76. Законодавчий процес у парламенті Великобританії

Згідно зі статутним правом основна законотворча робота проходить у Палаті громад. Офіційно усі британські законопроекти (біллі) розподіляються за сферою регулювання. Публічні біллі складають переважну більшість серед інших біллів, які приймаються сучасним британським парламентом. Публічні біллі регламентують сферу загальнонаціональних інтересів і встановлюють загальні нормативні приписи. За конституційною угодою ініціаторами публічних біллів можуть виступати депутати Палати громад та депутати - члени уряду. Законопроекти, що вносяться останніми, мають назву “урядові біллі” та є пріоритетними серед інших при розгляді у парламенті.

Найстарішою прерогативою парламенту є фінансова компетенція - прийняття бюджету та інших фінансових біллів. За конституційною угодою фінансові біллі вносяться урядом тільки до Палати громад. Як правило, прийняттю бюджету передує обговорення у профільному комітеті. Тому 1000-сторінковий бюджет обговорюється у Палаті громад 26 днів. Використовуючи різноманітні форми парламентського контролю, Палата громад спостерігає за витрачанням державних фінансів.

Акти:

Новий закон, у його чорновій формі, що називається біллем, може бути запропонований будь-яким членом верхньої або нижньої палати. Білль, внесений міністром, називається «Урядовим біллем» («Government Bill»), а внесений звичайним членом палати — «Біллем приватного члена палати» («Private Member’s Bill»). Біллі також розрізняють за їх змістом. Більша частина біллів, що стосується всього суспільства, називається «Суспільними біллями» («Public Bills»). Біллі, що надають особливі права приватній особі або невеликій групі людей, називаються «Приватними біллями» («Private Bills»). Приватний білль, що стосується ширших прошарків суспільства, називається «Гібридним біллем» («Hybrid Bill»). (Наприклад, Білль про права).

Також парламент видає «акти». (Габеас корпус акт - наприклад), статути (Вестмінстерський статут), петиції (петиція про право 1628). Акт 1641 року мав назву «Великий протест».

77. Загальна характеристика Конституції Республіки Польща.

У розділі І Конституції Республіка регулює основи полі­тичного та громадського устрою. Республіка Польща — є загальним добром усіх громадян. Республіка Польща є демократичною правовою державою, яка здійснює принципи соціальної справедливос­ті. Вона є єдиною державою, в якій найвища влада належить нації.

Органи публічної влади діють на основі і в межах права. Конституція проголошується верховним правом країни. Нор­ми Конституції є нормами прямої дії, якщо Конституція не передбачає іншого.

Устрій Республіки Польща основується на поділі і рівно­вазі законодавчої, виконавчої та судової влади. Законодавчу владу здійснює Сейм і Сенат, виконавчу — Президент Рес­публіки Польща і Рада Міністрів, а судову — суди і трибу­нали.

У розділі II закріплюються права і обов'язки людини й громадянина. Частина цього розділу закріплює такі політичні права і свободи, як свобода організації мирних зборів і участь в них; кожному забезпечується свобода на об'єднан­ня, одержання інформації про діяльність державних органів і посадових осіб.

Польський громадянин має право брати участь у рефе­рендумі, а також обирати Президента Республіки Польща, депутатів, сенаторів і представників до органів місцевого са­моврядування.

У розділі III — Джерела права — до джерел загальноо­бов'язкового права відносять Конституцію Республіки Поль­ща, закони, ратифіковані міжнародні договори, а також роз­порядження.