25. Інвестиційна діяльність страхових компаній

Страхова організація поряд з іншими фінансовими інститутами (банками, інвестиційними фондами, компаніями з управління активами та ін.) становить органічний елемент фінансової складової економічної системи країни. Принцип інверсійного функціонування капіталу страховика, який передбачає спочатку акумуляцію грошових коштів за рахунок страхових внесків та платежів, а вже потім його поділ на грошові потоки та фонди, визначає специфіку складу та структури капіталу останнього. Інвестиційний потенціал страхової компанії - це залучені кошти ц клієнтів-страхувальників, які певний час становлять групу тимчасово вільних ресурсів страховика. Тому механізм функціонування страхування є досить цікавим з погляду розподілу та розміщення цих ресурсів.

Перший принцип інвестиційної діяльності - принцип безпечності. Його дія поширюється як на активи, що покривають страхові резерви, так і на вільні активи. Цей принцип передбачає максимально надійне розміщення активів, що забезпечує їх повернення у повному обсязі.

Другий принцип - прибутковість вкладень. Згідно з ним активи, які розміщуються страховиком з дотриманням принципу безпечності, повинні також давати постійні та достатньо високі доходи.

Третій принцип - ліквідність об'єктів інвестування. Страхова компанія повинна у будь-який час мати у своєму розпорядженні надійні, високоприбуткові активи, які б забезпечували легку їх конвертацію у грошові кошти з метою забезпечення страхувальникам виплати обумовлених договором сум у встановлені строки.

Четвертий принцип - диверсифікація інвестиційної діяльності. Він слугує для розподілу страхових резервів серед різних видів вкладень з метою мінімізації ризиків інвестування, що у свою чергу забезпечує фінансову стійкість інвестиційного портфеля страховика, його високу прибутковість та достатній рівень ліквідності організації.

Нормативно-правовими актами визначено також основні категорії активів для представлення страхових резервів для страхових компаній, окремо для тих, що займаються страхуванням життя та страхуванням іншим, ніж страхування життя. Відповідно до міжнародних директив щодо нагляду за інвестиційною діяльністю страховиків встановлюються кількісні співвідношення цих категорій активів у портфелі вкладень страхових компаній.

Для представлення технічних (страхування інше, ніж страхування життя) та математичних (страхування життя) резервів беруться в покриття такі форми інвестицій та в таких обсягах:

o банківські вклади та депозити - не більше 70 % загального розміру технічних резервів (не більше 20 % - в одному банку) та 50 % загального обсягу математичних резервів (не більше 10 % - в одному банку);

o грошові кошти на розрахункових рахунках - не більше 10 та 5 % загального обсягу резервних коштів страховиків відповідно для страхування іншого, ніж страхування життя, та для страхування життя;

o акції та облігації - не більше 40 та 50 % коштів, що беруться в покриття відповідно резервів з видів страхування інших, ніж страхування життя, та резервів зі страхування життя, в тому числі:

- акції та облігації українських емітентів - для компаній з ризикових видів страхування не більше ЗО % загального обсягу технічних резервів та не більше 10 % (для акцій) і 5 % (для облігацій) - одного емітента; для компаній зі страхування життя не більше ЗО % загального обсягу вкладень в акції і 40 % загального обсягу вкладень в облігації та не більше 5 % - в акції одного емітента і не більше 10 % - в облігації одного емітента;

- цінні папери, в тому числі акції та облігації іноземних емітентів та іноземних держав - разом не більше 10 % обсягу технічних резервів та не більше 20 % обсягу математичних резервів;

o іпотечні цінні папери (сертифікати) - не більше 15 % обсягу коштів, що беруться в покриття технічних резервів (не більше 2 % - одного емітента), та не більше 10 % обсягу коштів, що беруться в покриття математичних резервів без обмеження за обсягом вкладень в іпотечні цінні папери одного емітента;

o нерухоме майно - не більше 20 % обсягу коштів страхових резервів з видів страхування інших, ніж страхування життя (не більше 10 % -в один об'єкт нерухомості) та не більше 20 % загального обсягу математичних резервів (не більше 5 % - в один об'єкт нерухомості);

o державні цінні папери - не більше 40 % технічних резервів та не більше 50 % математичних резервів;

o права вимог до перестраховиків - не більше 50 % загального обсягу технічних резервів та не більше 40 % загального обсягу математичних резервів;

o банківські метали - не більше 10 % загального обсягу коштів, що беруться в покриття страхових резервів як з видів інших, ніж страхування життя, так і зі страхування життя;

o інвестиції в економіку України за певними напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України, - не більше 20 % загального обсягу виключно технічних резервів та не більше 5 % в окремий об'єкт інвестування;

o кредити страхувальникам - не більше 10 % загального обсягу виключно математичних резервів