республіки Польща: виборчі цензи, порядок формування.
- •.Конституційний контроль у Республіці Польща.
- •Президент Республіки Польща: конституційно-правовий статус
- •Порядок формування й конституційно-правовий статус уряду Республіки Польща.
- •84.Загальна характеристика Конституції р.Ф.Порядок внесення змін до Конституції р.Ф
- •88.Конституційний контроль
- •89.90Президент р.Ф:конституційно-правовий статус
- •91.Порядок формування й конституційно-правовий статус уряду рф
Президент Республіки Польща: конституційно-правовий статус
Президент Республіки Польща є вищим представником Республіки гарантом безперервності державної влади. Президент обирається нацією на загальних, рівних, прямих виборах таємним голосуванням строком на п'ять років і може бути обраний повторно лише один раз. Президентом Республіки може бути обраний польський громадянин, якому виповнилося на день виборів 35 років і який володіє повнотою виборчих прав у Сейм.
Вибори Президента Республіки призначає Маршал Сейму на день, який припадає на період не раніше 100 днів і не пізніше 75 днів до завершення строку повноважень.
Президент, призначає вибори до Сейму і Сенату на день, вільний від праці, скликає перше засідання Сейму і Сенату; може розпустити Сейм у випадках, передбачених Конституцією, після того, як вислухає думку Маршала Сейму та Маршала Сенату. Президент бере активу участь у законодавчій діяльності, Конституція надає йому право законодавчої ініціативи.
Прийнятий Сеймом і Сенатом закон Маршал Сейму передає Президентові для підпису. Президенту також надане право за згодою Сенату з винятково важливих державних питань призначати референдум.
Президент здійснює загальне керівництво у галузі внутрішньої та зовнішньої безпеки. Дорадчим органом при Президентові виступає Рада національної безпеки. Президент має повноваження ввести воєнний стан на частині або на всій території країни, оголосити часткову чи загальну мобілізацію, ввести надзвичайний стан.
Порядок формування й конституційно-правовий статус уряду Республіки Польща.
Уряд Респ. Польща-Рада Міністрів, яку очолює Прем.-мін. Респ.Члени уряду несуть солідарну від-ть перед Сеймом за свою дія-ть; індивідуальну- за справи- за окремих членів РМ. Недовіру уряду вправі виразити Сейм.Прем.-мін. Заявляє про свою відставку. Якщо- неприйняття Сеймом постанови про вотум довіри Раді Мін.Склад: Голова, і міністри(віце гол. РМ і голови комітетів. Не більше 20 ос. (помічники мін., політ діячі. На яких не пошир. зак-во про дер. службу. Повноваження: забезпечення виконання законів, видання розпоряджень, координ. І контроль орг. уряд. Адмін.-ї, розробка державного бюджету, забезпечення внут. І зовн. Політики.
Конструктивний вотум недовіри- нижня палата повинна не тільки висловитися щодо недовіри, а й визначити нового голову. 46 деп. – пропоз.(+ прзвище нового голови РМ).члени РМ несуть відповідальність перед державним трибуналом за порушення Конституції і законів і своїх посадових обов*язків.
Право формування уряду доручається тій політичній партії або партійній коаліції, яка перемогла на виборах і дістала більшість депутатських мандатів у Сеймі (парламентський спосіб формування Уряду).
Президент доручає сформувати Уряд лідеру партії або партійної коаліції, яка має більшість депутатів у Сеймі, — майбутньому кандидату на посаду Голови Ради міністрів. Утворений Уряд подає Сейму програму своєї діяльності, яка повинна бути схвалена абсолютною більшістю депутатів. Якщо уряд не дістав вотуму довіри, призначення кандидатури на посаду Голови Ради міністрів, якому доручається формування Уряду, переходить від Президента до Сейму. Склад такого Уряду також вимагає абсолютної більшості голосів депутатів. А якщо й цей Уряд не дістав вотуму довіри, право рекомендувати кандидатуру на посаду Голови Ради міністрів знову переходить до Президента. Утворений в такий спосіб Уряд може бути затверджений не абсолютною, а простою більшістю голосів депутатів.
Сейм за пропозицією не менш як 46 депутатів може прийняти вотум недовіри Уряду абсолютною більшості голосів й одночасно обрати нового Голову Ради міністрів, якому Президент доручає створити Уряд. Президент, приймаючи відставку Ради міністрів, доручає голові виконувати обов'язки до часу призначення нової Ради міністрів.
Рада міністрів здійснює внутрішню та зовнішню політику, керує всією державною адміністрацією, схвалює рішення з питань державної політики, якщо Конституція не відносить останні до компетенції Президента або іншого державного органу чи територіальних органів самоврядування; забезпечує виконання законів; приймає постанови і т. п.